Постанова № 43227352, 12.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/55/08

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Разінкіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому, серед іншого, просила стягнути з відповідача 15 086,78 грн. донарахованої орендної плати за договором оренди, укладеним між ВАТ "Комбінат" та ВАТ "Одеська ТЕЦ".

В обґрунтування позову зазначено, що ревізією фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" за 2005-2006 роки встановлено порушення відповідачем фінансової дисципліни, які зафіксовані в акті ревізії від 27.03.2007 року № 05-23/85. Зокрема, перевіркою правильності і достовірності операцій з орендних відносин встановлено, що фактична площа приміщення, яке передано в оренду ЗАТ "Комбінат" за договором оренди від 04.01.1993 року, перевищує площу, зазначену в договорі оренди, на 50 кв.м., отже державним бюджетом недоотримано орендної плати внаслідок безоплатного користування державним майном, з урахуванням індексу інфляції, на суму 15 086,78 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у їх задоволенні та стягнути з позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 913,50 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" за 2005-2006 роки Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області, правонаступником якого є Державна фінансова інспекція в Одеській області, складено акт ревізії від 27.03.2007 року № 05-23/85.

Перевіркою правильності і достовірності операцій з орендних відносин встановлено, що фактична площа приміщення, яке підконтрольною установою передано в оренду ЗАТ "Комбінат" за договором оренди від 04.01.1993 року, перевищує площу, зазначену в договорі оренди, на 50 кв.м.

Так, в договорі оренди від 04.01.1993 року площа, що орендує ЗАТ "Комбінат", визначена 383,14 кв. м., а фактично, згідно акту контрольного обміру-огляду переданих в оренду приміщень від 27.02.2007 року, ЗАТ "Комбінат" орендує 433,14 кв. м. (а.с.61 т.2).

За висновком ревізорів, внаслідок безоплатного користування державним майном Державним бюджетом за період з 01.02.2005 року по 01.01.2007 року не отримано, з урахуванням індексу інфляції, 15 086,78 грн. орендної плати.

26.04.2007 року КРУ в Одеській області на адресу відповідача направлено вимогу № 15-05-14/1440 "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності", зокрема, про прийняття відповідних заходів щодо перерахування до бюджету коштів у сумі 15,1 тис. грн. внаслідок заниження у договорах орендованих площ державного майна.

Оскільки Товариством в добровільному порядку вимогу контролюючого органу не виконано, КРУ в Одеській області звернулось до суду з даним позовом про стягнення коштів з підконтрольної установи.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки звіт про незалежну оцінку майна компетентним органом, зокрема, ФДМ України, не був розглянутий та рецензований, орендар безоплатно користувався державним майном, отже, донарахування орендної плати орендодавцю - ПАТ "Одеська ТЕЦ" є правомірним, а позовні вимоги - обґрунтованими.

Проте колегія суддів такі висновки суду першої інстанції вважає помилковими, з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пунктів 3 та 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (в редакції чинній на момент проведення ревізії), акт ревізії - це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Акт ревізії містить констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

Таким чином, з огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства України, виявлення наявних фактів порушення законодавства здійснюється контролюючим органом лише під час контрольних заходів, що проводяться згідно Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу" із викладенням результатів ревізії в акті. Такі порушення повинні бути належним чином обґрунтовані та зафіксовані у окремих документах, в даному випадку, у розрахунках, які в обов'язковому порядку мають додаватися до акта ревізії, оскільки є невід'ємною частиною останнього.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди від 04.01.1993 року б/н, укладеного між Виробничим об'єднанням "Одеська ТЕЦ" та ЗАТ "Комбінат" строком на 25 років, ВО "Одеська ТЕЦ" передало в оренду нежитлові приміщення в будинку № 4/6 по вул. Загубанського загальною площею 383,14 кв. м. з метою розміщення виробництва. Зазначеним договором визначено договірну ціну у валюті України із розрахунку за 1 кв. м. - 0,1 долар США (а.с.45-46 т.1).

Додатковою угодою від 31.01.2005 року сторони договору оренди змінили розмір орендної плати, який з 01.02.2005 року становив 4 637 грн. (в т.ч. ПДВ - 20%) в місяць (а.с.47 т.1).

Всього за 2005-2006 роки згідно вищезазначеного договору було нараховано орендної плати на загальну суму 116 798,03 грн. з ПДВ (в т.ч. в 2005 році - 54 057,17 грн., в 2006 році - 62 740,86 грн.).

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ (далі Закон № 2269-ХІІ), в редакції, яка діяла станом на 04.01.1993 року, об'єктом оренди могло бути окреме індивідуально визначене майно державних підприємств і організацій, до якого відноситься і нерухоме майно.

Статтею 5 цього Закону було передбачено, що орендодавцями окремого індивідуально визначеного майна є державні підприємства та організації відповідно до законодавчих актів України та своїх статутів.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону № 2269-ХІІ істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна), строк, на який укладається договір оренди, орендна плата, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, виконання зобов'язань.

Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна України (ст.11 Закону № 2269-ХІІ).

Згідно ч.2 ст.21 Закону№ 2269-ХІІ методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна України.

Порядок визначення плати за оренду окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств, організацій (будівель, споруд, обладнання, машин, механізмів, транспортних засобів та іншого нерухомого і рухомого майна), що є об'єктами оренди, на момент укладення договору оренди, встановлювався постановою КМ України від 19 серпня 1992 р. N 482 "Про методику розрахунку плати за оренду майна державних підприємств та організацій", відповідно до якої орендна плата при оренді окремого індивідуально визначеного майна мала встановлюватися за угодою сторін виходячи з вартості орендованого майна, оцінка об'єкта оренди здійснювалась за відновною вартістю майна згідно з методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України для оцінки вартості об'єктів приватизації, а орендна плата по окремому індивідуально визначеному майну державних підприємств, організацій підлягала зарахованню орендодавцеві.

Отже, чинне на момент укладення договору оренди законодавство не вимагало від державного підприємства - орендаря визначати розмір орендної плати за обов'язковим погодженням з органом, уповноваженим управляти відповідним майном.

Вимога закону щодо отримання орендодавцем - державним підприємством згоди органу, уповноваженого управляти державним нерухомим майном, яке передається в оренду, та погодження з таким органом істотних умов договору оренди, була введена Декретом Кабінету Міністрів України „Про додаткове регулювання орендних відносин" від 15.12.1992 року №9-92, який набув чинності з 15.01.1993 року.

Також цим Декретом було визначено, що розмір орендної плати визначається з урахуванням вартості орендного майна.

Законом України від 14 березня 1995 року N 98/95-ВР викладено в новій редакції Закон України "Про оренду майна державних підприємств та організацій", зокрема, змінено його назву - "Про оренду державного майна".

Законом України від 29.06.2004 р. N 1905-IV внесено зміни у ст.21 Закону "Про оренду державного майна", зокрема, визначено, що у випадках, встановлених законодавчими актами України, розмір орендної плати може бути змінено.

Отже, з набуттям чинності вищезазначених змін діючого законодавства у відповідача виник обов'язок щодо перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, якою затверджено Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна (в редакції, чинній станом на 29.06.2004 року, тобто на момент внесення змін в ЗУ "Про оренду державного майна") у разі оренди нерухомого майна розмір річної орендної плати визначається за формулою:

Опл = Вп х Сор,

де Вп - вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, грн.;

Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, 24.11. 2004 року ТОВ "Агенство оцінки нерухомості та бізнесу" на виконання договору з ВАТ "Одеська ТЕЦ" проведено незалежну експертну оцінку майна, яке орендує ЗАТ "Комбінат", для визначення розміру орендної плати відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України №786 від 04.10.1995 року, про що складено відповідний звіт (а.с.17 т.2).

З матеріалів зазначеної оцінки вбачається, що експертною установою оцінювалась вартість нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, загальною площею 499,2 кв. м., які розташовані по вул. Комітетській, 4/6 в м. Одесі та перебувають на балансі ВАТ "Одеська ТЕЦ", і ця вартість за ринковими цінами становить 463 723 грн.

Саме з ринкової вартості орендованого майна площею 499,2 кв. м., відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України №786 від 04.10.1995 року, відповідачем обраховано орендну плату в розмірі 4 637 грн. на місяць (а.с.160 т.1).

Таким чином колегією суддів встановлено, що, починаючи з 01.02.2005 року, ЗАТ "Комбінат" сплачувало орендну плату за орендовані приміщення загальною площею 499,2 кв. м. і розмір цієї плати повною мірою відповідав діючому законодавству.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 05.06.2009 року у справі №12/108-09-2385 (за позовом прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі ФДМ України по Одеській області до ВАТ "Одеська теплоцентраль" про стягнення 133 091,57 грн.) з ВАТ "Одеська ТЕЦ" стягнуто на користь Регіонального відділення ФДМ України в Одеській області визначену в позові суму, що становить 70% отриманої орендної плати від ЗАТ "Комбінат" за договором оренди від 04.01.1993 року за період з 01.02.2005 року по 01.04.2008 року (а.с.14 т.2).

Зазначеним судовим рішенням встановлено ту обставину, що розрахунок орендної плати, а, відповідно і відсоткову частку, що підлягала сплаті до ФДМ України, проводився на підставі додаткової угоди від 31.01.2005 року, якою розмір орендної плати обраховано з 499,2 м.кв. та становить 4 637 грн. на місяць.

Отже, стягенння з ПАТ "Одеська ТЕЦ" коштів за начебто додаткову площу, за яку орендну плату не отримано, є безпідставним, оскільки вищевказаним судовим рішенням всі належні державі кошти за даним договором оренди стягнуто з відповідача в повному обсязі і задоволення вимог Фінансової інспекції призведе до необгунтованої подвійної плати.

Що стосується доводів Фінансовоїінспекції, обгрунтованість яких визнав суд першої інстанції, щодо не дотримання вимог чинного законодавства стосовно розгляду і рецензування відповідним органом звіту про незалежну оцінку майна, колегія суддів зазначає наступне.

Методику оцінки вартості об'єктів оренди вперше було розроблено та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року N 629, при цьому будь-яких зостережень щодо обов'язковості оцінки вартості окремого індивідуально визначеного майна на підставі розглянутого і рецензованого відповідним органом звіту про незалежну оцінку майна зазначений нормативно-правовой акт не містив.

Лише із внесенням постановою Кабінету Міністрів України від 2 січня 2003 р. N 3 змін до п.19 Методики законодавцем було встановлено, що у разі передачі підприємством в оренду нерухомого майна площею понад 200 кв. метрів звіт про незалежну оцінку майна розглядається і рецензується відповідним органом, визначеним у абзацах другому і третьому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять документів, які б підтверджували факт розгляду і рецензування Фондом Державного майна України звіту про незалежну оцінку майна, виготовленого ТОВ "Агенство оцінки нерухомості та бізнесу" у 2004 році.

Поряд з цим колегією суддів встановлено, що під час проведення ревізії ревізорами взагалі не досліджувалось питання щодо рецензування Фондом Державного майна України звіту про незалежну оцінку майна, відповідні документи у відповідача не вимагались та не перевірялись, а нарахування додаткових сум пов'язувалось виключно з фактом виявлення різниці між площею, що орендується, яка зазначена в договорі оренди та площею, що фактично використовується орендарем.

Оскільки на момент розгляду справи не можливо встановити, чи розглядався та чи рецензувався Фондом Державного майна України у 2004 році звіт про незалежну оцінку орендованого державного майна через закінчення строків зберігання цих документів, а також те, що не підтвердження факту рецензування звіту жодним чином не впливає на розмір орендної плати, колегія суддів приходить до висновку, що у суда першої інстанції не було законних підстав задовольняти позовні вимоги Фінансової інспекції.

Крім цього колегія суддів зазначає, що з розрахунку недоотриманої орендної плати, який додано до акту ревізії та наяний в матеріалах справи, не можливо встановити, яким чином ревізорами обчислено орендну плату за начебто безоплатне користування 50 кв.м. орендаваної площі, які вихідні дані було використано ревізорами при проведенні такого розрахунку та чому його проведено саме з 01.02.2005 року.

В ході розгляду апеляційним судом зазначеної справи представниками позивача також не надано пояснень та доводів щодо обгрунтованості проведенного розрахунку та підтвердження нарахованої суми, адже такий розрахунок, навіть за наявності підстав для його проведення, має бути проведений відповідно до вимог чинного законодавства, в данному випадку, постанови КМ України від 4.10.1995 р. N 786, "Про Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", чого ревізорами зроблено не було.

Крім цього позивачем не наведено жодного обгрунтування, на підставі якого Закону України чи іншого нормативно-правового документа має бути стягнуто в судовому порядку нараховану в ході ревізії суму та чому саме з ПАТ "Одеська ТЕЦ" , адже ст.283 Господарського кодексу України та ст.5 Закону України "Про оренду державного майна", на які посилається позивач, визначено загальні питання щодо оренди майна у сфері господарювання і будь яких санкцій не передбачено.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на користь Державного бюджету України коштів в сумі 15 086,78 грн. не підтверджена документально, а тому є необґрунтованою.

Оскільки судом першої інстанції зазначеним обставинам не надано належної правової оцінки, ухвалене у справі рішення не може вважатися законним, тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.5 ст.94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи ту обставину, що у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Одеській області відмовлено, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" 913,50 грн.( дев`ятсот тринадцять гривень 50 коп.) сплаченого судового збору за подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" про стягнення коштів - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою в задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Одеській області до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" про стягнення 15 086,78 грн. донарахованої орендної плати - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (місцезнаходження: вулиця Церковна, 29, м. Одеса, код ЄДРПОУ: 05471158) 913,50 грн.( дев`ятсот тринадцять гривень 50 коп.) сплаченого судового збору за подану апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.