Рішення № 43227828, 16.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2015 р.Справа № 922/2942/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (м. Харків) про стягнення 1 701 913,00 грн. за участю :

прокурор - Горбуль Н.В. (посвідчення №016182 від 12.04.2013 р.);

позивача - Сосіна І.О. (довіреність №01/01-24/05-14 від 08.01.2014 р.);

відповідача - Ринкевич Ю.Б. (довіреність №1 від 12.01.2015 р.), Поліщук О.Л. (довіреність №2 від 12.01.2015 р.)

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області у липні 2014 року звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест" про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 1701913,00 грн. за видобування 35500 куб.м підземних вод для водопостачання на госпитні, виробничі потреби та передачі абонентам з двох артезіанських свердловин глибиною 50 та 56 м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, без отримання спеціального дозволу на користування надрами у період з 01.02.2012 по 31.03.2014.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.09.2014 у справі № 922/2942/14 (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі № 922/2942/14 (склад колегії суддів: Могилєвкіна Ю.О. - головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" на користь бюджету, р/р 33110331700010 у Фрунзенському районі міста Харкова 37999669, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про відходи у сумі 1701913,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.122014 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі №922/2942/14 частково задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі №922/2942/14 Господарського суду Харківської області скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 лютого 2015 р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23 лютого 2015 р. о 11:00 год.

В судовому засіданні 23 лютого 2015 р. було оголошено перерву до 16 березня 2015 р.

Прокурор в судовому засіданні 16 березня 2015 року наполягав на задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 16 березня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні 16 березня 2015 р. заперечили проти позовних вимог, вказали, що відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/13570/14 від 12.11.14р., постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 р. по справі №820/13570/14 скасовано, визнано незаконним та скасовано пункт 5 припису від 19.05.14р. №06-22-126 Державної екологічної інспекції у Харківській області про зобов`язання ТОВ "Завод "Будінвест" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води). Крім того, звернули увагу на те, що докази прийняття касаційної скарги відсутні.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, представників відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвест" (перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест") та Харківською міською радою 30.01.2008 укладено договір оренди земельної ділянки по вул. Велозаводська, 1 м. Харкова, площею 9,1414 га, землі промисловості. Договір оренди землі зареєстровано 11.04.2008 за № 840867100037 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель. Додатковою угодою до договору оренди землі внесено зміни у договір оренди землі від 30.01.2008 щодо зміни орендаря земельної ділянки на Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" та продовжено строк дії договору до 01.02.2017.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" на праві власності належать об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, які передано в оренду ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" на підставі договору оренди № Апи 14.07 від 29.12.2007, № Апи 2.12/Аки 2.12 від 09.04.2012.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області, відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (у редакції на час здійснення перевірки), Закону України "Про основні задачі державного нагляду (контролю), у сфері господарської діяльності" та згідно з наказом від 16.04.2014 № 568/01-04, у період з 17.04.2014 по 13.05.2014, проведено позапланову перевірку ТОВ "Завод "Будінвест", у межах якої встановлено порушення вимог статей 19, 21, 23 Кодексу України про надра, статей 44, 49 Водного кодексу України, що підтверджується актом перевірки № 568/01-04/06-09.

Перевіркою встановлено, що видами діяльності ТОВ "Завод "Будінвест" за КВЕД є: виробництво неметалевих мінеральних виробів, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, вантажний автомобільний транспорт, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, надання в оренду й експлуатації власного чи орендованого нерухомого майна.

Водозабір і водокористування Товариством з обмеженою відповідальність "Завод "Будінвест" здійснюється із двох артезіанських свердловин глибиною 50 м. та 56 м дебітом 2м. та 3 м.куб./год., які розташована на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" у порушення вимог статей 16, 19, 21 Кодексу України про надра, відповідно до даних статистичної звітності 2-ТГ1 (водгосп) за 2012-2014 роки, з двох артезіанських свердловин за період з 01.02.2012 по 31.03.2014 здійснило, у тому числі на виробничі потреби забір 35500 куб.м води, за період з 01.02.2012 по 31.12.2012 - 13700 куб.м, з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 19000 куб.м, з 01.01.2014 по 31.03.2014 - 2800 куб.м, без спеціального дозволу на користування надрами.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області 19.05.2014 внесено припис № 06-222-126, яким генерального директора ТОВ "Завод "Будінвест" зобов'язано здійснити ряд заходів, направлених на отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), та до отримання вказаного дозволу керівника зобов'язано не перевищувати ліміти, надані дозволом на спеціальне водокористування від 19.04.2013 Укр № 6396 А/Хар. Припис направлено на адресу відповідача 19.05.2014.

Відповідно до норм, передбачених "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України № 389 від 20.07.2009 (зі змінами згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 N 220, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.07.2011 за N 881/19619) Державною екологічною інспекцією у Харківській області нараховано шкоду за самовільне користування надрами (підземною водою), яка становить 1701913,00 грн.

Розрахунки шкоди, заподіяні державі внаслідок самовільного користування надрами (підземною водою) та самовільного водокористування води з водного об'єкту, з претензією № 133 від 25.06.2014 надіслано відповідачу.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, відповідач не порушував правила охорони вод, не завдавав ніяких збитків водним об'єктам, не спричиняв забруднення поверхневих чи підземних вод, водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміни їхніх природних властивостей, виснаження водних джерел і не створив небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля. Спирається на те, що зворотнє прокурором та позивачем не доведено. Крім того, не доведено факту завдання відповідачем збитків.

Також, відповідачем до суду надано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/13570/14 від 12.11.14р., відповідно до якої постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 р. по справі №820/13570/14 скасовано, визнано незаконним та скасовано пункт 5 припису від 19.05.14р. №06-22-126 Державної екологічної інспекції у Харківській області про зобов`язання ТОВ "Завод "Будінвест" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.19 Кодексу України про надра останні надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, такі виняткові випадки визначено в ч.1 ст.23 Кодексу України про надра (в редакції, чинній в охоплений перевіркою період), згідно з якою землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Відповідно до статті 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Відповідно до статті 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 65 Кодексу України про надра встановлено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Згідно зі статтею 67 Кодексу України про надра, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України, водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території, а водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно зі статтею 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно зі статтею 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завданими внаслідок порушення водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від сплати збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р. №18 передбачено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Як встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/13570/14 від 12.11.14р., водокористування ТОВ "Завод "Будінвест" відбувалося на підставі дозволів на спеціальне водокористування Укр. № 5646- А/Хар. від 30.12.2011 р. з терміном дії до 31.12.2014 р. та №6396- А/Хар. від 19.04.2013 р. з терміном дії до 31.12.2014 р. Вказаними дозволами визначено мету водопостачання - водопостачання на госпитні, виробничі потреби та передача абонентам та встановлено ліміт забору води з підземних джерел - не більше 80,92 куб. м/добу; 21,362 тис. куб. м/рік. Ліміт використання воді 93,76 м. куб. на добу та 26,049 тис. м. куб на рік., в т.ч. підземна вода передається абонентам - 2,67 м.куб. на добу, 0,705 тис. м. куб. на рік.

Згідно із вказаними дозволами на спеціальне водокористування основні показники діяльності об'єкта-водокористувача виробництво будівельних матеріалів (асфальтобетон, бетон, тротуарна та фасадна плитка, бітум та інше) 98 чоловік задіяні у виробництві, 264 робочих діб на рік.

Крім того, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/13570/14 прийшла до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальність "Завод "Будінвест" використовує підземні води для власних господарсько-побутових потреб та в обсязі не більше 300 м3/добу, протилежне перевіркою не встановлено, а тому підприємство, у відповідності до статті 23 Кодексу України про надра має право не отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Слід зазначити, що за змістом статті 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В даному випадку, відсутня протиправна поведінка відповідача, як необхідний елемент складу правопорушення, оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/13570/14 від 12.11.2014, яка набрала законної сили, вважається доведеним факт використання відповідачем у вказаний період водних ресурсів для власних господарських потреб в обсязі, що не перевищував 300 кубічних метрів води за добу, як того вимагає закон.

Наведеним спростовується помилкове твердження прокурора та позивача про те, що відповідач, здійснюючи видобування підземних вод для виробничих потреб з двох артезіанських свердловин глибиною 50 та 56 м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, зобов'язаний був отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за належне в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову та те, що прокурор звільнений від сплати судового збору, судовий збір у цій справі не стягується.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя Г.І. Сальнікова