Ухвала суду № 43224521, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/9991/39558/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012

у справі № 2а-0870/263/11

за позовом Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування акту опису активів

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування акту опису активів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що станом на 01.10.2009 у позивача обліковувався податковий борг за несплату податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб у сумі 305 340,68 грн., самостійно визначеного у податковому розрахунку від 28.01.2009 № 421 та орендної плати з юридичних осіб у сумі 24 687,12 грн., самостійно визначеного у податковій декларації від 28.01.2009 № 423.

Відповідно до п.п 4.1.1 п. 4 ст. 4 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п.п "г" п.п 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Згідно з п.п 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ визначено, що перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк, друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, податковим органом було сформовано та направлено позивачу першу податкову вимогу від 01.10.2009 № 1/31 на загальну суму боргу 330 027,80 грн. та другу податкову вимогу від 05.11.2009 № 2/37 на загальну суму боргу 660 056,34 грн.

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Закону №2181 фіскальним органом було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкову заставу згідно з актами опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 09.10.2009 № 8759/10/24-013, від 13.11.2009 № 9920/10/24-013, від 10.12.2009 № 10834/10/24-013 (описано 47.275 тон титану губчатого ТГ-120 на суму 2 525 302,88 грн.).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 31.05.2010 від Заводської районної виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до податкового було надіслано подання від 31.05.2010 для здійснення заходів з погашення податкового боргу у сумі 1 772 770,24 грн. Надіслання таких документів передбачено абз. 2 пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181, а саме: якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

У зв'язку зі збільшення податкового боргу, відповідно до вимог пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181, 17.08.2010 фіскальним органом було прийнято рішення № 3 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, на підставі якого, 13.10.2010 складено акт опису активів № 3/24-00194731, самостійно виділених платником податків у податкову заставу, на загальну суму 3 516 987,18 грн.

Колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що оскільки у позивача обліковувався податкового боргу, який в добровільному порядку не сплачений, заходи, які вживалися податковим органом щодо погашення податкового боргу (направлення першої та другої податкової вимоги), фіскальний орган мав право прийняти рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків, за наслідками якого складено акт опису активів.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 у справі № 2а-0870/263/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 у справі № 2а-0870/263/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко