Ухвала суду № 43224528, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2015 м. Київ К/9991/42223/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Іванов К.Ю.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 26.02.2014 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012

у справі № 2а-1917/09/1370

за позовом Львівського комунального підприємства „Збиранка"

до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської

області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Львівське комунальне підприємство „Збиранка" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про визнати нечинним та скасування наказу ДПІ у Жовківському районі від 03.06.2008 № 181 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, визнати протиправними дії ДПІ у Жовківському районі Львівської області щодо проведення позапланової виїзної перевірки ЛКП „Збиранка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2008, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 579/23- 0/14065/13807617 від 08.08.2008.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 позовні вимоги задоволено, визнано нечинним та скасовано наказ ДПІ у Жовківському районі від 03.06.2008 № 181 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, визнано протиправними дії ДПІ у Жовківському районі Львівської області щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2008, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 579/23- 0/14065/13807617 від 08.08.2008.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинним та скасування наказу ДПІ у Жовківському районі від 03.06.2008 № 181 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки та визнання протиправними дій ДПІ у Жовківському районі Львівської області щодо проведення позапланової виїзної перевірки ЛКП „Збиранка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2008, прийняте в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено, в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2008 та складено акт № 864/23-0/13807617 від 04.08.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 579/23- 0/14065/13807617 від 08.08.2008, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 1601375, 57 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2.5 Постанови КМ України № 303 від 01.03.1999 „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", що спричинило заниження вказаного збору на суму 1235517, 98 грн.

В акті перевірки позивача від 04 серпня 2008 року №864/23-0/13807617 зазначено, що Львівське комунальне підприємство „Збиранка" є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, зокрема, за розміщення відходів.

Згідно з документами, представленими до перевірки, підприємство займалось розміщенням та захороненням на території Львівського сміттєзвалища твердих побутових та промислових відходів 3-го і 4-го класу токсичності, а також вивезенням твердих побутових відходів.

У 2007 році та у І кварталі 2008 року підприємство утворювало та розміщувало відходи в межах встановлених лімітів: дозвіл №171 від 01.02.2007 з доповненням від 26.09.2007; дозвіл №202 від 27.12.2007.

Підприємство при визначені податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2007 року, за 2007 рік, за І квартал 2008 року застосувало коригуючий коефіцієнт "1" (спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення).

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відходи" розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. При цьому спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Знешкодження відходів - це зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

В силу ст. 39 Закону України „Про відходи" за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата.

Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі.

Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" встановлений збір за забруднення навколишнього природного середовища, який визначається на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Згідно із ст. 55 цього Закону розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Абзацом 2 пункту 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999, передбачено, що суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів.

Відповідно до постанови господарського суду Львівської області від 29.11.2007 у справі № 3/268А, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2008 у справі № 22-а-4337/08, постанови господарського суду Львівської області від 06.12.2007 у справі № 5/863-12/112А яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008 у справі № 22-а-5290/08, постанови господарського суду Львівської області від 05.06.2008 у справі № 5/419-25/80А, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 у справі №22-а-11601/08, встановлені обставини, щодо правомірності застосування ЛКП „Збиранка" коригуючого коефіцієнту у розмірі "1", оскільки місце розміщення відходів, що використовується позивачем, є "полігоном твердих побутових відходів".

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, за якою, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища як підприємство, яке здійснює розміщення відходів на спеціально створеному місці складування (полігоні), що забезпечує захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, і ним було вірно обчислено збір, виходячи з фактичних обсягів розміщених ним відходів за забруднення навколишнього природного середовища з використанням коефіцієнту "1".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 у справі № 2а-1917/09/1370 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 у справі № 2а-1917/09/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко