Ухвала суду № 43228625, 03.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2014 рокусправа № 1170/2а-2465/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. у справі № 1170/2а-2465/12

за позовом ОСОБА_1, депутата Диківської сільської ради, члена комісії по захисту прав споживачів

до Державного закладу «Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція Міністерства охорони здоров'я України»

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 - депутат Диківської сільської ради, член комісії по захисту прав споживача (далі по тексту - позивач) звернулася з позовом, в якому з урахуванням уточнень просила визнати протиправними дії Державного закладу "Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України (далі по тексту - відповідач) щодо ненадання копій документів, вказаних в запиті від 27.02.2012 р., та зобов'язати відповідача надати копії таких документів, а саме: копію постанови від 09.08.2011 року №137 про накладення штрафу; копію подання про відсторонення від роботи №59 від 05.08.2011 року; копію акта від 12.08.2011 року; копію погодження асортименту від 15.08.2011 року; копію рішення про допуск до роботи від 15.08.2011 року; копію рішення від 15.08.2011 року про відновлення підприємницької діяльності з реалізації продуктів; копію постанови №98 від 30.03.2012 року; копію постанови №99 від 30.03.2012 року; копію припису №52/03-4 від 30.03.2012 року; копію погодження асортименту райСЕС для реалізації населенню ФОП ОСОБА_2 з автомобіля в неустановлених для цього місцях від 30.03.2012 року; копію договору від 13.03.2012 року №262.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відмова в наданні відповідачем копій вказаних у запиті документів з підстав наявності в них персональних даних ОСОБА_2 є протиправною, оскільки суперечить нормам Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. При цьому суд зазначив, що ОСОБА_1 не зверталася до відповідача з приводу надання їй копій вищевказаних документів, що відповідач не відмовляв позивачу у наданні копій документів, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати копії документів є передчасними.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, визнати протиправними дії відповідача і зобов'язати останнього надати копії документів згідно із запитом від 27.02.2012р. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт вказує, що суд не захищав персональні дані ФОП ОСОБА_2, а свої висновки склав на користь відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 27 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Головного санітарного лікаря Кіровоградської області з письмовим запитом, в якому зазначила, що 29.11.2011 р. вона зверталася до головного лікаря Знам'янської районної СЕС про надання їй копій постанов, актів та рішень винесених ним щодо ОСОБА_2, однак листом від 05.12.2011 р. №93803 їй відмовлено в наданні копій зазначених документів з посиланням на ст.14 Закону України "Про захист персональних даних". У зазначеній заяві від 27.02.2012 р. ОСОБА_1 просить допомогти їй в отриманні від головного лікаря Знам'янської СЕС копій постанови від 09.08.2011 року №137 про накладення штрафу; подання про відсторонення від роботи №59 від 05.08.2011 року; акта від 12.08.2011 року; погодження асортименту від 15.08.2011 року; рішення про допуск до роботи від 15.08.2011 року; рішення від 15.08.2011 року про відновлення підприємницької діяльності з реалізації продуктів (а.с.18-24, 202-205).

Матеріали справи підтверджують, що листом від 05.03.2012 р. №838/03 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що документи, щодо надання копій яких вона звернулася, містять персональні дані, а тому згідно зі ст.ст.14, 16 Закону України "Про захист персональних даних" не можуть бути надані без згоди суб'єктів персональних даних, які вказані в них. В листі також зазначено про те, що інші питання порушені ОСОБА_1 у запиті вивчаються (а.с.25, 60).

З матеріалів справи також вбачається, що 26 березня 2012 р. листом №1071/03 ОСОБА_1 на її запит надано інформацію стосовно діяльності приватного підприємця ОСОБА_2 та дій головного лікаря Знам'янської СЕС (а.с.26, 59).

05 квітня 2012 р. у доповнення до листа Державного закладу "Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція" від 26.03.2012 р. №1071/03 листом №1236/03 ОСОБА_1 додатково надано інформацію про застосування 30.03.2012 р. відносно приватного підприємця ОСОБА_2 адміністративно-запобіжних заходів та повідомлено про перепогодження 30.03.2012р. Знам'янською районною СЕС асортименту продукції для реалізації населенню із зазначенням, яку продукцію включено (а.с.58).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За приписами ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. №2939-VI визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

За визначенням, наданим у ст.1 вказаного Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.11 вказаного Закону не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

За рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012 інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За нормами ч.1 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.21 Закону України "Про інформацію" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Згідно з ч.2 ст.5 Закону України "Про захист персональних даних"від 01.06.2010 р. №2297-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних взаємовідносин, персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст.14 зазначеного Закону поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з баз персональних даних за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України "Про захист персональних даних" держава гарантує захист персональних даних. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними, зобов'язані забезпечити захист цих даних від незаконної обробки, а також від незаконного доступу до них.

Вимоги п.3 ч.3 ст.10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначають, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.19 вказаного Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.

За приписами ч.1 ст.22 Закону України "Про захист персональних даних" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з приводу надання інформаційних документів, які містять персональні дані ОСОБА_2 в розумінні Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про захист персональних даних", відомості про місце проживання, про обставини притягнення до адміністративної відповідальності та застосування адміністративних заходів. З огляду на зміст ч.1 ст.21 Закону України "Про інформацію"та ч.1 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначені документи є інформацією з обмеженим доступом.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Таким чином, у зв'язку з наявністю персональних даних ОСОБА_2 у документах, щодо надання копій яких звернувся позивач, відповідачем відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" надано не копії документів, а лише інформацію, доступ до якої необмежений.

З урахуванням зазначених норм законодавства та фактичних обставин справи суд обґрунтовано задовольнив позов щодо зобов'язання відповідача виконати вимоги позивача в частині надання інформації, доступ до якої необмежений. Вірними також є рішення суду щодо відмови в задоволенні інших позовних вимог, оскільки ці вимоги суперечать нормам Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про захист персональних даних".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196,198,200,205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. у справі № 1170/2а-2465/12 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. у справі № 1170/2а-2465/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна