Ухвала суду № 43233882, 10.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/517/15 Справа № 200/17923/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Левч В. І. Доповідач - Кононенко О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Кононенко О.М.

суддів Капелюха В.М., Коваленко В.Д.,

за участю секретаря Букрєєвої О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження за №12014040640003762 за апеляційною скаргою прокурора Гладкіх О.В. на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2014 року щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Харів Н.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

В апеляції:

- прокурор, не оскаржуючи кваліфікацію та обставини справи, просить вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2014 року скасувати в частині призначеного покарання ОСОБА_2, та ухвалити новий, яким останнього визнати винним у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 187 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, в решті вирок суду залишити без змін.

Свої апеляційні вимоги прокурор обґрунтовує неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Зазначивши, що у вироку не вмотивовано підстави для призначення ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.1 ст. 187 КК України. Погоджуючись з визначеними судом обставин, що пом'якшують покарання, прокурор вказав, що, однак судом не враховано особу винного, який перебуває на обліку в лікаря-нарколога, ніде не працює, неодружений, злочин вчинив стосовно неповнолітнього з використанням ножа.

В запереченнях на апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення а вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2015 року без змін.

В обґрунтування посилається на те, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано призначив покарання ОСОБА_2, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, а також думку потерпілого та його законного представника.

За вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, та призначено йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № 62/03-442 від 27.09.2014 року - 196,56 гривень.

Вирішено питання про долю речових доказів у справі.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187 КК України, за наступних обставин.

02.09.2014 року ОСОБА_4, близько 15.30 годин, знаходячись поблизу будинку №1 по вул. Козакевича в м. Дніпропетровську, маючи умисел спрямований на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, побачив раніше незнайомих неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, наблизившись до яких, почав вимагати негайно передати йому грошові кошти та мобільні телефони, які належать вищевказаним особам. Після відмови останніх, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я, використовуючи предмет схожий на ніж, яким ОСОБА_2, погрожуючи ОСОБА_5, скоїв напад на останнього і відкрито заволодів грошовими коштами останнього у розмірі 220 гривень. Після чого, ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора Харів Н.А., яка просила апеляційну скаргу прокурора задовольнити, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_7, які просили вирок відносно ОСОБА_2 залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції та висловлені в ході розгляду кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного.

Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, які не викликають сумнів щодо їх належності та допустимості.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 187 України.Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, які сторонами не оскаржуються, а тому враховуючи межі апеляційного перегляду, колегія суддів не входить у їх обговорення.

Що стосується доводів прокурора в апеляційній скарзі, щодо неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і невмотивованості призначення обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.1 ст. 187 КК України, колегія суддів вважає їх безпідставними, голослівними та такими, які фактично зводяться до переоцінки обставин встановлених судом.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно до вимог ч.1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в загальній частині цього Кодексу.

Апеляційним переглядом встановлено, що при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом першої інстанції були в повній мірі дотримані вимоги вказаних норм кримінально закону.

Судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога у зв'язку з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіодів, за місцем мешкання характеризується позитивно, враховано думку потерпілого щодо призначення покарання обвинуваченому.

Враховані обставини, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття ОСОБА_2 та активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування потерпілому моральної та матеріальної шкоди, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з чим погоджується в апеляційній скарзі прокурор.

Обставин, які обтяжують покарання судом першої інстанції не встановлено і в апеляційній інстанції прокурором доказів цього не надано.

Крім того, до апеляційного суду надана заява від потерпілого та його законного представника, де останні просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Таким чином, з врахуванням наведеного і вимог кримінального закону, суд першої інстанції в повній мірі врахував всі обставини справи, що передбачені законом для призначення покарання і призначив покарання обвинуваченому ОСОБА_2 необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів із застосуванням ст. 69 КК України, належним чином обґрунтувавши свої висновки, з якими колегія суддів погоджується.

Суттєвих порушень норм кримінального та кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах справи не встановлено.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги прокурора, а вироку суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника прокуратури області ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2014 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 187 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді апеляційного суду:

_____ _______ ______

О.М. Кононенко В.М. Капелюха В.Д. Коваленко