Ухвала суду № 43207706, 19.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5850/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати незаконними та протиправними дії щодо прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-70 У від 21.11.2013 в сумі 2061 грн 53 коп. та скасувати її, зобов'язати негайно припинити незаконні та протиправні нарахування сплати єдиного соціального внеску.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-70-У від 21.11.2013. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі ст. 195 КАС України колегія суддів переглядає постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 в межах апеляційної скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сформована відповідачем вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2013 №Ф-70-У є протиправною і підлягає скасуванню. Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача припинити нарахування сплати єдиного внеску позивачу, то вона задоволенню не підлягає, з огляду на те, що у відповідності вимог статей 2, 6 КАС України неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 02.06.1999 ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1

З 04.05.2006 ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, про що в ЄДРПОУ зроблений запис № 23280000000001629.

Так, згідно відмітки на Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування в Білоцерківській ОДПІ з 17.05.2006.

Відповідачем 21.11.2013 прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-70-У, відповідно до якої визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2061,53 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів звертає увагу на наступне:

Правовідносини що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за № 2464-VІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003, Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 2 частини першої ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пунктом 4 ч.1 ст. 4 цього Закону передбачено. Що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи зазначені у п. 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, вказаною статтею визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Статтею 9 цього Закону визначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком, 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, на пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію.

Так, статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Тобто нормами зазначеного Закону встановлено загальне правило набуття (призначення) пенсії.

Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ст. 12 вищезазначеного Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку (за умови певної вислуги років).

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перелічені вище особи мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтями 2, 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби за наявності вислуги років.

Згідно норм статті 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.

У відповідності до п. 65 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, затвердженого Указом Президента України № 174/93 від 13.05.1993, Рішення Конституційного Суду України № 1-16/99 від 06.07.1999 особами офіцерського складу, затвердженого Указом Президента України №174/93 від 13.05.1993, позивач досяг пенсійного віку, встановленого спеціальним законодавством і є пенсіонером за віком.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем безпідставно нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 2061, 53 грн, що свідчить про відсутність підстав для формування відповідачем вимоги, оскільки недоїмка зі сплати єдиного внеску у позивача відсутня.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 20.03.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.