Рішення № 43228354, 18.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/115/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015 Справа № 908/5275/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; поштова адреса 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Радянська, 37, ідентифікаційний код 00039019, засоби зв'язку: 06274-4-91-00, 095-085-43-49)

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, засоби зв'язку: НОМЕР_2, НОМЕР_3)

про стягнення 1 082 425, 65 грн.

Головуючий суддя Соловйов В.М.,

судді Алейникова Т.Г., Кагітіна Л.П.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, головний юрисконсульт відділу примусового погашення заборгованості юридичних осіб управління примусового погашення заборгованості ПАТ "Укрсоцбанк", довіреність № ВТО № 550980 від 20.11.2013р.

від відповідача: не з'явився

ПуАТ "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ПП ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007р. у розмірі 1 082 425, 65 грн., з яких 965 327, 85 грн. заборгованості по кредиту та 117 097, 80 грн. заборгованості по процентам.

Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 27.11.2014р. автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл та справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст. 1, 2, 4-1, 12, 54, 55, 57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.12.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5275/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 24.12.2014р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 24.12.2014р. розгляд справи відкладений на 05.01.2015р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалами голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 05.01.2015р. та від 09.01.2015р. розгляд справи перенесений на 15.01.2015р. та відповідно на 20.01.2015р.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 20.01.2015р. № 01-04/16/15 справу № 908/5275/14 передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Соловйов В.М., судді Алейникова Т.Г. та Кагітіна Л.П.

Ухвалою від 20.01.2015р. колегією суддів дану справу прийнято до провадження, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 26.02.2015р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 26.02.2015р. розгляд справи відкладений на 18.03.2015р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 18.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено про те, що повне рішення буде складено 23.03.2015р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 18.03.2015р. представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві від 10.11.2014р. (а.с.6-9), зокрема в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.10.2007р. між ПП ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - Банк), був укладений Договір кредиту № 45-05/70 (далі Договір кредиту).

Відповідно до п. 1.1 Договору кредиту Банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 1 500 000, 00 грн., зі сплатою 15 процентів річних та порядком погашення основної суми заборгованості згідно з графіком, що міститься в Додатку № 1 до Договору кредиту, та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 11.10.2017р. Відповідно до п. 1.2 Договору кредиту кредит був наданий позичальнику на поповнення обігових коштів.

Згідно з умовами п.1.1, Додатку № 1 до Договору кредиту, п. 2.4, 3.3.5, 3.3.6 Договору кредиту відповідач зобов'язалась:

1) щомісяця згідно з графіком, що міститься в Додатку № 1 до Договору кредиту, сплачувати транші основної заборгованості по кредиту у сумі 125 00,00 грн.;

2) щомісяця не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідач умов Договору кредиту не виконувала, за її клопотаннями двічі кредитне зобов'язання реструктурували. Так, 02.08.2013р. був укладений Договір про внесення змін за Договором кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007р., згідно якого, зокрема:

1. у п. 2 сторони встановили, що на дату його укладання заборгованість за кредитом становить 1 006 581,20 грн., заборгованість за процентами становить 20 824,14 грн.;

2. у підпунктах 2.1, 2.3 та Додатку № 1 до Договору про внесення змін сторони домовились:

- про погашення відповідачем основного боргу, починаючи з вересня 2013р., згідно нового графіка не пізніше 05 числа кожного місяця рівними частинами у розмірі 8 250,67 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості 11 жовтня 2023р.;

- про відстрочку до сплати заборгованості по процентам у сумі 20 824,14 грн. та щомісячне її погашення відповідачем, починаючи з вересня 2013р., відповідно до нового графіку, не пізніше 05 числа кожного місяця рівними частинами у розмірі 170, 69 грн.;

3. у підпункті 2.4 сторони домовились про сплату відповідачем поточних процентів, що нараховуються з 02.08.2013р., в загальному порядку, передбаченому Договором кредиту.

Відповідач умови реструктуризації не виконує. Позивач 19.09.2014р. надіслав відповідачу рекомендованою лист - претензію про наявність несплачених чергових платежів за кредитом та процентами, дострокове повернення заборгованості по договору кредиту від 16.09.2014р. № 49-01/348. Пошта повернула вказаний лист-претензію без вручення адресату. На зворотній стороні поштового конверту містяться помітки, з яких убачається наступне: адресата немає вдома і до його абонентської поштової скриньки вкладено повідомлення про надходження поштового відправлення 20.09.2014р., повторно 25.09.2014р. На довідці ф. 20, що наклеєна на лицьовій стороні поштового конверту вказано, що поштове відправлення повернуто відправнику без вручення адресату 22.11.2014р. у зв'язку зі спливом строку зберігання.

Дії пошти повністю узгоджуються с діючими Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених КМУ від 05.03.2009р. № 270. Відповідно до п. 99 Правил № 270, рекомендовані поштові відправлення, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення. Тобто, адресат має звернутися на пошту і отримати поштове відправлення.

Станом на 23.09.2014р. заборгованість по кредиту складає 1 082 425,65 грн., в тому числі основна заборгованість по кредиту на суму 965 327, 85 грн., заборгованість по процентам - 117 097, 80 грн.

Відповідач в судове засідання 18.03.2015р. не з'явився. 21.01.2015р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив в якому відповідач зазначає, що з позовною заявою він не погоджується частково.

Зокрема відповідач підтвердила, що між нею та позивачем 12.10.2007р. було укладено кредитний договір № 45-05/70, за яким відповідачем отримано грошові кошти у розмірі 1 500 000, 00 грн.

За твердженням відповідача, вона належним чином, у встановленому порядку та графіку, який є невід'ємною частиною кредитного договору, здійснювала погашення взятих на себе зобов'язань. Дані обставини підтверджено позовною заявою, в якій зазначено, що заборгованість по тілу кредиту складає 965 327, 85 грн. Договором також передбачено строк повернення кредиту - 11.10.2017р.

02.08.2013р. були внесені зміни у кредитний договір відносно суми заборгованості, яка на момент укладання додаткової угоди склала 1 006 581, 20 грн., заборгованість по процентам склала 20 824, 14 грн. Строк повернення грошових коштів по кредитному зобов'язанню залишився тим же - 11.10.2017р.

Відповідно, строк повернення повної суми, а згідно позовної заяви сума стягується у повному обсязі, строк платежів яких не наступив. Причому банк не ставить питання про розірвання кредитного договору в силу його неналежного виконання.

З нарахованими процентами за користування грошовими коштами по кредитному зобов'язанню відповідач також не погоджується, посилаючись на те, що заборгованість по пені, простроченій заборгованості по щомісячним платежам наступила не з вини відповідача, а в силу фінансової та політичної ситуації, що сталася в країні. Згідно умов договору відповідач звільняється відповідальності на період проведення даних дій та до їх закінчення.

Також відповідач зазначає, що місто в якому вона проживає та виконує свої зобов'язання за даним договором, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що дає відповідачу право не здійснювати взяті на себе зобов'язання по кредитному договору до його повного завершення, а Банк не має право на цей період здійснювати нарахування процентів та вимагати від відповідача виконання взятих зобов'язань по кредитному договору № 45-05/70 від 12.10.2007р.

У зв'язку із викладеним відповідач просить суд в позовних вимогах про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням, в тому числі і по сумам, строк платежів яких не наступив, відмовити в повному обсязі.

У відзиві відповідач також просить повідомити її про прийняте рішення та повідомляє про неможливість прибуття до суду внаслідок фінансового та матеріального становища.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Строк вирішення спору по справі № 908/5275/14, який встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України, спливає 20.03.2015р. Клопотань про його продовження на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України від учасників судового процесу до суду не надходило.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи колегія суддів зазначає, що ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Між акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПуАТ "Укрсоцбанк" (Кредитор) та ПП ОСОБА_1 (Позичальник) укладений договір кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007р. відповідно до умов якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 1 500 000, 00 грн. (Кредит) зі сплатою 15, 0 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 2 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору (Тарифи), та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в Додатку 1 до цього Договору, який є невід'ємною складовою частиною цього Договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 11.10.2017р. на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Згідно пункту 1.2 Договору, Кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.

Відповідно до пункту 2.2 Договору, Кредит вважається наданим в момент (день) списання суми Кредиту з позичкового рахунку, зазначено в пункті 2.1 цього Договору, на підставі письмової заяви Позичальника.

Згідно пункту 2.4 Договору, сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі на рахунок відкритий в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк".

У випадку, якщо день сплати процентів за користування Кредитом припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день Кредитора.

Відповідно до підпункту 3.1 Договору, Кредитор зобов'язаний:

3.1.1. відкрити Позичальнику в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" позичковий рахунок, вказаний у п. 2.1. цього Договору;

3.1.2. протягом одного робочого дня після укладання Позичальником договорів, вказаних у п. 1.3. та п.п. 3.3.3. цього Договору, надати Кредит на підставі письмової заяви Позичальника, в порядку та у спосіб, визначений цим Договором.

Відповідно до підпункту 3.3 Договору, Позичальник зобов'язаний:

3.3.4. надати Кредитору для отримання Кредиту, за погодженою ним формою, письмову заяву на перерахування (списання) коштів за рахунок Кредиту;

3.3.5. погашати Кредит відповідно до п.п.1.1., 3.3.16. цього Договору;

3.3.6. сплачувати Кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п.2.4., 2.5. цього Договору;

3.3.7. сплачувати Кредитору неустойку (пеню, штраф) в строк, встановлений у п.2.6. цього Договору;

3.3.8. у разі пролонгації Кредиту сплачувати Кредитору проценти в розмірі, встановленому в п.2.10 цього Договору;

3.3.16. на вимогу Кредитора у випадках, передбачених у п.п. 2.10.3., 3.2.5., 3.2.6.2., 3.2.7. цього Договору, достроково протягом 30 календарних днів після отримання Позичальником письмової вимоги Кредитора, повернути Кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку (пеню, штраф), а також достроково виконати свої зобов'язання у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в пункті 5.4 цього Договору.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1 500 000, 00 грн., що підтверджується листом-заявкою на кредит/транш № 1 ПП ОСОБА_1 від 12.10.2007р. та меморіальним ордером № 1 від 12.10.2007р. (а.с. 82,83).

В подальшому між ПуАТ "Укрсоцбанк" (Кредитор) та ПП ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін № 6 від 02.08.2013р. до Договору кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007р. (надалі - Договір про внесення змін).

Згідно пункту 2 Договору про внесення змін, станом на дату укладання цього Договору заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором кредиту становить:

заборгованість за кредитом - 1 006 581, 20 грн.;

заборгованість за процентами за користування Кредитом 32 230, 44 грн., в тому числі за простроченими - 20 824,14 грн., за строковими - 11 406, 30 грн.

З метою погашення зазначеної заборгованості Сторони прийшли до взаємної згоди внести наступні зміни до умов кредитування, які викладені в Договорі кредиту:

2.1. Погашення зазначеної у п. 2 цього Договору про внесення змін заборгованості за Кредитом здійснюється позичальником рівними частинами не пізніше 05 числа кожного місяця відповідно до графіку, що викладений у Додатку № 1 до цього Договору про внесення змін, з кінцевим терміном погашення заборгованості 11 жовтня 2023 року.

2.3. Сторони домовились встановити наступний порядок сплати відстрочених до сплати процентів за користування Кредитом:

2.3.1. сплата відстрочених до сплати процентів за користування Кредитом, що нараховані станом на 02.08.2013р., в загальній сумі 20 824, 14 грн. здійснюється Позичальником рівними частинами не пізніше 05 числа місяця відповідно до графіку, що викладений у Додатку № 1 до цього Договору про внесення змін.

2.4. Сплата строкових (поточних) процентів за користуванням Кредитом, що нараховується з 02.08.2013р., здійснюється в загальному порядку, передбаченому Договором кредиту.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач 19.09.2014р. надіслав на адресу відповідача лист претензію від 16.09.2014р. № 49-01/348 "Про наявність несплачених чергових платежів за кредитом та процентами, дострокове повернення заборгованості по договору кредиту, про виселення та передачу банку предмета іпотеки".

Даний лист повернувся до позивача з відміткою пошти "За закінченням терміну зберігання" (про що свідчить конверт та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу) (а.с. 24).

Оцінивши представлені докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007р. із змінами та доповненнями до нього.

Згідно ч. 1-2 ст. 1054 (параграф 2) ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 (параграф 1) ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 (параграф 1) ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 (параграф 1) ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ст. 1050 (параграф 1) ЦК України. Зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за договором кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007р. з боку Кредитора (позивача у справі) виконані у повному обсязі. Факт одержання Позичальником (відповідачем) кредитних коштів на загальну суму 1 500 000, 00 грн. підтверджується листом-заявкою на кредит/транш № 1 ПП ОСОБА_1 від 12.10.2007р., меморіальним ордером № 1 від 12.10.2007р. (а.с. 82,83), та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

ПП ОСОБА_1 зобов'язання за договором кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007р. не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 082425, 65 а саме:

- 965 327, 85 грн. сума основного боргу по кредиту;

- 117 097, 80 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

При зверненні до суду позивачем було надано розрахунок грошових коштів за кредитом та відсотками станом на 23.09.2014р. (а.с.40-47).

На вимогу колегії суддів згідно ухвали від 26.02.2015р. позивачем здійснений перерахунок цих сум станом на 23.09.2014р. та надані відповідні письмові пояснення (а.с.100-101, 114-122).

Вказаний розрахунок перевірений судом і визнається таким, що здійснений відповідно до закону та умов договору кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007р.

Враховуючи встановлений факт невиконання ПП ОСОБА_1 грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 965 327, 85 грн. заборгованості по кредиту та 117 097, 80 грн. заборгованості по процентам є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не спростовують висновки суду.

Зокрема, твердження відповідача про те, що строк повернення повної суми кредиту не наступив, а банк не ставить питання про розірвання кредитного договору в силу його неналежного виконання, суперечать умовам договору.

Так, підпунктом 3.3.16. Договору визначено, що Позичальник зобов'язаний на вимогу Кредитора у випадках, передбачених у п.п. 2.10.3., 3.2.5., 3.2.6.2., 3.2.7. цього Договору, достроково протягом 30 календарних днів після отримання Позичальником письмової вимоги Кредитора, повернути Кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку (пеню, штраф), а також достроково виконати свої зобов'язання у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в пункті 5.4 цього Договору.

В свою чергу, згідно п.п.3.2.5. Договору, у разі порушення Позичальником зобов'язань, зазначених у п.п.3.3.3.-3.3.18 цього Договору, за письмовим повідомленням Кредитора до Позичальника, в односторонньому порядку розірвати цей Договір, що має наслідком дострокове, протягом 30 календарних днів від дня отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Кредитора, виконання Позичальником всіх своїх зобов'язань за Договором, а саме: повернення Кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання. Після погашення зазначених вимог цей Договір вважається розірваним.

В той же час, у разі усунення з боку Позичальника всіх порушень умов цього Договору, положення про його розірвання втрачає чинність.

Отже, для дострокового повернення всієї суми кредиту, достатньо наявність порушення з боку відповідача умов погашення Кредиту відповідно до п.п.1.1., 3.3.16. цього Договору (п.п.3.3.5 Договору).

Позивач виконав умови Договору щодо направлення на адресу Позичальника, що зазначена у Договорі, письмового повідомлення "Про наявність несплачених чергових платежів за кредитом та процентами, дострокове повернення заборгованості по договору кредиту, про виселення та передачу банку предмета іпотеки" від 16.09.2014р. № 49-01/348.

Неотримання цього повідомлення Позичальником не може перешкоджати реалізації права позивача на стягнення з ПП ОСОБА_1 суми кредиту та нарахованих процентів у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору.

Не приймаються до уваги колегії суддів і твердження відповідача про те, що заборгованість по пені, простроченій заборгованості по щомісячним платежам наступила не з вини відповідача, а в силу фінансової та політичної ситуації, що сталася в країні. Банк не має право на період проведення антитерористичної операції здійснювати нарахування процентів та вимагати від відповідача виконання взятих зобов'язань по кредитному договору № 45-05/70 від 12.10.2007р.

Господарський суд звертає увагу на те, що дійсно Закон України від 02.09.2014р. № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 2 зазначеного Закону визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Проте, у даній справі ПуАТ "Укрсоцбанк" заявлені позовні вимоги до відповідача про стягнення лише основного боргу та процентів за користування кредитом Вимоги про сплату неустойки (пеню, штраф) позивачем не заявлено.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) 965 327 (дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч триста двадцять сім) грн. 85 коп. заборгованості по кредиту, 117 097 (сто сімнадцять тисяч дев'яносто сім) грн. 80 коп. заборгованості по процентам та 21 648 (двадцять одну тисячу шістсот сорок вісім) грн. 51 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 23.03.2015р.

Головуючий В.М. Соловйов

Судді Т.Г. Алейникова

Л.П. Кагітіна