Рішення № 43226895, 18.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015Справа №910/25788/14

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" , Україна, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Sirdaryo Dori-Darmon", Республіка Узбекистан, м. Гулістанпростягнення 216099,92 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 3 314 973,00 грн.суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Прокопець О.Г.- представник за довіреністю № 18/11/2014 від 18.11.2014від відповідачаПирогов О.В. - представник за довіреністю від 1009 від 30.12.2014

В судовому засіданні 18.03.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Sirdaryo Dori-Darmon" про стягнення заборгованості в розмірі 216099,92 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 3 314 973,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до умов контракту № 25-14/У від 28.04.2014 р. було виконано свої зобов'язання по поставці товару, в той час як відповідач зобов'язання по оплаті товару не виконав, у зв'язку з чим позивач вказує, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 216099,92 дол. США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/25788/14 та призначено її до розгляду на 18.03.2015 р. з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та вручення йому ухвали суду.

Представники сторін в судове засідання 18.03.2015 р. з'явилась, позивач вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити в повному обсязі, представник відповідача факт наявності заборгованості визнав, проти позову не заперечував.

Суд дійшов висновку, що на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд відзначає, що оскільки сторонами у пунктах 11.1 та 11.2 Контракту (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 3 від 29.07.2014 р.) було передбачено, що спори та розбіжності по даному Контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі для розгляду і прийняття кінцевого рішення до господарського суду міста Києва (Україна), а правом, регулюючим даний Контракт, є матеріальне та процесуальне право України, то в силу п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" даний спір підлягає вирішенню господарським судом міста Києва.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

28 квітня 2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Sirdaryo Dori-Darmon» (далі - відповідач, покупець) було укладено контракт № 25-14/У (далі - контракт), відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах, викладених в даному Контракті, фармацевтичну продукцію (товар), асортимент, кількість і ціна якої встановлюється специфікаціями (Додатками до Контракту), які є невід'ємною частиною даного Контракту.

У пункті 1.3 Контракту вказано, що поставка товару здійснюється продавцем окремими партіями, згідно попередніх заявок покупця і погоджених сторонами специфікацій на конкретну партію (поставку) товару в обумовленому даним Контрактом порядку.

Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що ціни на товар встановлюються в доларах США, погоджуються в специфікаціях (Додатках до Договору), які є невід'ємною частиною даного Контракту, і не підлягають зміні після підписання специфікації на відвантаження. Валюта контракту - долари США, валюта платежів - долари США.

Згідно пункту 3.1 Контракту продавець поставляє покупцю товар, який продається згідно даного Контракту, окремими партіями у відповідності із заявками покупця і умовами цього Контракту. Базисною умовою поставки за цим контрактом є умова CIP - Гулистан, Республіка Узбекистан, відповідно з Інкотермс-2010.

Оплата за поставлений по даному Контракту товар здійснюється покупцем згідно погодженої на дану конкретну партію ціни товару. Валюта платежу по даному Контракту - долари США. Платіж здійснюється покупцем шляхом банківського переказу за кожну конкретну поставку товару. (п. 4.2 Контракту).

У відповідності до п. 4.3 Контракту оплата по даному контракту здійснюється не більше ніж 75 календарних днів з дня митного оформлення товару у країні продавця.

На виконання умов Контракту у відповідності до підписаної сторонами та скріпленої їх печатками специфікації № 5 від 29.08.2014 р. позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 216 099,92 доларів США.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 216 099,92 доларів США.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Укладений сторонами Контракт є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (вантажно-митною декларацією №543010 від 03.09.14, інвойсом №11600 від 29.08.2014 р., дорожньою відомістю) та поясненнями сторін підтверджується здійснення продавцем поставки товару загальною вартістю 216 099,92 доларів США.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у п. 4.3 Контракту погоджено, що оплата по даному Контракту здійснюється не пізніше 75 календарних днів з дня митного оформлення товару в країні продавця, митне оформлення товару відбулось 03.09.14, що підтверджується відміткою митного органу на ВМД № 543010, отже оплата мала бути здійснена не пізніше 17.11.14.

Покупець взятих на себе зобов'язань за Контрактом не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Контрактом строк не сплатив, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 216099,92 дол. США.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 216099,92 дол. США за переданий йому товар. Відповідач доказів на спростування вказаної заборгованості не надав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Частиною 1 статті 192 Цивільного кодексу України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

За змістом п. 19 Інформаційного листа ВГСУ № 01-08/369 від 29.06.2010р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України, Декрет №15-93 від 19.02.93р. Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому, законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача грошової суми в іноземній валюті з без одночасного визначення її еквіваленту в гривнях України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме в розмірі 216099,92 дол. СЩА.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Sirdaryo Dori-Darmon" (Республіка Узбекистан, м. Гулістан, вул. А.Султана, 4; ідентифікаційний код 200322259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" (03680 м. Київ, вул. Миколи Амосова, 10; ідентифікаційний код 30109129) заборгованість у розмірі 216 099 (двісті шістнадцять тисяч дев'яноста дев'ять) доларів США 92 центи та судовий збір у розмірі 69151 (шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 98 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин