Ухвала суду № 43228005, 17.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р. Справа № 814/3172/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехнології" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, -

встановиЛА:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротехнології" звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів Миколаївської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2014 р. № 0001532200 і № 0001542200; визнання дій ДПІ протиправними щодо коригування в базі даних автоматизованої системи "Податковий блок" показників податкового кредиту по ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами; зобов'язати вчинити дії по відновленню цих показників в базі даних автоматизованої системи "Податковий блок".

Суд першої інстанції своєю постановою від 09 грудня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 03.07.2014 р. № 0001532200 і № 0001542200.

Визнав протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області щодо коригування на підставі акта перевірки від 18.06.2014 р. № 2170/14-02-22-01/35512443 в базі даних автоматизованої системи "Податковий блок".

Зобов'язав ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області виключити з даних співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п. 2.19 АІС "Податковий блок" відомості, що викладені в акті перевірки від 18.06.2014 р. № 2170/14-02-22-01/35512443.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 04.06.2014 р. по 17.06.2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань формування податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Палладіум", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Профінструмент-Україна", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "ТК "Комп'ютерні технології", ТОВ "Знамбудтранс", та правомірності формування податкових зобов'язань з ПДВ та доходів по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у зазначених контрагентів-постачальників у відповідних звітних періодах, про що складено акт від 18.06.2014 р. № 2170/14-02-22-01/35512443. Висновки акта перевірки знайшли відображення в спірних податкових повідомленнях-рішеннях щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ позивачу у зв'язку з невизнанням об'єктом оподаткування господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Профінструмент-Україна", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "ТК "Комп'ютерні технології", ТОВ "Знамбудтранс". Окрім цього, згідно листа відповідача від 23.07.2014 р. за № 6083/10/14-02-22-01-13, позивач був повідомлений про коригування на підставі акта перевірки показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по правочинах з ТОВ "Палладіум" та ТОВ СП "Нібулон" в сумі ПДВ 213494, 00 грн.

Відповідач не визнав у складі витрат та податкового кредиту вартості товарів, придбаних у ТОВ "Палладіум", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Профінструмент-Україна", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "ТК "Комп'ютерні технології", ТОВ "Знамбудтранс", обґрунтовуючи свої доводи відсутністю ознак реальності їх придбання та використання в господарській діяльності позивача, визнаючи господарські операції позивача безтоварними. Відповідно до положень п.п. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю. Перевірки та звірки, як вказано у ст. 62 ПК України є способами здійснення податкового контролю. Проаналізувавши змісти актів, на які опирається в своїх доводах відповідач, вбачається, що висновки у вказаних актах відносно контрагентів-постачальників ТОВ "Профінструмент-Україна", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "ТК "Комп'ютерні технології", ТОВ "Знамбудтранс", ТОВ "Палладіум" про зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань зроблені тільки на підставі аналізів даних податкових декларацій цих платників податків за відповідні звітні періоди. Причому, в актах не досліджувалися договори, первинні бухгалтерські та податкові документи підприємств-постачальників, акти не містять в собі опису змістовних фактів виявлених порушень податкового законодавства із посиланням на відповідні документи контрагентів-постачальників, тому вони не є актами в розумінні п. 3, п. 4 порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772. Таким чином, акти позапланової виїзної перевірки ТОВ "Профінструмент-Україна", позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Палладіум", акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "ТК "Компютерні технології", ТОВ "Знамбудтранс", не можуть бути носієм доказової бази, а порушення податкового законодавства при здійсненні господарських операцій по цим актам не можуть бути встановлені. Оскільки ці акти не є носіями доказової інформації, що надійшли за результатами податкового контролю, вони не могли бути використані відповідачем для формування висновків в акті перевірки позивача.

В матеріалах справи містяться всі документи первинного бухгалтерського обліку позивача, які, були предметом дослідження під час перевірки, та в більшій частині описані відповідачем в акті перевірки з посиланням на угоди (договори), видаткові та податкові накладні, банківські виписки та інші документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по продажу позивачу товарів, їх подальший рух та використання позивачем у власній господарській діяльності для досягнення економічних результатів, та свідчать про фактичне реальне придбання позивачем товарів у ТОВ "Палладіум", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Профінструмент-Україна", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "ТК "Комп'ютерні технології", ТОВ "Знамбудтранс", правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, доходів та витрат.

Так, доводи відповідача про недійсність правочину та відсутність руху товару по господарських операціях позивача з ТОВ "Палладіум" щодо придбання бетону на підставі договору від 08.09.2011 р. № 93 спростовуються видатковими накладними, податковими накладними, паспортами на бетон із зазначенням автомобільного транспорту, кількісно-якісних показників бетону, дати та часу виготовлення бетону, банківськими виписками про оплату товару.

Придбання бетону у ТОВ "Палладіум" відображено у бухгалтерському обліку позивача, що підтверджено актом взаємних розрахунків, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 20.1. Також, придбаний позивачем бетон було використано при здійсненні будівельних робіт для замовника ТОВ СП "Нібулон" на підставі договорів підряду № 0109/4П від 01.09.2014 р., № 0109/3П від 01.09.2014 р., № 1710/15П від 17.10.2014 р., № 0811/4П від 08.11.2011 р., що підтверджено актами КБ-2 за жовтень-листопад 2011 року про виконання робіт в с. Великі Коровинці Житомирської області. Окрім цього, всі ці документи позивачем надавались відповідачу листом від 23.11.2011 р. № 12, та на підставі яких відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку та складено довідку від 13.12.2011 р. № 3814/23-100/35512443 про відсутність порушень податкового законодавства.

На підтвердження здійснених господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 позивачем надані податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по рахунку 20.7, 15.2.1., накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акти приймання-здачі відремонтованих та модернізованих об'єктів, про введення в експлуатацію, що підтверджують придбання позивачем запчастин (підшипників) та використання їх для ремонту будівельної техніки - бульдозеру Т-170 та крану гусеничного РДК-250, наявність яких не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Щодо здійсненних господарських операцій з ТОВ "Профінструмент-Україна" позивачем надані договори, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по рахунку 10.6, які підтверджують придбання з складу-магазину постачальника будівельного устаткування та матеріалів, що використовувалися у господарській діяльності позивача за основним напрямком, та наявність обладнання підтверджена самим відповідачем в акті перевірки. До того ж, господарські операції з ТОВ "Профінструмент-Україна" були предметом зустрічної звірки, оформленої довідкою від 22.06.2012 р. № 234/22-100/35512443, та згідно висновків якої було підтверджено господарські взаємовідносини.

Щодо придбання товарів (електронної техніки) через інтернет-мережу група компаній "Розетка" у ТОВ "Техно-Торг" та ТОВ "Комп'ютерні технології", то позивач надав накладні, податкові накладні, рахунки на оплату товару та банківські виписки про сплату вартості товарів, гарантійні талони з відмітками "Розетка", оборотно-сальдові відомості по рахунках 22, 84, 23.4.1, 15.2.1, 10.9, що підтверджують придбання з метою забезпечення діяльності підприємства карток пам'ятати, жорсткого диску, відеокартки, материнської плати, процесора, монітора та іншої периферії та електронних товарів. Придбані товари є необоротними активами підприємства, рахуються на балансі підприємства серед переліку основних фондів, що підтверджено відповідачем в акті перевірки.

На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з ТОВ "Знамбудтранс" позивачем надані оборотно-сальдову відомість по рахунку 20.1, податкові накладні, накладну, товарно-транспортну накладну та банківські виписки, що підтверджують сплату вартості придбаного цього постачальника щебня з метою використання його у будівельних роботах.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-1 для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Отже, навіть наявність помилок у оформленні деяких документів позивача, або їх відсутність, не позбавляє його права на формування показників податкової звітності з податку на прибуток та ПДВ з урахуванням понесених на збут витрат та податкового кредиту з ПДВ по правочинам з придбання товарів.

Відповідно до п. 14.1.27 ст. 14 ПК України - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1. ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, п.п 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, п.п. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2. ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

На підставі зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не мав права в акті перевірки позивача надавати оцінку його господарським операціям з ТОВ "Палладіум", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Профінструмент-Україна", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "ТК "Комп'ютерні технології", ТОВ "Знамбудтранс", окрім того, висновок відповідача щодо не підтвердження реальності господарських операцій з вказаними постачальниками суперечить фактичним обставинам справи та матеріалам первинного бухгалтерського обліку, а від так є хибним та неправомірним.

Також, є помилковими доводи відповідача про те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг мають вплив на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Така позиція суперечить приписам статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

Така позиція визначена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11. Додаючи до закріпленого Конституцією України принципу індивідуальної відповідальності, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 26.02.2014 р. по справі К/800/15892/13 було зазначено, що доводи з боку суб'єкта владних повноважень про відсутність контрагентів за місцем знаходження, відсутність у них умов для здійснення господарської діяльності, стан розрахунків контрагентів з бюджетом, фактично є свідченнями порушень, допущених контрагентами, а не доказом несумлінності позивача. Суд касаційної інстанції визначив, що податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з перебуванням його постачальника за юридичною адресою, з дотриманням їм законодавчо встановлених умов здійснення господарської діяльності, а також з тим, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснювалась поставка.

Також апеляційний суд погоджується з доводами позивача про протиправність дій відповідача щодо коригування на підставі акта перевірки його показників податкових зобов'язань та податкового кредиту шляхом зменшення податкового кредиту по ПДВ по постачальнику ТОВ "Палладіум" на загальну суму 213494, 00 грн. та зменшення податкових зобов'язань по ПДВ по покупцю ТОВ СП "Нібулон" на загальну суму 213494,00 грн., що підтверджено самим відповідачем у наданому листі від 23.07.2014 р. № 6083/10/14-02-22-01-13, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з приписами п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 2,3 розділу 3 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачують під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765, в інтегрованій картці платника територіальним органом Міндоходів відображаються зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності та зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.

Згідно з п. 3 п. 44.1 ст. 44 ПК України у випадках, передбачених ст. 216 ЦК України платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 цього Кодексу.

Статтею 50 ПК України визначено підстави та порядок внесення платником податків змін до податкової звітності шляхом надіслання уточнюючого розрахунку або відображення відповідних сум недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження.

Таким чином, зміни до інтегрованої картки вносяться або на підставі самостійного визначення платником податків у своїй звітності або за наявності узгодженого податкового повідомлення-рішення. Жодним законодавчим актом не встановлено право контролюючого органу на підставі актів документальних перевірок вносити зміни до інтегрованої картки платника податків.

Оскільки за результатами перевірки, оформленої актом від 18.06.2014 р. № 2170/14-02-22-01/35512443, відносно завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань по ПДВ за операціям з ТОВ "Палладіум" та ТОВ СП "Нібулон", відповідачем податкових повідомлень-рішень не прийнято, а позивач самостійно не вносив зміни до податкової звітності з ПДВ за звітні податкові періоди вересня-листопада 2011 р., то жодних змін у податкових зобов'язаннях та податковому кредиті по ПДВ у позивача внаслідок складання цього акту перевірки не повинно відбутися.

Таким чином, дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача шляхом зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за звітні місяці вересня-листопада 2011 р. на суму 213494 грн. є протиправними, оскільки вчинені поза межами повноважень, наданих йому як суб'єкту владних повноважень.

Чинним законодавством не передбачено право контролюючого органу вносити будь-які зміни до автоматизованої системи "Податковий блок" на підставі акта перевірки, довідки про зустрічну звірку, тому показники позивача з податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ, які були відкориговані контролюючим органом на підставі акта перевірки від 18.06.2014 р. № 2170/14-02-22-01/35512443, підлягають відновленню у базі даних "Система "Податковий блок" - співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехнології" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехнології" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк