Ухвала суду № 43229148, 17.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 876/4852/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи Кожан О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування першої реєстрації транспортних засобів, -

В С Т А Н О В И В :

25 липня 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати першу реєстрацію транспортного засобу марки Фольксваген Т4, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 та транспортного засобу марки Мерседес Бенц, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, здійснені на ім'я ОСОБА_3.

Постановою від 17 квітня 2014 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з неповним встановленням обставин у справі.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що ОСОБА_3 не здійснювала первинної реєстрації транспортних засобів, посилаючиь на статтю 5 Закону України ,,Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

Однак, суд не врахував ті обставини, що у даному випадку було порушено порядок реєстрації транспортних засобів та проведено державну реєстрацію транспортних засобів без фактичної сплати податку, оскільки на рахунок державного бюджету кошти по його сплаті не надходили. Даний факт підтверджується матеріалами кримінальної справи.

За таких обставин, податковий орган просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 08.12.2009 року на ім'я ОСОБА_3 зареєстрований транспортний засіб марки Мерседес Бенц, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, з державним номерним знаком НОМЕР_3 та 24.02.2010 року на ім'я позивача зареєстрований транспортний засіб марки Фольксваген Т4, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, з державним номерним знаком НОМЕР_4.

Згідно виписки ГУДКУ у Львівській області по рахунку НОМЕР_5 щодо надходження податку з власників транспортних засобів під час здійснення реєстрації вказаних транспортних засобів, сума податку в розмірі 28740,00 грн. до бюджету не надходила, що також підтверджується відповідною довідкою ДПІ у Франківському районі м. Львова.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при реєстрації транспортних засобів, зареєстрованих на ім'я ОСОБА_3, службові особи Львівського МРЕВ ДАІ не встановили особу заявника та зареєстрували ТЗ без сплати податку, а тому державна реєстрація автомобілів є протиправною.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, в силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Закону України ,,Про дорожній рух" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків (ч.1).

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників (ч.2).

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (далі - Порядок №1388), державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Згідно з пунктом 28 Порядку №1388 ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і вантажних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції.

За змістом ч.1 ст. 5 Закону України ,,Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, апеляційний суд дійшов висновку, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться за заявою власника транспортних засобів (уповноваженою ним особою) та за обов'язкової умови сплати податку з власників транспортних засобів.

Оскільки ОСОБА_3 заперечує здійснення особисто чи через уповноваженого представника жодних дій по придбанню та реєстрації транспортних засобів, факт сплати податку з власників транспортних засобів відсутній (відсутність факту сплати податку підтверджує сама ДПІ), апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності першої реєстрації зазначених вище транспортних засобів на ім'я позивача.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі № 813/9525/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 19 березня 2015 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

Т.І. Шинкар