Ухвала суду № 43224569, 03.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року м. Київ К/800/38938/13, К/800/38521/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Мороз В.Ф.

Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

здійснивши попередній розгляд касаційних скарг прокуратури Вінницької області та Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Фуд» до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання неправомірним атку і визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд" звернулось із позовом про визнання неправомірним акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 14 березня 2013 року в частині висновків щодо необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами і визнання протиправним та скасування припису №04-8/6 від 19 березня 2013 року.

В обґрунтування позову позивач вказав на необґрунтованість винесеного припису та зроблених у акті висновків. Вважає, що видобування підземних вод не потребувало отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Вінницькій області №04-8/6 від 19 березня 2013 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення судів мотивовано тим, що товариством використовувались підземні води для власних господарсько-побутових потреб та в обсязі не більше 300 м3/добу, а тому згідно зі ст. 23 Кодексу України про надра воно не зобов'язано було отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, прокуратура Вінницької області та Державна екологічна інспекція у Вінницькій області подали касаційні скарги, у яких просили їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для задоволення касаційних скарг.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатом проведеної Інспекцією позапланової перевірки ТОВ "Інтер фуд" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами було складено акт, в якому зазначено про порушення товариством статей 16, 9, 21, 23 Кодексу України про надра, а саме вказано, що підприємством здійснюється видобуток підземних вод із артезіанських свердловин для виробничих потреб без спеціального дозволу на користування надрами.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено припис №04-8/6 від 19.03.2013 року, яким товариство зобов'язано усунути порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме, зобов'язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами), не допускати порушень природоохоронного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено, що використання підземних вод здійснювалось для власних господарсько-побутових потреб, а водозабір підземних вод не перевищував допустимого обсягу, тобто не більше 300 кубічних метрів на добу, висновок судів про неправомірність оскаржуваного припису відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Доводи касаційних скарг ґрунтуються на оспорюванні встановлених у справі обставин та переоцінці наявних в матеріалах доказів, наданні переваги одним над іншими. Водночас за змістом статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє виключно правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі та позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтею 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги прокуратури Вінницької області та Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року - без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець