Ухвала суду № 43224522, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/9991/45645/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012

у справі № 2270/2495/2012

за позовом Приватного підприємства «Авіст»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Авіст» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.092011 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2011 року №9010/23-5/14159951.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз. 3 п. 3 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акта фіскальним органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0006242301/4087, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 6554090 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні правовідносини стосуються правомірності здійсненого відповідачем податкового нарахування випливають з порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, який виник за наслідками 2010 року, у результатах наступних податкових періодів 2011 року.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, вищевказана норма права, у 2010 році, діяла з урахуванням особливостей, встановлених п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст.6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до п.1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім, зокрема, розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Підпунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року здійснюється відповідно до вимог п.6.1 ст.6, п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.150.1 ст.150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Підпунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що при розгляді справи, позивач, у декларації з податку на прибуток підприємств з І квартал 2011 року, відповідно до п.6.1 ст.6, п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включив до витрат за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік. З урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік позивачем розраховано об'єкт оподаткування податком на прибуток І кварталу 2011 року. Дана сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року, була включена позивачем до відповідного рядку декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, що відповідає вимогам п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України.

Отже, висновки податкового органу щодо включення до витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування виключно за результатами 2011 року без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року є помилковими та суперечать вищевикладеним нормам права.

Крім того, слід звернути увагу, що у листі Комітету Верховної Ради України від 18.10.2011 р. N 04-39/10-1052 зазначено, що комітет проаналізував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", порядок заповнення показників декларації з податку на прибуток, якими регулюється питання перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за підсумками податкового року до розрахунків наступних звітних періодів, зокрема ст.150 та п.3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, п.6.1 ст.6 та п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та положення податкових декларацій за 2010 і 2011 роки. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01.01.2011р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 у справі № 2270/2495/2012 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 у справі № 2270/2495/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко