Ухвала суду № 4322833, 02.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

“02” липня 2009р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 р.

у справі № 25/99-11/43

за позовом Комерційного технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

та заявою Комерційного технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

В С Т А Н О В И В:

У березні 2004 року Комерційний технічний центр «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 41/26-062/0 від 23.01.04 р. на суму 21215 грн. та рішення про результати розгляду скарги від 06.02.2004 р. № 1020/10/26-062 в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення № 41/26-062/0 від 23.01.04 р. на суму 21215 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2005 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2005 р., у позові відмовлено.

20.12.2005 р. Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до суду з заявою від 15.12.2005 р. про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2005 р. у справі № 25/99-11/43 за нововиявленими обставинами.

Заявник просив визнати недійсним рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1020/10/26-062 від 06.02.2004 р. в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення № 41/26-062/0 від 23.01.2004 р. щодо визначення основного платежу на суму 21215 грн. та в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення № 42/26-062/0 від 23.01.2004 р. щодо визначення завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 155 грн., визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 41/26-062/1 від 06.02.2004 р.

Заява мотивована тим, що судові рішення, які стали підставою для прийняття рішення, яке належить переглянути, скасовано.

Постановою Господарського суду міста Києва від 31.03.2006 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 р., заяву Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволено повністю, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2005 р. у справі № 25/99-11/43, позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, а саме пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, ст. 9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон від 03.04.1997 року № 168/97-ВР).

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Державною податкової інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» з питань взаємовідносин з Приватним підприємством «Три «Т» за 4 кв. 2000 року та 1-2 кв.кв. 2001 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 23.01.2004 р. № 10/26-062/23734644 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними.

На підставі Акта перевірки ДПІ у Печерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2004 № 41/26-062/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31822,50 грн., в т.ч. 21215,00 грн. - основний платіж та 10607,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення від 23.01.2004 № 42/26-062/0, яким позивачу визначено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 155,00 грн.

За наслідками оскарження позивачем названих податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 23.01.2004 р. № 41/26-062/0 скасоване в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10607,50 грн.; в частині визначення суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21215,00 грн. (основний платіж) вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2004 р. № 41/26-062/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21215,00 грн. - основний платіж. Податкове повідомлення-рішення від 23.01.2004 р. № 42/26-062/0 залишено без змін в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 155,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Три «Т» (виконавець) було укладено договори № 28 від 04.12.2000 р., № 30 від 04.01.2001 р., № 31 від 04.01.2001 р., № 31/15-2001 від 15.06.2001 р., № 06/01-2001 від 01.06.2001 р. на виконання робіт та надання послуг.

Передбачені вказаними договорами роботи (послуги) були виконанні ПП «Три «Т», що підтверджується актами приймання-передачі від 29.12.2000 р., від 23.01.2001 р., від 06.03.2001 р., від 26.03.2001 р., від 22.06.2001 р., підписаними з боку позивача (замовника) ОСОБА_1 та з боку ПП «Три «Т» - ОСОБА_2

На виконання умов зазначених договорів ПП «Три «Т» видало позивачу податкові накладні № 385 від 29.12.2000 р., № 397 від 29.12.2000 р., № 184 від 23.01.2001 р., № 922 від 26.03.2001 р., № 940 від 26.03.2001 р., № 2043 від 22.06.2001 р. на загальну суму 1331008,28 грн., в т.ч. податок на додану вартість у розмірі 22184,71 грн. Зазначені податкові накладні підписанні від іменні ПП «Три «Т» ОСОБА_2

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оплату оприбуткованих позивачем робіт (послуг) здійснено у повному обсязі.

Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 21369,21 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту у відповідні податкові періоди (січень, травень, червень 2001 року).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Враховуючи, що позивачем включено до податкового кредиту витрати, що підтверджені податковими накладними, виданими ПП «Три «Т», колегія суддів погоджується з правомірністю нарахування позивачем податкового кредиту.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, ДПІ у Печерському районі м. Києва посилалась на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2002 р., яким установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Три «Т» було визнано недійсними з моменту перереєстрації, тобто з 05.10.2000 р., та на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.01.2003 р., яким первинні документи, підписані ОСОБА_2 як директором ПП «Три «Т», визнано недійсними з моменту їх складання.

За таких обставин, податковий орган вважає, що оскільки податкові накладні, отримані позивачем, визнані судом недійсними, вони не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій відносно того, що висновки ДШ у Печерському районі м. Києва, викладені в Акті перевірки і на підставі яких позивачу визначено податкові зобов'язання, з урахуванням нововиявлених обставин є необґрунтованими з урахуванням наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2005, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2005 р., про відмову у позові мотивоване тим, що податкові зобов'язання, визначені у спірних повідомленнях-рішеннях, позивачеві визначені виключно на підставі господарських відносин з ПП «Три «Т», установчий договір, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та первинні документи якого рішеннями Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2002 р. та від 24.01.2003 р. визнано недійсними. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішення Святошинського районного суду м. Києва, якими відповідач обґрунтовував правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень скасовані у судовому порядку.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21.10.2005 р. скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2002 р. за наслідками його перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21.10.2005 р. скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.01.2003 р. за наслідками його перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, 13.12.2005 р. рішенням Святошинського районного суду міста Києва по справі № 2-4643 в позові ДПІ у Святошинському районі м. Києва про визнання установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Три «Т» відмовлено.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для перегляду рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2005 р. за нововиявленими обставинами та з тим, що наведені заявником обставини мають істотне знання для даної справи, оскільки впливають на юридичну оцінку обставин у справі.

Враховуючи, що судові рішення про визнання недійсними установчого договору, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та первинних документів ПП «Три «Т» скасовані, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість позиції податкового органу щодо визначення податкових зобов'язань.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 31.03.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2006р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Степашко О.І.

(підпис)

Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар: А.В. Савченко