Рішення № 43220740, 16.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/1688/14-ц 16.03.2015 16.03.2015 16.03.2015

Провадження №22-ц/784/603/15

Провадження №22ц/784/603/15 Головуючий у 1-й інстанції Гажа О.П.

Категорія 41 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Рішення

Іменем України

16 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3,

- відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2015 року, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації,

встановила:

26 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позивач зазначав, що 03 вересня 2014 року по АДРЕСА_1 біля адміністративної будівлі Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області, начальником якої він є, відбувся пікет представників різних громадських організацій.

Під час пікету, відповідач ОСОБА_4, як один з активних його учасників, оголосив прилюдно і вручив йому резолюцію акції про недовіру начальнику Державної фітосанітарної служби Миколаївської області за №32 від 04 вересня 2014 року, внаслідок чого здійснив поширення інформації шляхом її повідомлення в публічному виступі у присутності осіб. Крім того, відповідач поширив вказану в резолюції інформацію також у спосіб її надіслання до Міністерства аграрної політики та продовольства України, та через її поширення в мережі Інтернет.

Посилаючись на недостовірність інформації, викладеної в резолюції, яка має не оціночний, а стверджувальний, образливий характер, порочить, ганьбить його честь, гідність і ділову репутацію та, посилаючись на захист Конституцією України та іншими законами конституційного права честь, гідність і ділову репутацію кожної фізичної особи, а також свідоме, умисне порушення відповідачем законодавства, позивач на підставі ст.ст.270-278, 297,299 ЦК України, просив суд:

1) визнати недостовірною інформацію та такою, що порушує особисті немайнові права і порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача, що викладена у Резолюції акції про недовіру начальнику Державної фітосанітарної служби Миколаївської області ОСОБА_2 за № 32 від 04 вересня 2014 року, яка підписана ОСОБА_4 та поширена ним 03 вересня 2014 року шляхом оголошення інформації у присутності працівників Миколаївської фітосанітарної лабораторії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших невідомих осіб за адресою: АДРЕСА_1 та шляхом надіслання на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України, щодо:

-2-

- «злочинних та корупційних дій начальника Державної фітосанітарної служби Миколаївської області ОСОБА_9, який на займаній посаді постійно займається хабарництвом, з кожної тони експортованого зерна ОСОБА_2 вимагає хабар у розмірі до 10 грн. в «кишеню»,

- відправлення портом сільгосппродукції в середньому до 10 млн. тон на рік;

- сум харабів, які складають мільйони гривень;

- інформації про безліч порушень закону на рахунку начальника Державної фітосанітарної служби;

- порушення в фінансуванні будівництва адмінбудівлі Фітосанітарної інспекції на суму 250 тис. грн. державних коштів, які були витрачені незаконно, яке було виявлено останньою перевіркою;

- витрачання державних коштів на преміювання працівників в розмірі 20 тис. грн., яке було виявлено останньою перевіркою;

- порушення обласною прокуратурою кримінального провадження за фактами перевірки;

- відкриття кримінальної справи УМВС в Миколаївській області по факту придбання ОСОБА_2 кондиціонерів;

- того, що ОСОБА_2 заплатив правоохоронним органам і ця справа, як і безліч інших загубилася в купі паперів та не розслідується;

- фінансової підтримки ОСОБА_2 «антимайдану» в Миколаївській області та сепаратистських дій, направлених на повалення державної цілісності України».

2) зобов'язати ОСОБА_4 спростувати протягом семи календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили вищевказану недостовірну інформацію аналогічним способом шляхом зачитування інформації (публічного виступу) у присутності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 та шляхом надіслання на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України листа на бланку громадської організації «Громада проти беззаконня», з особистим підписом та печаткою громадської організації «Громада проти беззаконня», із зазначенням реєстраційного вихідного номеру та дати реєстрації, щодо спростування вищевказаної інформації Громадською організацією «Громада проти беззаконня», поширеної у резолюції акції про недовіру начальнику державної фітосанітарної служби Миколаївської області ОСОБА_2 за вихідним № 32 від 04 вересня 2014 року.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 посилався на необґрунтованість позову, оскільки зміст і формулювання інформації у резолюції, яка була ним зачитана та підписана, визначені усіма присутніми на зібранні людьми.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2015 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права і порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, що викладена у резолюції акції про недовіру начальнику Державної фітосанітарної служби Миколаївської області ОСОБА_2 за № 32 від 04 вересня 2014 року, яка підписана ОСОБА_4 та поширена ним 03 вересня 2014 року шляхом зачитування інформації у присутності працівників Миколаївської фітосанітарної лабораторії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших невідомих осіб за адресою: АДРЕСА_1 та шляхом надіслання на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України, а саме щодо:

« - злочинних та корупційних дій начальника Державної фітосанітарної служби Миколаївської області ОСОБА_2, який на займаній посаді постійно займається хабарництвом, з кожної тони експортованого зерна ОСОБА_2 вимагає хабар у розмірі до 10 грн. в «кишеню», в середньому порт відправляє сількогосподарську продукцію до 10 мільйонів тон на рік, тому суми хабарів сягають мільйонами гривень.

-3-

- інформації щодо безлічі таких порушень закону на рахунках начальника Державної фітосанітарної служби,

- щодо виявлення останньою перевіркою порушення у фінансуванні будівництва адмінбудівлі Фітосанітарної інспекції на суму 250 тис. грн. державних коштів, які були витрачені незаконно,

- щодо виявлення безпідставного витрачання державних коштів на преміювання працівників в розмірі 20 тис. грн. та відкриття за цими фактами перевірки обласною прокуратурою кримінальної справи та відкриття кримінальної справи УМВС в Миколаївській області по факту придбання ОСОБА_2 кондиціонерів,

- щодо того, що ОСОБА_2 заплатив правоохоронним органам і ця справа, як і безліч інших загубилася в купі паперів та не розслідується,

- щодо фінансової підтримки ОСОБА_2 «анти майдану» в Миколаївській області та сепаратистських дій, направлених на повалення державної цілісності України".

Зобов'язано відповідача ОСОБА_4 спростувати протягом семи календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили вищевказану недостовірну інформацію про ОСОБА_9 шляхом зачитування її спростування у присутності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 та шляхом надіслання на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України листа з посиланням про спростування недостовірної інформації, поширеної у резолюції акції про недовіру начальнику державної фітосанітарної служби Миколаївської області ОСОБА_2 за вихідним № 32 від 04 вересня 2014 року, а саме щодо:

« - злочинних та корупційних дій начальника Державної фітосанітарної служби Миколаївської області ОСОБА_2, який на займаній посаді постійно займається хабарництвом, з кожної тони експортованого зерна ОСОБА_2 вимагає хабар у розмірі до 10 грн. в «кишеню», в середньому порт відправляє сільськогосподарську продукцію до 10 мільйонів тон на рік, тому суми хабарів сягають мільйонами гривень.

- інформації щодо безлічі таких порушень закону на рахунках начальника Державної фітосанітарної служби.

- щодо виявлення останньою перевіркою порушення у фінансуванні будівництва адмінбудівлі Фітосанітарної інспекції на суму 250 тис. грн. державних коштів, які були витрачені незаконно.

- щодо виявлення безпідставного витрачання державних коштів на преміювання працівників в розмірі 20 тис. грн. та відкриття за цими фактами перевірки обласною прокуратурою кримінальної справи та відкриття кримінальної справи УМВС в Миколаївській області по факту придбання ОСОБА_2 кондиціонерів.

- щодо того, що ОСОБА_2 заплатив правоохоронним органам і ця справа, як і безліч інших загубилася в купі паперів та не розслідується.

- щодо фінансової підтримки ОСОБА_2 «анти майдану» в Миколаївській області та сепаратистських дій, направлених на повалення державної цілісності України».

Стягнуто з відповідача на користь позивача 243 грн. 60 коп. судового збору.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач ОСОБА_4 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у позові.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2, посилаючись на необґрунтованість її доводів, просив рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

-4-

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що інформація, яка поширена відповідачем ОСОБА_4 відносно позивача ОСОБА_2 у резолюції акції про недовіру, має стверджувальний характер, є недостовірною, а не оціночним судженням, а тому підлягає спростуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до чинного законодавства кожна фізична чи юридична особа має право на захист у судовому порядку своєї честі, гідності та ділової репутації.

Зазначені права, згідно зі статтею 3 Конституції України, визнаються найвищою соціальною цінністю та гарантовані ст. 34 Конституції України.

Захист цих прав від неправомірного посягання шляхом поширення неправдивої, недостовірної інформації, передбачено статтями 297, 299, 275, 277, 280 ЦК України.

Зокрема, ст. 277 ГК України запроваджені обмеження вираження свободи слова, які полягають в наявності у особи права вимагати спростування недостовірних та таких, що принижують честь та гідність відомостей.

Такими ж гарантіями захисту наділено і право людини вільно поширювати інформацію про іншу особу у вигляді суджень, оцінок, думок, за виключенням випадків обмеження цього права, визначених статтею п. 2 ч. 1 ст. 302 ЦК України та п. 2 ст. 10 Конвенції. Зазначена норма Конвенції зокрема встановлює, що обмеження свободи слова є легітимними, коли це покликано необхідністю захисту репутації або прав інших осіб. В той же час, відповідно до тлумачень зазначеної норми Конвенції Європейським судом, межі припустимої критики особи, яка добровільно презентує себе як публічну, мають бути більш широкими, аніж приватної особи, оскільки публічна особа неминуче та свідомо виставляє себе, свої вчинки і слова на прискіпливий розгляд широкої громадськості (рішення Євросуду у справі «Лінгенс проти Австрії» 1986 р.)

При цьому, Євросуд зазначив, що вимоги плюралізму у демократичному суспільстві обумовлюють здійснення свободи слова не лише у формах і за змістом, які не є нейтральними, необразливими, а і в таких, які викликають почуття образи, обурення або занепокоєння.

В справі «Де Хес і Гійзельс проти Бельгії» (1997 р.) Евросуд, крім того, зауважив, що ст. 10 Конвенції захищає не тільки висловлені повідомлення та думки, а й форму їх вираження.

До того ж, свобода слова включає право на можливу дозу перебільшення і навіть провокації в тих випадках, коли йде мова про події чи дії осіб в суспільному житті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач займає посаду начальника Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області та є державним службовцем.

Судом установлено, що 03 вересня 2014 року, в АДРЕСА_1, біля адміністративної будівлі Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області, в присутності працівників цієї установи, відбувся мітинг, зібрання представників різних громадських організацій Миколаївщини, під час якого відповідач ОСОБА_4, оголосив прилюдно і вручив позивачу письмову резолюцію акції про недовіру начальнику Державної фітосанітарної служби Миколаївської області за № 32 від 04 вересня 2014 року. Ця резолюція була надіслана до Міністерства аграрної політики і продовольства України, як до компетентного органу, який уповноважений провести відповідну перевірку, а також адресована Адміністрації Президента України.

Резолюція викладена на бланку Правозахисної громадської організації «Громада проти беззаконня» та підписана ОСОБА_4, як виконуючим обов'язки цієї організації (а.с.65-66). Згідно інформації реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції № 01.06.01-18/207 від 11 березня 2015 року, наданої на запит суду апеляційної інстанції, громадська організація «Громада проти беззаконня» легалізована наказом Головного управління юстиції у Миколаївської області від 20 квітня 2012 року № 264/02.1. та утворена без статусу юридичної особи (а.с.193-193).

-5-

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

У своєму зверненні (резолюції) відповідач навів свої оціночні судження, суб'єктивні думки, переконання, недоліки, а також критичну оцінку дій позивача, як начальника Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області, який несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності інспекції, та наполягав на притягненні його до встановленої законом відповідальності з приводу допущених, на його думку, порушень прав сільськогосподарських підприємств і зокрема, припинення корупційних дій в структурі державної фітосанітарної служби.

За своїм змістом зазначена резолюція про недовіру мала на меті привернути увагу Міністерства аграрної політики і продовольства України до фактів порушення прав сільськогосподарських підприємств та інтересів держави, відповідачем, як начальника вказаної інспекції, для забезпечення гарантій дотримання прав сільськогосподарських підприємств та захисту інтересів держави.

Адже завданням громадської організації «Громада проти беззаконня» згідно статутних положень, зокрема є сприяння формуванню реального громадського контролю над різними структурами влади, безпосередня участь у розв'язанні актуальних проблем держави та суспільства у передбаченому законом порядку.

У тексті цієї резолюції відсутні твердження про конкретні факти, які б могли свідчити про протиправну діяльність чи носили б образливий або наклепницький підтекст, а є лише оціночні судження.

Встановлене дає підстави вважати, що відповідачем поширена інформація, яка підлягає захисту, оскільки стосується не виключно ділової репутації службової особи інспекції, а має значний суспільний інтерес та сприяє формуванню думки суспільства з питань, що зачіпають права сільськогосподарських підприємств.

Адже сільськогосподарські виробники, державний контроль за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин якого здійснює зазначена інспекція, і суспільство в цілому має знати, якими правами їх наділяє закон та, яким чином ці права можуть бути захищені.

Застосування в резолюції виразів, які вказують на вірогідність порушення закону, законодавства про корупцію, та фінансової підтримки «анти майдану» в Миколаївській області і сепаратистських дій, направлених на повалення державної цілісності України, дійсно є такими, що можуть обурювати особу, якої вони стосуються та певною мірою є перебільшенням.

Але в той же час, вони поширені в цензурній і не лайливій формі, не являються звинуваченнями у скоєнні злочину; за своїм змістом вони є оціночними, а тому не підлягають спростуванню.

Застосування таких виразів у демократичному суспільстві виправдане необхідністю захисту суспільного інтересу, є допустимим проявом гарантованої свободи слова, на яку мають право не тільки професійні ЗМІ, а й громадяни шляхом її розповсюдження у зверненнях до державних установ.

До того ж, колегія суддів враховує також і те, що за своїм змістом звернення відповідача направлене не на приниження честі та гідності чи ділової репутації позивача, а на надання оцінки його діяльності як посадової особи.

-6-

У зв'язку з чим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково застосував до обставин, які свідчать про оцінку подій, відповідальність за ст.277 ЦК України, замість застосування норм ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», згідно якої ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Отже, оскільки зазначені в резолюції висловлювання є оціночними судженням, тому їх правдивість не повинна доводитися, а відповідач не повинен нести відповідальність за її поширення.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_2

Оскільки суд першої інстанції був іншої думки і частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_9, то у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України таке рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційною інстанцією нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: