Ухвала суду № 43227688, 19.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.03.15р. Справа № 904/8439/14

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю", м. Дніпропетровськ

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

у справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Індастріал", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 129 533 230,42 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Цімерман О.І., дов. № б/н від 27.01.15 року, представник;

Від третьої особи: не з'явився;

Від ВДВС: Шпак О.М., дов. № б/н від 29.12.14 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, в якій просить визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської А.Л. щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Боржнику у межах суми звернення стягнення, викладене у постанові від 28 січня 2015 року.

10.03.15 р. від скаржника надійшли письмові пояснення, в яких останній стверджує про необгрунтованість накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, оскільки, вимоги стягувача жодним чином не стосуються майна боржника.

19.03.15 р. від стягувача також надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній підтримує вимоги скаржника та просить задовольнити подану скаргу.

ДВС заперечує проти задоволення скарги, посилаючись на те, що державний виконавець має право накладати арешт на все майно боржника, в межах суми стягнення, на підставі заяви стягувача, з метою забезпечення реального виконання рішення.

Дослідивши подану скаргу, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду у справі № 904/8439/14 від 11.12.14 р. позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задоволено у повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" 124 743 000 грн. основного боргу, 625 423, 81 грн. річних, 4 164 806, 61 грн. інфляції, 73 080 грн. судового збору за подання позовної заяви, 1 827 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

29.12.14 р. зазначене вище рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим, господарським судом видано відповідний наказ.

Наказ господарського суду від 29.12.14 р. ПАТ "ВТБ Банк" пред'явлено до виконання до Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Прохальна частина поданої стягувачем заяви містила вимогу щодо накладення арешту на все майно боржника.

Зазначена вище заява, представником Державної виконавчої служби України Шпаком О.М., надавалась для огляду в судовому засіданні 19.03.15 р.

28.01.15 р. на підставі вказаної заяви головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезазначеного наказу, а також постанову про арешт майна боржника в межах суми боргу та оголошення заборони його відчуження.

Звертаючись зі скаргою на дії державного виконавця, ТОВ "Рекуперація свинцю" посилається на те, що ВДВС України неправомірно винесено постанову щодо накладення арешту на все рухоме та не рухоме майно, оскільки, вимоги стягувача жодним чином не стосуються майна боржника чи його майнових прав, тому накладення арешту на майно, на думку скаржника, є зловживанням державним виконавцем процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Подана скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом "Про виконавче провадження" (далі - Закон) заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Зважаючи на те, що як свідчать матеріали справи, задовольняючи заяву ПАТ "ВТБ Банк", господарським судом вжито заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти (в межах суми позовних вимог), про що винесено ухвалу від 30.10.14 р., та беручи до уваги заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження, де останній просить накласти арешт на все майно боржника, господарський суд вважає, що постанова від 28.01.15 р. відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а отже, відсутні підстави визнання її недійсною.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" - відмовити.

Суддя І.Ф. Мельниченко