Ухвала суду № 43224541, 05.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 року м. Київ К/800/40709/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Загороднього А.Ф.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омета»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013

у справі №826/457/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омета»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - позивач, ДПІ Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омета» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Омета») про стягнення заборгованості у розмірі 61037,96 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 09.01.2013 за ТОВ «Омета» обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість на загальну суму 61037,96 грн.

У добровільному порядку ТОВ «Омета» податковий борг на сплачено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, в тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.3, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Колегією суддів встановлено, що 26.07.2010 службовими особами ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2010 року, за результатом якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2010 №0013451502/0, яким ТОВ «Омета» було нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 170,00 грн.

Крім цього, ТОВ «Омета» до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства, якими ТОВ «Омета» було самостійно визначено суми податкового зобов'язання.

Однак, самостійно визначені суми податкового зобов'язання ТОВ «Омета» до бюджету сплачені не були.

За результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Омета» з податку на прибуток підприємств службовими особами податкового органу були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.04.2012 №0004861501 та №000485150, якими ТОВ «Омета» були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 5439,80 грн. та 1589,87 грн., відповідно, та пені у розмірі 4166,95 грн.

Крім цього, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС відповідачу було нараховано пеню в розмірі 24255,25 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 26.07.2010 №0013451502/0 та від 12.04.2012 №0004861501, №0004851501 були направлені на адресу ТОВ «Омета», однак, повернулись до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС з відміткою поштового відділення: «за значеною адресою не знаходиться».

У зв'язку з відсутністю ТОВ «Омета» за юридичною адресою податкове повідомлення-рішення від 26.07.2010 0013451502/0 було розміщене на дошці податкових оголошень.

Доказів оскарження ТОВ «Омета» податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 26.07.2010 №0013451502/0 та від 12.04.2012 №0004861501, №0004851501 матеріали справи не містять, податкові зобов'язання, узгоджені відповідачем шляхом самостійно поданих декларацій та визначені податковим органом на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень, а також нарахована позивачем пеня самостійно в установлений законом строк відповідачем погашені не були, тому, виходячи з положень пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, вказані в них суми набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з корінцем першої податкової вимоги від 27.01.2006 №1/242 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 27.01.2006 становила 90761,08 грн.

Згідно з корінцем другої податкової вимоги від 10.03.2006 №2/645 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 17.03.2006 становила 91060,41 грн.

Вказані податкові вимоги, які направлялись на адресу ТОВ «Омета», повернулись до податкового органу не врученими у зав'язку з відсутністю адресата за місцезнаходженням, тому були розміщені на дошці податкових оголошень, що підтверджується відповідними актами.

Колегія суддів погоджується з висновком судів щодо застосування при вирішенні даної справи норм Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон №2181-III), які діяли до 01.01.2011, тобто до набрання чинності Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 6.2.3 ст. 6 Закону №2181-ІІІ визначено, що податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі, коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому, окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється (п. 6.3.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ).

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи облікових карток, з моменту направлення ТОВ «Омета» другої податкової вимоги недоїмка останнім погашена не була, у зв'язку з чим відповідно до норм чинного законодавства у податкового органу не було підстав для направлення нової податкової вимоги.

Згідно з п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що ТОВ «Омета» узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та за податку на прибуток підприємств у добровільному порядку сплачені не були, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омета» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)А.Ф. Загородній