Постанова № 43227920, 23.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. Справа№ 910/24052/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

від позивача: Різунов Р. С. - представник за довіреністю;

від відповідача: Лабик Р.Р. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2014 року

у справі №910/24052/14 (суддя Головатюк Л.Д.)

позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова

компанія "Омега"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-

страхова компанія"

про відшкодування матеріальної шкоди 35 980,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди 35 980,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" на підставі договору страхування наземного транспорту № 021-07-3206-10 від 04.09.2013 року внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "БМВ" реєстраційний номер АА6030ВХ, а тому Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "ВАЗ" реєстраційний номер АІ1564СМ, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" (страховий поліс № АІ/1563849), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.12.2014 року у справі № 910/24052/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що необхідно встановити ступінь вини водіїв у наступній пропорції: 80% вини Бігуна А.О. та 20% вини Саєнка Д.М., а тому визнає борг лише в розмірі 14 792,00 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" та Бігун Андрієм Олександровичем був укладений договір страхування наземного транспорту № 021-07-3206-10, за умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані із володінням, користуванням, розпорядженням автомобіля "БМВ" реєстраційний номер АА6030ВХ.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується

сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 20.06.2014 року у м. Бориспіль по вул. К. Шлях сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля "БМВ" реєстраційний номер АА6030ВХ, під керуванням Бігуна Андрія Олександровича та автомобіля марки "ВАЗ" реєстраційний номер АІ1564СМ, під керуванням Саєнка Дениса Миколайовича, що підтверджується Довідкою ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Постановами Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2014 року у справі № 359/6787/14-п та від 17.07.2014 року № 359/6941/14-п встановлено, що ДТП сталася в результаті порушення обома водіями - Бігуном Андрієм Олександровичем та Саєнком Денисом Миколайовичем Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим транспортним засобом - автомобілем "ВАЗ" реєстраційний номер АІ1564СМ спричинено нанесення шкоди автомобілю "БМВ" реєстраційний номер АА6030ВХ, на підставі чого водіїв - Бігуна Андрія Олександровича та Дениса Миколайовича. визнано винними у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.07.2014 року № 359/6941/14-п встановлено, що вина водія автомобіля марки "ВАЗ" реєстраційний номер АІ1564СМ Саєнка Дениса Миколайовича, також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія АВ2 № 855018 від 20.06.2014 року, схемою наслідків ДТП, письмовими поясненнями правопорушника та письмовими поясненнями Бігуна Андрія Олександровича.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Встановлено, що на підставі заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування, згідно Страхового акту № 10374-Т від 05.08.2014 року та звіту про оцінку транспортного засобу № 12178 від 23.06.2014 року, Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" виплачено Бігуну Андрію Олександровичу страхове відшкодування у розмірі 73 960,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1556 від 07.08.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія Саєнка Дениса Миколайовича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" (страховий поліс № АІ/1563849).

Вказаним договором (поліс № АС/4315896) передбачено, що франшиза становить 1000,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що після виплати страхового відшкодування за фактичні витрати страхувальнику до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Саєнка Дениса Миколайовича, який є винним у спричиненні нанесення шкоди автомобілю "БМВ" реєстраційний номер АА6030ВХ, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія", судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальною особою перед Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" за відшкодування страхової виплати є Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія".

Відповідно до п.2 ст.12 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом № АС/4315896 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 35 980,00 грн.(з урахуванням франшизи за полісом № АС/4315896).

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 35 980,00 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що необхідно встановити ступінь вини водіїв у наступній пропорції: 80% вини Бігуна А.О. та 20% вини Саєнка Д.М., а тому визнає борг лише в розмірі 14 792,00 грн., оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції, постановами Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2014 у справі № 359/6787/14-п та від 17.07.2014 № 359/6941/14-п водіїв визнано винними по одній статті без зазначення, хто більше винний. Господарський суд м. Києва не має повноважень встановлювати ступінь вини кожного з водіїв, а наявні матеріали справи дають підстави стверджувати про обопільну вину кожного з водіїв, тобто 50х50.

Отже, позивач вправі вимагати від відповідача оплати лише 50% від виплаченої застрахованій особі суми.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно покладено судовий збір за подання позовної заяви в порядку ст. 49 ГПК України на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2014 року у справі № 910/24052/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/24052/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська