Ухвала суду № 43228010, 18.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1059/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В

Лукянчук О.В.

при секретарі: Паламарчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2014р. по справі за адміністративним позовом Виробничо-торгівельної фірми «ВЕЛАМ» товариства з обмеженою відповідальністю до Управління Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014р. Виробничо-торгівельна фірма «Велам» товариство з обмеженою відповідальністю (далі ВТФ «ВЕЛАМ») звернулось в суд із позовом до Управління Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 7.04.2014р. за №0000652202.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в березні 2014р. ДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВТФ «ВЕЛАМ» з питань правомірності формування витрат, що враховуються при призначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «БК КИЇВБУДМОТАЖ», ТОВ «СПЕЦМОНТАЖ-СІ», ТОВ «НВСП «МАГНОЛІЯ» та ФОП ОСОБА_2, за червень, липень, грудень 2011р. та січень 2012р. За результатами зазначеної перевірки 21 березня 2014р. складено акт за №1106/14-02-22-01/13842002 про порушення вимог Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 10790грн. за грудень 2011р. - 13499грн., за січень 2012р. - 9806грн. На підставі акту перевірки відповідачем 7.04.14р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000652202, про збільшення суми грошового зобов'язання ВТФ «ВЕЛАМ» з ПДВ на загальну суму 66579грн., з яких 49530грн. основний борг, 17049грн. - штрафні санкції.

Оскаржене податкове повідомлення-рішення позивач вважає противоправним та таким, що порушує його законні права та інтереси. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2014р. позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 7.04.14р. за №0000652202, прийняте ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Стягнуто судові витрати в сумі 182,7грн. з Державного бюджету України на користь Виробничо-торгівельної фірми «ВЕЛАМ».

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наданні первинні документи спростовують доводи податкового органу щодо відсутності реальності господарських операцій.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що в період з 19.03.2014р. по 20.03.2014р. ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Виробничо-торговельної фірми «ВЕЛАМ» з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «БК Київбудмонтаж» за червень-липень 2011р., ТОВ «Спецмонтаж-СВ» за червень-липень 2011р., ТОВ «НВСП «Магнолія» за грудень 2011р., ФОП ОСОБА_2 за січень 2012р. та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «БК Київбудмонтаж» за червень-липень 2011р., ТОВ «Спецмонтаж-СВ» за червень-липень 2011р., ТОВ «НВСП «Магнолія» за грудень 2011р., ФОП ОСОБА_2 за січень 2012р.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 21.03.2014р. за № 1106/14-02-22-01/13842002.

7.04.2014р. на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000652202, яким було збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 49530грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17049грн.

Підставою для прийняття вищезазначеного повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198ПК України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 49530грн., в тому числі по періодам за червень 2011р. в сумі 15435грн.; за липень 2011р. в сумі 10790грн.; за грудень 2011р. в сумі 13499грн.; за січень 2012р. в сумі 9806грн.

Перевіряючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України та ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

За правилами ст.9ЗУ «Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних операцій.

Відповідно до п. 198.3 ст.198ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з п.198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Так, судом першої інстанцій встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що у вказаний період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «БК Київбудмонтаж», ТОВ «Спецмонтаж-СВ», ТОВ «НВСП «Магнолія», ФОП ОСОБА_2.

З матеріалів справи вбачається, що бухгалтерські документи, якими оформлені господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами в силу ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, оскільки мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Разом з тим, на підтвердження реальності господарських операцій з зазначеними контрагентами платником податку надані: договори підряду, акти приймання-передачі виконаних робіт, розрахунки за виконані підрядні роботи, податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні.

Посилання відповідача на матеріали кримінального провадження відносно службової особи ТОВ «НВСП «Магнолія» ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.205 ч.2,27 ч.5, ст.212 ч.3КК України на думку суду є необґрунтованим та не може бути доказом для спростування факту реального виконання господарських операцій.

Судова колегія зазначає, що вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки норма ч.4 ст.72КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності), а не щодо інших осіб.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно зазначено про те, що висновки, викладені в акті перевірки позивача про наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджено обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 7.04.2014р. за №0000652202.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2014р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді:

К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук