Ухвала суду № 43224571, 23.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2015 року м. Київ К/9991/66957/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого:Нечитайло О.М.Суддів: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 р.

у справі №2а-3876/10/2170

за позовом Херсонської обласної кредитної спілки «Єдність»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Херсонська обласна кредитна спілка «Єдність» (далі - позивач, СК «Єдність») звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 р., адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.12.2009р. № 0000942200/0 у частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі всього 1092,95 грн., у тому числі за основним платежем 840,73 грн., за штрафними санкціями 252,22 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку Херсонської обласної кредитної спілки «Єдність» (код за ЄДРПОУ 25827545) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт від 04.12.2009 р. № 3798/22-1/25827545.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94- ВР), що призвело до заниження податку на прибуток від доходів з інших джерел на суму кредитної заборгованості, по якій минув строк позовної давності, у періоді, що перевірявся - 3622, 24 грн. у т.ч. по періодах: 1 квартал - 2009 р. - 3622,24 грн.; півріччя 2009 р. - 3622,24 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2009 р. № 0000942200/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток фінансових установ 4708,91 грн., у тому числі за основним платежем 3622,24 грн. та за штрафними санкціями 1086,67 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Херсонська обласна кредитна спілка «Єдність» зареєстрована юридичною особою виконавчим комітетом Херсонської міської ради 27.06.2000р.

Відповідно до статуту КС «Єдність» - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднання грошових коштів внесків членів кредитної спілки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що громадянка ОСОБА_4 уклала із КС «Єдність» договір позики під заставу належного їй житлового будинку у АДРЕСА_1.

У зв'язку з невиконанням гр. ОСОБА_4 зобов'язання за договором позики в межах виконавчого провадження, було звернуто стягнення на заставне майно, в наслідок чого КС «Єдність» набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 15.05.2004 р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Херсонським БТІ 05.06.2004р.

Також судами встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_5, витягу із протоколу № 7 зборів спостережної ради КС «Єдність» від 10.02.2006 р., ОСОБА_5 прийнятий у члени спілки.

Відповідно до прибуткових касових ордерів ОСОБА_5 було внесено КС «Єдність» кошти як плату за товар на загальну суму 11 126, 02 грн. а саме: від 30.09.2004р. № 3981 - 2000 грн., від 30.10.2004р. № 4379 - 864,06 грн., від 01.12.2004 р. №4833 - 4159,62 грн., від 30.12.2004 № 5264 - 618,96 грн., від 18.01.2006р. № 158 - 3483,38 грн.

Угода між КС «Єдність» та ОСОБА_5 не укладалась, останнім кошти вносились для викупу будинку своєї матері, право власності ОСОБА_5 на будинок до сьогодні не набув.

З доводів податкового органу вбачається, що станом на 30.06.2009 р. за даними бухгалтерського обліку заборгованість позивача перед ОСОБА_5 рахується по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 14 488,96 грн. Дана заборгованість відповідає ознакам безнадійної заборгованості, по якій минув строк позовної давності, та відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону №334/94-ВР підлягає включенню до складу доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню.

Відповідно до ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

До складу валових доходів належать доходи з інших джерел (пп. 4.1.6.).

До числа неприбуткових організацій, визначених пп. 7.11.1. Закону № 334/94-ВР належать кредитні спілки, створені у порядку, визначеному законом.

Пунктом 7.11.4. Закону № 334/94-ВР передбачено, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в» підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань.

Позивач, як неприбуткова організація (кредитна спілка), звільняється від оподаткування операцій, які він проводить зі своїми активами, в тому числі і нерухомим майном.

Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що в прибуткових касових ордерах, якими оформлено передачу ОСОБА_5 коштів в рахунок оплати викупу житлового будинку, вказано, що призначення платежу є «оплата за товар», будь-які відмітки про те, що дані суми сплачуються для купівлі нерухомого майна (житлового будинку), що належить КС «Єдність» відсутні.

Крім того встановлено, що між позивачем як продавцем та ОСОБА_5 покупцем не укладався письмовий договір про купівлю продаж житлового будинку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинні бухгалтерські документи повинні бути складені таким чином, щоб із їх змісту можна було встановити, яку господарську операцію вони фіксують.

Таким чином суди попередніх інстанцій обґрунтовано визначились, що вищезазначені прибуткові касові ордери про оплату ОСОБА_5 коштів КС «Єдність» не можуть бути доказом проведення операції купівлі - продажу житлового будинку, оскільки вони не містять жодних посилань на таку угоду.

За приписами п 1.25. ст. 1 Закону № 334/94-ВР безнадійна заборгованість визначена як заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальний строк позовної давності три роки.

У процесі розгляду справи судами було встановлено, що кошти сплачені ОСОБА_5 в рахунок оплати товару КС «Єдність» були сплачені протягом 2004 - 2006 років, та станом на 30.06.2009 р. зазначені суми обліковувались по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» як кредиторська заборгованість.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій правомірно визначили як безнадійну заборгованість кошти, сплачені ОСОБА_5, які обліковуються по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» кредиторською заборгованістю, оскільки із моменту внесення останньої суми 18.01.2006 р. до 30.06.2009 р. пройшло більше трьох років.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не погодились із сумою отриманого позивачем доходу, відображеного у акті перевірки з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення виходив із того, що сума безнадійної заборгованості, і як наслідок дохід із інших джерел, становить 14488,96 грн.

У той же час, досліджуючи картки рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» судами встановлено, що у КС «Єдність» обліковується кредиторська заборгованість перед ОСОБА_5 у сумі 11126,02 грн. При цьому ревізором, яка проводила перевірку надано пояснення, що сума 14488,96 грн. була внесена до акту перевірки на підставі копії картки рахунку 631, наданої бухгалтером під час проведення перевірки, яка не містила підпису бухгалтера та не була скріплена печаткою підприємства, а тому суди обґрунтовано не взяли до увагу як доказ вказану копію картки рахунку 631.

Пунктом 10.1 Закону № 334/94-ВР встановлено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи, що позивач отримав дохід із інших джерел у сумі 11126,02 грн., колегія суддів вважає, що розрахунок податкового зобов'язання необхідно здійснювати, виходячи із цієї суми, а не з 14488,96 грн., як зазначено в акті перевірки.

За наведених обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 2781,51 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 834,45 грн., тоді як у частині визначеної суми податкового зобов'язання у розмірі 1092,95 грн. (у тому числі за основним платежем - 840,73 грн. та штрафними санкціями - 252,22 грн.) спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2010р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012р. у справі №2а-3876/10/2170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.