Постанова № 43227522, 11.03.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 2а/0370/2362/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача Бойка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно - транспортне підприємство» до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції про зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2011 року Приватне акціонерне товариство «Любомльське ремонтно - транспортне підприємство» (далі - ПАТ «Любомльське РТП») звернулося в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції (далі ВДВС Любомльського РУЮ) про скасування висновку про вартість об'єкта оцінки №164-03/11-Н/1 від 22.03.2011 року та визнання неправомірними дій щодо оцінки майна.

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року провадження в адміністративній за позовом ПАТ «Любомльське РТП» до ВДВС Любомльського РУЮ про скасування висновку про вартість об'єкта оцінки та визнання неправомірними дій щодо оцінки майна в частині позовних вимог про скасування висновку про вартість об'єкту оцінки № 164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року закрите у зв'язку з тим, що оскаржуваний звіт може бути оскаржено в порядку господарського судочинства, а не адміністративного, а про визнання неправомірними дій щодо оцінки майна залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року в даній справі ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року про закриття провадження в частині позовних вимог та залишення без розгляду залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2013 року вказані ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При надходженні справи з касаційної інстанції ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року закрито провадження в даній справі про скасування висновку про вартість об'єкта оцінки № 164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року та визнання неправомірними дій щодо оцінки майна з підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду Волинської області, який видав виконавчий документ, з виконання якого оскаржуються дії державного виконавця.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року про закриття провадження у справі № 2а/0370/2362/11 - скасовано та справу направлено до окружного суду для продовження її розгляду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду.

11.03.2015 року за вх. №3118/15 від представника позивача ПАТ «Любомльське РТП» надійшла заява про уточнення та зміну позовних вимог, відповідно до якої просить: скасувати висновок №164-03/11-Н/1 від 22.03.2011 року про вартість об'єкта оцінки; визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 25.07.2011 року; визнати протиправними дії ВДВС Любомльського РУЮ по оцінці арештованого нерухомого майна, а саме будівлі столової (літера Б-1 загальною площею 311,9 кв.м.; зобов`язати ВДВС Любомльського РУЮ повернути реалізоване на прилюдних торгах 22.07.2011 року нерухоме майно, а саме будівлю столової (літера Б-1) загальною площею 311,9 кв.м.

Ухвалою суду від 11.03.2015 року провадження у цій справі в частині позовних вимог про скасування висновку №164-03/11-Н/1 від 22.03.2011 року про вартість об'єкта оцінки, про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів від 25.07.2011 року та визнання неправомірними дій ВДВС Любомльського РУЮ щодо оцінки майна, закрито, а саме в частині вимог про скасування висновку №164-03/11-Н/1 від 22.03.2011 року про вартість об'єкта оцінки, закрито, як таку, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки законом встановлено інший порядок судового провадження таких спорів, а саме його слід вирішувати в порядку цивільного судочинства. В частині позовних вимог про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів від 25.07.2011 року та визнання неправомірними дій відділу ДВС Любомльського РУЮ щодо оцінки майна, закрито, оскільки є такі, що набрали законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку ВДВС Любомльського РУЮ допущено порушення вимог чинного законодавства при виконанні наказу Господарського суду Волинської області №2/80-1 від 19.10.2010 року, виконавчих листів Волинського окружного адміністративного суду №2477 від 10.09.2009 та №151 від 29.11.2010 року. Позбавляючи, товариство права на оскарження оцінки в судовому порядку, сфальшувавши матеріали справи, ВДВС видало недостовірну довідку, що призвело до проведення прилюдних торгів, складання відповідного акту від 25.07.2011 року, на підставі чого було видано переможцю торгів ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на майно від 01.08.2011 року зареєстрованого в реєстрі №17-4.

Покладаючись на викладене просить зобов`язати ВДВС Любомльського РУЮ повернути реалізоване на прилюдних торгах 22.07.2011 року нерухоме майно, а саме будівлю столової (літера Б-1) загальною площею 311,9 кв.м..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про уточнення та зміну позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, 11.03.2015 року за вх. №3156/15 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що Постановою ВДВС Любомльського РУЮ від 23.11.2010 року відкрито виконавче провадження №22824856 з виконання наказу Господарського суду Волинської області від 19.10.2010 року № 2/80-1 про стягнення з Любомльського РТП в користь ДП «Арсенал СТ-3» ТОВ «Арсенал СТ» 7800 гривень основної заборгованості, 102 гривень державного мита, 260 гривень за ІТЗ розгляду судового процесу.

Постановою ВДВС від 03.12.2010 року відкрито виконавче провадження №23233312 з виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2010 року в справі №2а-18413 про стягнення з Любомльського РТП в користь УПФУ в Любомльському районі 4411,11 гривні заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою ВДВС від 21.01.2011 року відкрито виконавче провадження №23934354 з виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2011 року в справі №2а-2868 про стягнення з Любомльського РТП в користь УПФУ в Любомльському районі 4359,53 гривні заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановами від 28.01.2011 року виконавчі провадження №№22824856, 23233312, 23934354 приєднано до зведеного виконавчого провадження №25651980.

Постановою ВДВС від 23.05.2011 року відкрито виконавче провадження №26043429 про стягнення з Любомльського РТП в користь ОСОБА_3 117384 гривень збитків, 1173,84 гривні державного мита, 118 гривень витрат на ІТЗ. Постановою від 31.05.2011 року дане провадження об'єднано у зведене провадження №25651980.

Постановою державного виконавця ВДВС від 28.01.2009 року в межах провадження №26043429 накладено арешт на все майно Любомльського РТП і заборонено відчуження будь-якого майна.

Згідно з актом від 25.12.2009 року державним виконавцем ВДВС описано й арештовано майно, в тому числі, приміщення столової площею 311,9 кв.м.

Постановами від 28.02.2011 року в кожному з виконавчих проваджень №№22824856, 23233312, 23934354 призначено для участі у провадженні експерта, суб'єкта оціночної діяльності, якому доручено надати письмовий висновок(звіт) про оцінку майна, в тому числі, приміщення столової, та зупинено провадження.

07.04.2011 року усі провадження поновлено у зв'язку із надходженням висновку про вартість об'єктів оцінки.

Згідно з висновком №164-03/11-Н-1 вартість приміщення столової визначено у 37 752 гривні.

23.05.2011 року ВДВС на адресу відділу ДВС Головного управління юстиції у Волинській області направлено заявку на реалізацію арештованого приміщення столової Любомльського РТП.

Згідно з витягом з протоколу від 29.06.2011 року №21 та договору від 30.06.2011 року №09/247/11/А для реалізації приміщення столової визначено ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція».

Згідно із матеріалами прилюдних торгів заявки на участь в них в частині продажу приміщення столової подали ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Переможцем торгів визнано ОСОБА_2, який запропонував найвищу ціну у 38000 гривень. За результатом проведення торгів Волинською філією ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» складено протокол №09/247/11/А-8 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, переможцем вказано ОСОБА_2

Результати торгів посвідчено актом державного виконавця ВДВС Любомльського РУЮ від 25.07.2011 року, на підставі якого переможцю торгів ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на майно від 01.08.2011 року зареєстроване в реєстрі за №1704.

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 62 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення. Так, реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.

У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється.

Витрати, пов'язані з організацією та проведенням прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах, не повинні перевищувати п'яти відсотків вартості реалізації майна.

Як встановлено вище результати торгів посвідчено актом державного виконавця ВДВС Любомльського РУЮ від 25.07.2011 року, на підставі якого переможцю торгів ОСОБА_2 було видано свідоцтво від 01.08.2011 року зареєстрованого в реєстрі за №1704 на право власності на майно.

Судом встановлено, що ПАТ «Любомльське РТП» зверталося до Любомльського районного суду Волинської області з позовом до ВДВС Любомльського РУЮ в якому просили визнати недійсним проведення 22.07.2011 року прилюдних торгів з реалізації приміщення столової за адресою АДРЕСА_1; скасувати протокол про проведення цих торгів №09/247/11/А-8; скасувати акт про проведення цих же торгів; скасувати видане приватним нотаріусом на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про придбання столової як об'єкта нерухомого майна з прилюдних торгів; скасувати протокол присутності на прилюдних торгах. Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 28.12.2012 року в справі №0310/1957/2012, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 13.03.2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2013 року, у задоволені позову ПАТ «Любомльське РТП» відмовлено повністю, оскільки суд прийшов до висновку, що позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Таким чином, рішення суду від 28.12.2012 року в справі №0310/1957/2012 набрало законної сили.

Посилання представника позивача в судовому засіданні на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31.12.2013 року в справі №2а/0370/1239/12, яка набрала законної сили, як на підставу для задоволення даного позову, судом до уваги не приймається, оскільки в даній справі між тими самими сторонами було визнано протиправними дії ВДВС щодо видачі довідки від 23.05.2011 року про відсутність оскарження оцінки арештованого майна боржника у зведеному виконавчому провадженні. Дана обставина не може бути підставою для задоволення вимоги позивача про зобов'язання повернути до Любомльського РТП реалізоване на прилюдних торгах нерухоме майно на яке видано переможцю торгів свідоцтво про право власності, оскільки доказів про звернення до судів та про задоволення заяви позивача за нововиявленими обставинами про скасування рішень Любомльського районного суду від 28.12.2012 року у справі №0310/1957/2012 чи господарського суду Волинської області від 21.12.2011 року в справі №2/80-38 у зв'язку з встановленням судовим рішенням від 31.12.2013 року протиправними дій ВДВС по видачі довідки від 23.05.2011 року про відсутність оскарження оцінки арештованого майна боржника, представником позивача в судовому засіданні не надано.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що так як рішенням Любомльського районного суду від 28.12.2012 року в справі №0310/1957/2012, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволені позовних вимог ПАТ «Любомльське РТП» про визнання недійсним проведення 22.07.2011 року прилюдних торгів з реалізації приміщення столової та позивачем не надано суду доказів визнання таких торгів недійсними то слід вважати, що такі торги проведені у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що прилюдні торги з реалізації приміщення столової ні в адміністративному ні в судовому порядку не визнані недійсними, а також свідоцтво про право власності на майно від 01.08.2011 року ніким не скасоване і на даний час є чинним.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки торги проведені у відповідності до вимог чинного законодавства, а переможцю торгів ОСОБА_2 було видано свідоцтво від 01.08.2011 року зареєстрованого в реєстрі за №1704 на право власності на майно, тому підстав для зобов`язання відділу ДВС Любомльського РУЮ повернути реалізоване на прилюдних торгах 22.07.2011 року нерухоме майно, а саме будівлю столової (літера Б-1) загальною площею 311,9 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 немає, оскільки воно реалізоване правомірно та на даний час є власністю ОСОБА_2, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 72, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно - транспортне підприємство» до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції про зобов`язання відділу ДВС Любомльського РУЮ повернути реалізоване на прилюдних торгах 22.07.2011 року нерухоме майно, а саме будівлю столової (літера Б-1) загальною площею 311,9 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 16 березня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич