Ухвала суду № 43217734, 17.03.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17.03.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів :

Мишинчук Н.С./ головуючої /

Крегула М.М., Дідика В.М.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4

з участю прокурора Сирохман Л.І., обвинуваченого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11 - кп/777/139/15 ( ЄРДР № 12014070160000158 від 25.01.2014 та 120113070160001089 від 12.06.2013 ) за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Тячівського району ОСОБА_7 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2014 року щодо ОСОБА_5.

Цим вироком:

ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Приборжавське, Іршавського району, зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого :

- 02.12.2009 Хустським районним судом за ч.1 ст.162 КК України до штрафу у розмірі 1000 гривень;

- 28.12.2009 Тячівським районним судом за ч.3 ст.185 КК України, зміненого вироком апеляційного суду Закарпатської області від 19.05.2010 на 3 роки позбавлення волі;

- 26.07.2010 Хустським районним судом за ч.3 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі;

- 24.09.2010 Хустським районним судом за ч.2 ст. 185 КК України , ч.4 ст. 70 КК України на чотири роки три місяці позбавлення волі;

15.08.2012 постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в порядку ст.ст. 81, 82 КК України пом`якшено покарання із заміною невідбутої частини позбавлення волі на виправні роботи з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку терміном на 1 рік 4 місяці 2 дні,

- 05.03.2014 Хустським районним судом за ч.1 ст.162 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ст.395 КК України і призначено йому покарання :

за ч.2 ст.185 КК України в виді арешту на три місяці,

за ст. 395 КК України в виді арешту строком на один місяць.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно за сукупністю злочинів призначено - 3 місяці арешту.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків, тобто Хустського районного суду від 5 березня 2014 року шляхом повного складання призначених покарань, остаточно до відбуття ОСОБА_5 призначено покарання у виді арешту строком на три місяці та штрафу в розмірі 850 гривень, які виконуються самостійно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишено попередній - тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 обчислюється з 23 жовтня 2014 року, тобто з моменту його затримання.

Цивільний позов не заявлено.

Вирішено питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України

Процесуальних витрат немає.

Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що 11 червня 2013 року, близько 11-ї години, перебуваючи в приміщенні залу очікування автовокзалу міста Тячів, помітивши, що за ним ніхто не спостерігає, вирішив здійснити таємну крадіжку чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 підійшов до каси автовокзалу, відчинив двері і побачив на столі грошові кошти в сумі 1700 гривень, що належали потерпілій ОСОБА_8, таємно їх викрав, після чого з місця події втік.

Крім того, ОСОБА_5, відносно якого Хустським районним судом Закарпатської області постановою від 23 серпня 2013 року було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік з визначенням обмеження у вигляді : заборони залишати своє місце проживання в АДРЕСА_1 Закарпатської області з 22-ої години до 6-ої години ранку; відвідувати кафе, бари, ресторани та інші місця, де спиртні напої продають на розлив; виїзджати за межі Хустського району без дозволу Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області; зобов'язання з'являтися для реєстрації в Хустський МВ УМВС України в Закарпатській області кожен перший понеділок місяця на 9-ту годину за київським часом, порушив правила адміннагляду. Так, профілактична справа у встановленому порядку, 23 жовтня 2013 року передана до Тячівського МВ УМВС України в Закарпатській області, у зв`язку з тимчасовим проживанням ОСОБА_5 в АДРЕСА_2. Обвинуваченого ОСОБА_5 23.10.2013 було взято на облік та повідомлено його під розписку, що за ним як піднаглядним буде здійснюватися перевірка згідно обмежень, встановлених 23 серпня 2013 Хустським районним судом. 20 січня 2014 року під час перевірки за місцем проживання в АДРЕСА_2, ОСОБА_5 був відсутній, так як виїхав у невстановленому напрямку, у зв'язку з чим злісно ухилився від адміністративного нагляду.

В апеляційній скарзі прокурор вважає вирок незаконним через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. У зміненій апеляційній скарзі прокурор порушив питання про скасування вироку та постановлення нового апеляційним судом, обгрунтовуючи тим, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував невідбуте ОСОБА_5 покарання у виді виправних робіт. При цьому вважає, що суд не дав оцінки повідомленню Хустського МВ КВІ ДПтС України в Закарпатській області від 16.04.2014 за № 992/14, згідно якого ОСОБА_5 взятий на облік 07.09.2012 як особа яка відбуває покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави строком на 1 рік 4 місяці 2 дні, і що перерахування коштів ТОВ «Карпат Інвест Груп», де працював ОСОБА_5 було здійснене тільки за два місяці. Таким чином вважає, що ОСОБА_5 не відбув покарання у виді виправних робіт, тому є необгрунтованим твердження суду про відсутність підстав для застосування ст.71 КК України. Просить винести вирок, яким в поряду ст. 71 КК України призначити Фанті покарання за сукупністю вироків. Одночасно просить виключити з вироку вказівку на те, що попередній вирок ОСОБА_5 не виконав, а саме Хустського районного суду від 05.03.2014, яким він засуджений за ст. 162 КК України до штрафу 850 гривень, оскільки матеріали справи містять відомості, що даний вирок виконаний, ОСОБА_5 сплатив штраф / т. 4 а.с. 54-55/.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора про підтримання поданої зміненої апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_5 та його захисника проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Апелянт, як і інші учасники судового розгляду, кваліфікацію дій та доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 та ст. 395 КК України, не порушують. На підставі ч.3 ст. 403, ч.1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок в межах апеляційних вимог змінених прокурором до початку розгляду.

Судова колегія вважає обгрунтованим довід прокурора про те, що суд першої інстанції при винесенні вироку помилково вказав, що вирок відносно ОСОБА_5, постановлений Хустським районним судом за ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн. підлягає виконанню за сукупністю вироків на підставі ч.4 ст. 70 КК України, оскільки органом досудового слідства було встановлено, і докази цього містяться у матеріалах кримінального провадження, що ОСОБА_5 даний вирок виконав, присудженпий штраф сплатив (квитанція про сплату штрафу як міри покарання міститься у томі 4 а.с. 54-55).

У зв`язку з цим на підставі п.4 ч.1 ст. 408 КПК України оскаржуваний вирок в цій частині підлягає зміні, а саме, виключенню з мотивувальної частини вироку вказівку на його невиконання та з резолютивної частини - його виконання на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків.

Судова колегія не може погодитись з апеляційними доводами прокурора про те, що ОСОБА_5 не відбув покарання, призначеного вироком від 24.09.2010 Хустського районного суду строком 4 роки 3 місяці позбавлення волі, яке постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.08.2012 пом`якшено із заміною невідбутої частини позбавлення волі на виправні роботи, з таких підстав.

Як убачається з вироку, суд вказав, що достовірних даних немає про те, яку саме частину виправних робіт не відбув ОСОБА_5, при цьому зазначив, що згідно даних податкового органу у період відбуття виправних робіт, ОСОБА_5 працював і отримав відповідну суму доходу. Крім того, убачається, що суд витребовував інформацію про відбуття ОСОБА_5 попереднього покарання в порядку ст. 333 КПК України. Однак таких відомостей не здобуто, орган досудового слідства, які прокурор, таких даних суду не представив / т.1 а.с. 71, 72, 74, 163, 164, 176 / .

Не надано відомостей і апеляційному суду про те, що ОСОБА_5 не відбув покараня у виді виправних робіт. Таким чином, суд першої інстанції правомірно не застосував вимоги ст. 71 КК України.

При цьому судова колегія вважає, що прокурор не позбавлений можливості звернутись до суду в порядку ст. 537 КПК України після здобуття доказів невиконання попереднього вироку для визначення покарання за кількома вироками.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

змінену апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2014 року щодо ОСОБА_5 - змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на ч.4 ст. 70 КК України в частині невиконання вироку Хустського районного суду від 05.04.2014, яким він засуджений за ч.1 ст. 162 КК України до сплати штрафу 850 грн. та із резолютивної частини вироку вказівку на його самостійне виконання за сукупністю вироків.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим який перебуває під вартою- в цей же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді :