Ухвала суду № 43219170, 23.03.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

23 березня 2015 рокум. Ужгород№ 807/503/15

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі:

головуючого - судді Скраль Т.В.

при секретарі - Стенавській А.М.,

за участю сторін:

представника позивача - Поп"юк М.І.,

представників відповідача - Єрошевич Н.Ю., Павлік В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді уточнене клопотання Публічного акціонерного товариства "Ужгородське автотранспортне підприємство 12107" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Ужгородське автотранспортне підприємство 12107" до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2015 року, Публічне акціонерне товариство "Ужгородське автотранспортне підприємство 12107" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.03.2015 року оформленого протоколом № 2 конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, в частині визначення переможців з перевезення на маршрутах: об'єкт № 2 конкурсу: № 342-1 "Ужгород-Анталівці (Пейки), об'єкт № 3 конкурсу № 385 "Ужгород-Чоп" та № 389 "Чоп-Соломоново ("Страж"), об'єкт № 6 конкурсу: № 368 "Ужгород - Палло", № 362 "Ужгород- Малі Селменці"

20 березня 2015 року, одночасно, позивачем подано до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони Ужгородській районній державній адміністрації вводити в дію рішення від 10.03.2015 року, оформленого протоколом № 2 по вищевказаним маршрутам. Клопотання мотивоване тим, що Ужгородською РДА було оголошено конкурс із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходить за межі території району, про що в газеті "Вісті Ужгородщини" від 07.02.2015 року № 4 розміщено оголошення з умовами конкурсу та основних характеристик об'єктів конкурсу. Підготовка та проведення конкурсу супроводжувались численними порушеннями, що призвело до неправильного визначення відповідачем переможцями на певні об'єкти конкурсу. Позивачу клопотанні зазначає, що відповідно до п.51 Порядку проведення конкурсу, рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більше як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу, тому дані обставини справи свідчать про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам, а прийняте конкурсним комітетом рішення має очевидні ознаки протиправності.

23 березня 2015 року, в судовому засіданні представник позивача Попюк М.І. уточнив заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 10.03.2015 року оформленого протоколом № 2 конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, в частині визначення переможців з перевезення на маршрутах: об'єкт № 2 конкурсу: № 342-1 "Ужгород-Анталівці (Пейки), об'єкт № 3 конкурсу № 385 "Ужгород-Чоп" та № 389 "Чоп-Соломоново ("Страж"), об'єкт № 6 конкурсу: № 368 "Ужгород - Палло", № 362 "Ужгород- Малі Селменці"

Представники відповідача, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про забезпечення позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю. Крім того, пояснили суду, що 20 березня 2015 року Розпорядженням № 79 від 20.03.2015 року введено в дію рішення конкурсного комітету із визначенням автомобільних перевізників на приміських маршрутах та вимогу суду надали копію такого Розпорядження.

Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З аналізу наведеної норми закону вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтоване клопотання сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваної дії, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Слід зазначити, що у випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд у кожному з випадків, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосовуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більше шкоди, ніж та якій можна запобігти.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Проте, позивач, звернувшись із клопотанням про забезпечення позову, не навів обставин, які б свідчили про наявність передбачених статтею 117 КАС України підстав для забезпечення позову та не надав жодних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також доказів очевидних ознак протиправності дій суб'єкта владних повноважень. Суд зазначає, що подання адміністративного позову, предметом якого, є визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень не є єдиним та беззаперечним доказом того, що таке є протиправними.

Крім того, суд вважає, що вказані доводи заяви про забезпеченням позову повністю співпадають із обґрунтуванням адміністративного позову, інших доводів позивачем не зазначено та оскільки рішення є предметом оскарження у даній справі, а тому оцінка цим обставинам з точки зору законності буде надаватися при розгляді справи по суті, а не при вирішенні клопотання про забезпечення позову.

В разі забезпечення позову, судом фактично буде вирішено спір по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.

Розглянувши подане позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи та виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленій позовній вимозі і відповідності виду забезпечення позову позовній вимозі, суд вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, за необґрунтованістю

Керуючись статтями 117, 118, 158-160, 165, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні уточненого клопотання про забезпечення адміністративного позову ПАТ "Ужгородське АТП 12107" шляхом зупинення дії рішення від 10.03.2015 року оформленого протоколом № 2 конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, в частині визначення переможців з перевезення на маршрутах: об'єкт № 2 конкурсу: № 342-1 "Ужгород-Анталівці (Пейки), об'єкт № 3 конкурсу № 385 "Ужгород-Чоп" та № 389 "Чоп-Соломоново ("Страж"), об'єкт № 6 конкурсу: № 368 "Ужгород - Палло", № 362 "Ужгород- Малі Селменці" в адміністративній справі за позовом Ужгородське автотранспортне підприємство 12107 до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення від 20.03.2015 року - відмовити.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2015 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.В. Скраль