Рішення № 43230618, 18.03.2015, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4336/14-ц

Провадження № 2/552/25/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2015 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі - Рибальченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, про визнання права власності на майно, про усунення перешкод користування житловим приміщенням, про визначення порядку користування житлом, про визнання права власності на ? частину автомобіля, про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

10 липня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання автомобіля об»єктом спільної сумісної власності подружжя, про визнання права власності на ? частину автомобіля, мотивуючи свій позов тим, що 16.01.2009 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них з відповідачем народилась донька ОСОБА_4. В шлюбі у них з відповідачем в 2011 році було придбано спільне сумісне майно, а саме: легковий автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4, який зареєстровано було на відповідача. 02.04.2011 року було отримано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 даного транспортного засобу. Вказані обставини підтверджуються листом №11/2-3164 від 10.07.2014 року, виданого УДАІ ГУМВС України в Полтавській області з доданими до нього обліковою карткою транспортного засобу НОМЕР_1 (перереєстрація з іншого РЕП. Тимчасовий облік) та обліковою карткою транспортного засобу НОМЕР_1 (зміна облікового стану. Постійний облік). Крім того, перебуваючи у шлюбі вони з відповідачем в червні 2013 року за спільні кошти придбали ще один автомобіль марки «Таврія» зеленого кольору НОМЕР_3. Однак сімейні стосунки у них з відповідачем не склалися. В середині листопада 2013 року відповідач вчинив у них вдома сварку, після якої забрав свої речі та залишив їх вдвох з донькою у квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Через кілька днів відповідач забрав у неї ключі та технічний паспорт від автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору. Тим самим відповідач всупереч її волі позбавив її можливості користуватися автомобілем, який є їхньою з ним спільною сумісною власністю. Після цього відповідач не узгоджував з нею порядок користування спірним автомобілем марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору. 19.05.2014 року Київським районним судом м.Полтави було розірвано шлюб з відповідачем. На даний час вона має обґрунтовані підозри, що відповідач має намір продати спірний автомобіль RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, без її на те згоди. Сам відповідач оцінив автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору у 111 952 грн. Вона дану вартість майна не оспорює, автомобіль марки «Таврія» зеленого кольору НОМЕР_3 вона оцінює в 40 000 грн., а тому ціна позову визначається згідно п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя». Добровільно здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя відповідач не бажає, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом свого права. Просила суд ухвалити рішення яким визнати об»єктом спільної сумісної власності подружжя автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 та автомобіль марки «Таврія» зеленого кольору НОМЕР_3, який був зареєстрований за ОСОБА_2. Поділити їхнє з ОСОБА_2 спільне сумісне майно подружжя та визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на: ? частину автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 , який був зареєстрований за ОСОБА_2; ? частину автомобіля марки «Таврія» зеленого кольору НОМЕР_3, який був зареєстрований за ОСОБА_2. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов»язані з розглядом даної справи.

06 жовтня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з додатковою позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, про визнання права власності на майно, про усунення перешкод користування житловим приміщенням, про визначення порядку користування житлом, обґрунтовуючи додаткову позовну заяву тим, що вони з відповідачем познайомилися під час навчання в комерційному технікумі в місті Полтаві в 2001 році. У них з ОСОБА_2 зав»язалися теплі та дружні відносини. Після закінчення технікуму вони з ним вступили до Харківського Національного економічного університету, філіал якого знаходився в місті Полтаві. Після цього вони з відповідачем почали зустрічатися і у них виникли романтичні стосунки. З 16.01.2006 року вони з ОСОБА_2 почали проживати разом за адресою: АДРЕСА_2. Там вони проживали разом з батьками відповідача, його сестрою. У другій частині будинку проживала бабуся ОСОБА_2 Вони з відповідачем з січня 2006 року проживали однією сім»єю як чоловік та дружина, хоч і без реєстрації шлюбу, мали спільний бюджет, разом розпоряджалися заробленими грошима, разом вирішували всі побутові питання. 14.09.2007 року вони з відповідачем за спільні кошти придбали квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу квартири було посвідчено приватним нотаріусом Руденко Н.Ю. 14.09.2007 року. Квартиру було оформлено на відповідача, оскільки вона йому цілком довіряла. Потім вони з відповідачем переселилися до цієї квартири, де продовжували проживати однією сім»єю. Після того як вона завагітніла, вони з відповідачем вирішили зареєструвати шлюб. 16.01.2009 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем народилась донька ОСОБА_4. 12.09.2013 року її було зареєстровано у їхній з чоловіком квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою від 21.05.2014 року, виданою КП ЖЕО №2 Полтавської міської ради. Крім того, у даній довідці міститься інформація про реєстрацію місця проживання і їхньої з відповідачем доньки за адресою: АДРЕСА_1. Однак, 30.04.2014 року відповідач ОСОБА_2 та його мати вигнали її з донькою ОСОБА_4 з їхньої з чоловіком квартири. Її речі та речі дитини їй довелося забирати зі своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою дільничного інспектора Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, оскільки відповідач не допускав та не допускає її до їхньої з ним квартири, вона не могла забрати навіть речі доньки. На даний час їй доводиться винаймати квартиру для проживання з донькою. Вважає дії відповідача щодо позбавлення її права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 незаконними, такими, що порушують права її та їхньої дитини на право проживання у спірній квартирі. На даний час їхній шлюб з відповідачем розірваний, однак її право на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1, у зв»язку з розірванням шлюбу, не припинилося. Більше того, не припинилося право її доньки на проживання та користування даною квартирою. Крім того, вона має право на ? частину спірної квартири, оскільки вона є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя. Добровільно відповідач не бажає розділити сумісно нажите майно, а тому вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав. Просила суд встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 16 січня 2006 року. Визнати об»єктом спільної сумісної власності подружжя автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 та автомобіль марки «Таврія» зеленого кольору НОМЕР_3, які були зареєстровані за ОСОБА_2. Визнати об»єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_2 ? частину вартості автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 та автомобілю марки ЗАЗ 11024740, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_3, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи. Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_1. Усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням, шляхом вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов»язані з розглядом даної справи.

11 грудня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою до відповідача ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог та уточнення позову. Просила суд збільшити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом визначення додаткової позовної вимоги про визнання права власності на ? частину автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4. У зв»язку із збільшенням позовних вимог викласти усі позовні вимоги ОСОБА_1 наступним чином: встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період з 16 січня 2006 року по 16 січня 2009 року. Визнати об»єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 та автомобіль марки «Таврія» зеленого кольору НОМЕР_3, які були зареєстровані за ОСОБА_2. Визнати об»єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебували у шлюбі між собою, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4. Стягнути з ОСОБА_2 ? частину вартості автомобіля марки ЗАЗ 11024740, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_3, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи. Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_1. Усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням, шляхом вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов»язані з розглядом даної справи.

11 грудня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою до відповідача ОСОБА_2 про залишення позовної вимоги без розгляду. Просила суд залишити без розгляду позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 ? частини вартості автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 11.12.2014 року залишено без розгляду позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 ? частини вартості автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4.

04 лютого 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог, мотивуючи свою заяву тим, що згідно довідки-рахунку №ВІА560485 від 19.09.2014 року спірний автомобіль було придбано ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстровано 01.10.2014 року. Після реєстрації автомобілю було видано новий ДНЗ НОМЕР_7. Таким чином, позивач вважає, що після зняття з обліку автомобіля 05.07.2014 року відповідач ОСОБА_2 продав його ОСОБА_3 19.09.2014 року, оскільки інших належних документів, які б свідчили про правомірне відчуження автомобілю іншій особі в матеріалах справи не міститься. Спірний автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 було придбано сторонами в шлюбі - 04.01.2011 року. Після розірвання шлюбу в травні 2014 року відповідач ОСОБА_2 05.07.2014 року без згоди позивачки зняв спірний автомобіль з обліку та відчужив його ОСОБА_3 19.09.2014 року, зареєструвавши його 01.10.2014 року вже в ході розгляду цивільної справи, яка стосується цього майна. Доказів, які б свідчили про отримання ОСОБА_2 її письмової згоди на відчуження автомобіля не має і не може бути, оскільки вона таку згоду не надавала. Отже, належний їм на праві спільної сумісної власності подружжя автомобіль було відчужено незаконно. Посилаючись на наведене та керуючись нормами чинного законодавства України вважає, що правочин з відчуження автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 на користь ОСОБА_3 має бути визнаний судом недійсним. Просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4, укладений 19.09.2014 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Визнати недійсною реєстрацію автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 за ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку №ВІА560485 від 19.09.2014 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_7 з позовними вимогами ОСОБА_1 не згодні. Просили суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Представник УДАІ УМВС України в Полтавській області Квіта В.М. в судове засідання не з»явився, але надав суду письмовий відзив, в якому просив суд розглянути справу без участі представника УДАІ УМВС України в Полтавській області.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 28.07.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, було залучено ОСОБА_9.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 11.12.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, було залучено ОСОБА_10.

Третя особа ОСОБА_9 з позовними вимогами ОСОБА_1 в судовому засіданні 30.12.2014 року не погодився. Просив суд в їх задоволенні відмовити.

Третя особа ОСОБА_10 з позовними вимогами ОСОБА_1 в судовому засіданні 30.12.2014 року не погодився. Просив суд в їх задоволенні відмовити.

Представник Служби у справах дітей Автозаводської районної ради м.Кременчука Гончар Б.Б. в судове засідання не з»явився, але надав суду лист, в якому просив розглянути дану справу без участі уповноваженого представника служби у справах дітей виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника УДАІ УМВС України в Полтавській області Квіта В.М., представника Служби у справах дітей Автозаводської районної ради м.Кременчука Гончар Б.Б., третьої особи ОСОБА_9, третьої особи ОСОБА_10, відповідача ОСОБА_3

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_7, допитавши свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.

Судом встановлено, що 16 січня 2009 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_4 (а.с.7).

02.04.2011 року сторонами було придбано автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4.

04.09.2013 року сторонами було придбано автомобіль марки ЗАЗ 11024740, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_3.

04 вересня 2013 року, перебуваючи в шлюбі, згідно розписки (а.с.120, том 1) ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_10 кошти в сумі 26 000 грн. за автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4.

17 квітня 2014 року, перебуваючи в шлюбі, сторонами був проданий автомобіль марки ЗАЗ 11024740, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_3, що підтверджується довідкою-розрахунком (а.с.60, том 1), який видано на ОСОБА_9.

Кошти від проданих автомобілів, подружжям використані на потреби сім»ї, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та третіх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10

Матеріалами справи досить повно підтверджується, що після отримання грошей за автомобілі, відповідачем ОСОБА_2 було проведено юридичне переоформлення вищевказаних автомобілів в органах УДАІ УМВС України в Полтавській області на ОСОБА_9 та ОСОБА_3.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 19.05.2014 року шлюб, зареєстрований 16 січня 2009 року, актовий запис №04 в Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с.8).

Таким чином, суд приходить до висновку, що перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об»єктами спільної сумісної власності подружжя автомобілем марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 та автомобілем марки ЗАЗ 11024740, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_3 розпорядились на власний розсуд.

06 жовтня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з додатковою позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 з про встановлення факту проживання однією сім»єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, про визнання права власності на майно, про усунення перешкод користування житловим приміщенням, про визначення порядку користування житлом.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2007 року є власником двокімнатної квартири, яка має 42,9 загальної площі, з яких 28,5 кв.м житлової площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.128, том 1).

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.02.2008 року (а.с.127, том 1) за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_2 (а.с.125-126, том 1).

Судом не приймаються до уваги доводи позивача, що з 16.01.2006 року по 16.01.2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім»єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо спільного проживання як подружжя. Самі по собі фотографії з сімейних свят та відпочинку не свідчать проте, що сторони проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу (а.с.209-220, том 1).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягала на тому, що нею з відповідачем в період перебування у фактичних шлюбних відносинах було придбано квартиру АДРЕСА_1. Разом з тим в матеріалах справи не міститься доказів того, що позивач на час придбання спірної квартири мала фінансову можливість придбати дану квартиру. Посилання позивача на те, що вона працювала та її батько ОСОБА_21 взяв кредит в сумі 15 000 грн. (а.с.231-233, том 1) та надав їй ці кошти для придбання квартири не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові докази, що саме ці кошти та заробітна плата позивача були спрямовані на придбання квартири. Не приймаються судом до уваги доводи позивача, що її бабусею ОСОБА_20, дідусем ОСОБА_22 та батьком ОСОБА_21 були надані їй кошти від оренди земельних паїв на придбання спірної квартири, так як в матеріалах справи відсутні письмові докази того, яка сума коштів була передана їй родичами і чим це підтверджується документально.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що вона сплачувала за квартиру та комунальні послуги, проводила ремонтні роботи в даній квартирі, придбавала меблі, посуд, побутову техніку та інше майно.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про усунення перешкод користування житловим приміщенням шляхом вселення у квартиру АДРЕСА_1 та визначення порядку користування житлом, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові докази того, що відповідач ОСОБА_2 перешкоджав позивачу користуватися спірною квартирою. Визначення порядку користування житлом взагалі не здійснено позивачем ні в додатковій позовній заяві, ні в судовому засіданні. В матеріалах справи дані документи відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.

04 лютого 2015 року збільшуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1, просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4, укладений 19.09.2014 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Визнати недійсною реєстрацію автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 за ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку №ВІА560485 від 19.09.2014 року, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу спірного автомобіля в порушення вимог частини 2 статті 65 СК України, був укладений без її згоди.

Разом з тим в судовому засіданні позивачем не надано суду доказів у відповідності до вимог статті 60 ЦПК України, що їй не було відомо про продаж спірного автомобіля. Навпаки, в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили, що ОСОБА_1 було відомо про продаж спірного автомобіля і кошти від його продажі подружжя використало на потреби сім»ї.

Крім того, в матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19.09.2014 та засвідчений в нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 3 статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з нормами ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають, як і не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання недійсною реєстрацію автомобіля марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 за ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку №ВІА560485 19.09.2014 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4-14, 57,58,60, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, про визнання права власності на майно, про усунення перешкод користування житловим приміщенням, про визначення порядку користування житлом, про визнання права власності на ? частину автомобіля, про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області.

Головуючий Т.В.Турченко