Рішення № 43233653, 16.03.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/876/15-ц

Провадження № 2/206/416/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя: Маштак К.С.

при секретарі: Колісник В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1 про стягнення суми наданої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми наданої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 1999 року, повинен був сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ? неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян. ОСОБА_2 аліменти не отримувала у зв'язку з тим, що боржник ухилявся від сплати аліментів. 23 березня 2006 року, ОСОБА_2 звернулась до позивача за призначенням тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 6 липня 2006 року ОСОБА_2 була призначена тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів на шість місяців, на період з 1 березня 2006 року по 31 серпня 2006 року. Надалі, відповідно до Порядку, ОСОБА_2 зверталась до управління за продовженням виплати тимчасової державної допомоги 4 вересня 2006 року (допомога була призначена на період з 01.09.2006 р. по 28.02.2007 р.), 1 березня 2007 року (допомога була призначена на період з 01.03.2007 р. по 31.08.2007 р.), 4 вересня 2007 року (допомога була призначена на період з 01.09.2007 р. по 29.02.2008 р.), 6 березня 2008 року (допомога була призначена на період з 01.03.2008 р. по 31.08.2008 р.), 3 вересня 2008 року (допомога була призначена на період з 01.09.2008 р. по 28.02.2009 р.), 4 березня 2009 року (допомога була призначена на період з 01.03.2009 р. по 31.08.2009 р.), 8 вересня 2009 року (допомога була призначена на період з 01.09.2009 р. по 28.02.2010 р.), 3 березня 2010 року (допомога була призначена на період з 01.03.2010 р. по 31.08.2010 р.), 7 вересня 2010 року (допомога була призначена на період з 01.09.2010 р. по 28.02.2011 р.), 2 березня 2011 року (допомога була призначена на період з 01.03.2011 р. по 31.08.2011 р.), 7 вересня 2011 року (допомога була призначена на період з 01.09.2011 р. по 29.02.2012 р.), 5 березня 2012 року (допомога була призначена на період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.), 3 вересня 2012 року (допомога була призначена на період з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р.), 5 березня 2013 року (допомога була призначена на період з 01.03.2013 р. по 31.08.2013 р.), 2 вересня 2013 року (допомога була призначена на період з 01.09.2013 р. по 28.02.2014 р.), 11 березня 2014 року (допомога була призначена на період з 01.03.2014 р. по 31.08.2014 р.), 9 вересня 2014 року ( допомога була призначена на період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р.) 7 грудня 2014 року ОСОБА_3, дитині на утримання якої була призначена та виплачена тимчасова державна допомога у зв'язку з тим, що її батько ухилявся від сплати аліментів, виповнилось 18 років. Сума, яка підлягає поверненню ОСОБА_1 за періоди з 1 березня 2006 року по 31 грудня 2014 року склала 28752 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь 28752,00 грн., як суму наданої тимчасової державної допомоги у зв'язку з тим, що відповідач ухилявся від сплати аліментів.

Представник позивача надав до суду заяву з проханням розглядати дану справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа виданого 15.02.1999 року Самарським районним судом міста Дніпропетровська відповідач повинен був сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ? неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян (а.с. 3).

Відповідно до довідок № 7201 від 03.08.2006 року, № 7829 від 30.08.2006 року, № В-13/59 від 28.02.2007 року Самарським ВДВС ДМУЮ виданих ОСОБА_2 в тому, що вона не отримує аліменти на забезпечення дитини. Рішення суду не виконується у зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів та не працює (а.с. 4, 5, 6).

ОСОБА_2 зверталась до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради за призначенням тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів 13 травня 2002 року, 4 вересня 2006 року, 1 березня 2007 року, 4 вересня 2007 року, 6 березня 2008 року, 3 вересня 2008 року, 4 березня 2009 року, 8 вересня 2009 року, 3 березня 2010 року, 7 вересня 2010 року, 2 березня 2011 року, 7 вересня 2011 року, 5 березня 2012 року, 3 вересня 2012 року, 5 березня 2013 року, 2 вересня 2013 року, 11 березня 2014 року, 9 вересня 2014 року (а.с.7-36).

Тимчасова допомога Управлінням праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради на підставі зазначених заяв була призначена заявнику (а.с. 37-54).

Станом на 30.01.2015 року сума надміру виплачених державних коштів склала 28752 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості щодо повернення ОСОБА_1 сплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплатити аліментів за період з 01.03.2006 року по 31.12.2014 року (а.с.55-58).

Відповідно до ч. 8 ст. 181 СК України, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ч. 10 ст. 181 СК України, суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Згідно п. 12 «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину, або місце проживання їх невідоме» затвердженого Постановою КМУ від 22.02.2006 р. № 189, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, або виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Відповідно до п. 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1 про стягнення суми наданої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів підлягають задоволенню.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 287 грн. 52 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 181 СК України, ст.ст. 11, 57-60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224, 225 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради (код ЄДРПОУ 05425365 рахунок № 35412018037189 в головному управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області МФО 805012) 28752,00 грн., як суму наданої тимчасової державної допомоги у зв'язку з тим, що відповідач ухилявся від сплати аліментів.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 287 грн. 52 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: К.С. Маштак