Ухвала суду № 43207696, 19.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/7062/14 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецькій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн", звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 № 0001822209/2949, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 1171917,00 грн., з яких: 781278,00 грн. - за основним платежем; 390639,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 06.10.2014 № 0001822209/2949, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 1171917,00 грн., з яких: 781278,00 грн. - за основним платежем; 390639,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн" є юридичною особою, що зареєстрована 16.01.2001 року Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: будівництво житлових і нежитлових будівель; вантажний автомобільний транспорт; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; діяльність у сфері архітектури; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

Позивач має ліцензію серії АВ № 458452 на господарську діяльність, пов'язану із проектними роботами, будівельними та монтажними роботами, інжиніринговою діяльністю у сфері будівництва тощо, видану 13.02.2009 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, строк дії ліцензії - з 10.02.2009 року до 10.02.2014 року.

У вересні 2014 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" за період з 01.03.2012 року по 31.07.2012 року (акт перевірки від 18.09.2014 року № 2420/10-16-22-09/31201909).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень-липень 2012 року на загальну суму 781278,00 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 року № 0001822209/2949, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 1171917,00 грн., з яких: 781278,00 грн. - за основним платежем; 390639,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Позивач оскаржив вказане повідомлення рішення в порядку адміністративного оскарження податкових зобов'язань до податкових органів вищого рівня, однак за наслідками розгляду скарг це повідомлення рішення було залишено без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вказаним позовом про його скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку що факт виконання робіт та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, а тому податкове повідомлення-рішення протиправне та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн" є будівельною організацією, яка в якості генерального підрядника на підставі договорів генерального підряду, укладених з різними замовниками виконувала, будівельні роботи на таких об'єктах будівництва, а саме:

виконання відновлювальних робіт (після вибуху) по підсиленню конструкцій житлового будинку № 1 по вул. Рогозівська в Дніпровському районі міста Києва;

загально-будівельні роботи по відновленню м'якої покрівлі на об'єкті "Корпус дослідного виробництва літ. "Б" ПАТ "Інститут радіовимірювальної апаратури", за адресою: м. Київ, вул. Радищева, буд. 10/14 (перший етап - демонтажні роботи);

будівництво першої черги олійно-екстракційного заводу переробки насіння олійних культур, за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, буд. 26 (підготовчі роботи, демонтаж складу насіння, виготовлення та монтаж металоконструкцій для переносу електричних мереж, оліє проводу та лузго проводу);

реконструкція з надбудовою нежитлової будівлі під офісний центр по вул. Зрошувальній, буд. 5 в Дарницькому районі міста Києва;

виконання сантехнічних та пусконалагоджувальних робіт в ІТП торгово-розважального комплексу на перетині пр. Григоренка та вул. Мішуги в 9-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні Дарницького району міста Києва;

капітальний ремонт асфальтобетонних покриттів на території Київської міської клінічної лікарні № 1, за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 121;

технічне переоснащення павільйону "Слоновник" в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення, за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 32;

усунення двох аварійних пошкоджень на тепловій мережі діаметром dУ400, dУ150 на проїзній частині, тротуарі вздовж проїзної частини, дворовому проїзді, тротуарі вздовж дворового проїзду, ФЕМовому покритті та зеленій зоні міста на теплових мережах філіалу "Теплові мережі" ПАТ "Київенерго";

переоснащення та ремонт павільйону "Жирафи" в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення, за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 32;

комплексний ремонт складських приміщень площею 104,0 кв. м., адресою: м. Київ, вул.. Здолбунівська, буд. 7-А.

З метою виконання власних зобов'язань за договорами генерального підряду позивач уклав дванадцять договорів субпідряду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский Коксохимремонт".

Так, у березні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 07.03.2012 № 06-02/03-СП, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати відновлювальні роботи (після вибуху) по підсиленню конструкцій житлового будинку № 1 по вул. Рогозівська в Дніпровському районі міста Києва, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

У березні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) також було укладено договір субпідряду від 19.03.2012 № 16-07/03-СП, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати загально будівельні роботи по відновленню м'якої покрівлі на об'єкті "Корпус дослідного виробництва літ. "Б" ПАТ "Інститут радіовимірювальної апаратури", за адресою: м. Київ, вул.. Радищева, буд. 10/14, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

У квітні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 02.04.2012 № 18-02/04-СП, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати роботи по реконструкції надбудови нежитлової будівлі під офісний центр по вул. Зрошувальній, буд. 5 в Дарницькому районі міста Києва, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

У травні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 03.05.2012 № 03/05-ВН, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати роботи із комплексного будівництва першої черги олійно-екстракційного заводу з переробки насіння олійних культур, включаючи підготовчі роботи (в т.ч. демонтаж складу насіння), за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 на території ПАТ "ОЖК", а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

Крім того, у травні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 04.05.2012 № 04/05-пр, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати сантехнічні та пусконалагоджувальні роботи в ІТП торгово-розважального комплексу на перетині пр. Григоренка та вул. Мішуги в 9-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні Дарницького району міста Києва, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

У червні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 01.06.2012 № 05/06-Б, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати капітальний ремонт асфальтобетонних покриттів на території Київської міської клінічної лікарні № 1, за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 121, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

У червні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) також було укладено договір субпідряду від 01.06.2012 № 06/06-В, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати підготовчі роботи із демонтажу складу насіння, виготовлення та монтажу металоконструкцій для переносу електричних мереж, олієпроводу та лузгопроводу, за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 на території ПАТ "ОЖК", а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

Крім того, у червні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 04.06.2012 № 4/6, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати роботи по усунення двох аварійних пошкоджень на тепловій мережі діаметром dУ400, dУ150 на проїзній частині, тротуарі вздовж проїзної частини, дворовому проїзді, тротуарі вздовж дворового проїзду, ФЕМовому покритті та зеленій зоні міста на теплових мережах філіалу "Теплові мережі" ПАТ "Київенерго", а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

У червні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) також укладено договір субпідряду від 04.06.2012 № 11/6, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати роботи із технічного переоснащення павільйону "Слоновник" в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення, за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 32, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

Крім того, у червні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 04.06.2012 № 12/6, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати переоснащення та ремонт павільйону "Жирафи" в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення, за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 32, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

У червні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 04.06.2012 № 14/6, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати комплексний ремонт складських приміщень площею 104,0 кв. м., адресою: м. Київ, вул.. Здолбунівська, буд. 7-А, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

У червні 2012 року між позивачем (підрядник) та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" (субпідрядник) також укладено договір субпідряду від 25.06.2012 № 25/6, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати загально будівельні роботи по відновленню м'якої покрівлі на об'єкті "Корпус дослідного виробництва літ. "Б" ПАТ "Інститут радіовимірювальної апаратури", за адресою: м. Київ, вул.. Радищева, буд. 10/14, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

Загальна вартість робіт за вказаними договорами становила суму 4687657,89 грн., у тому числі ПДВ - 781278,00 грн.

Щодо кожного договору вартість будівельних робіт визначено на підставі документу - Договірна ціна, складеного сторонами згідно з ДБН Д.1.1-1-2000, який містить деталізовану інформацію про склад робіт та їх вартість, а також Локальних кошторисів на будівельні роботи.

Факт виконання робіт за вказаними договорами підтверджується дослідженими у судовому засіданні актами приймання виконаних будівельних робіт, складеними за типовою формою № КБ-2в та КБ-3, затвердженою наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554, що містять деталізовану інформацію про перелік робіт, їх обсяг і вартість на загальну 4687657,89 грн., у тому числі ПДВ - 781278,00 грн.

Дослідивши вказані документи, колегія суддів приходить до висновку, що вони в повній мірі відображують зміст та обсяг господарських операцій та відповідають вимогам чинного законодавства України.

Тобто, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції досліджено всі первинні документи надані позивачем на підтвердження реальності та товарності укладених договорів, та колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз зазначених вище документів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. у вказаних документах зафіксовано факти здійснення господарських операцій

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, аналіз зазначених вище актів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. Жодним нормативним актом не визначено яким має бути опис обсягу господарської операції в первинному документі. В актах зафіксовано факти здійснення господарських операцій, а тому позивачем належним чином підтверджено правомірність віднесення витрат, понесених позивачем у зв'язку із з отриманням послуг від контрагентів, до складу валових витрат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами доведена позивачем, у зв'язку з чим у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з вказаними контрагентами.

Оплата робіт за вказаним договором здійснювалась позивачем у безготівковій формі. В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожский Коксохимремонт" кошти у загальній сумі 4687657,89 грн., у тому числі ПДВ - 781278,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями платіжних доручень.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "Запорожский коксохимремонт" двадцять сім податкових накладних на загальну суму 4687657,89 грн., у тому числі ПДВ - 781278,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних за березень-липень 2012 року.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначає, що необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом першої інстанції встановлено, що на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" є юридичною особою, що зареєстрована 11.10.2006 року (номер запису в ЄДР - 10002666126); стан юридичної особи - зареєстрована; основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, стан юридичної особи - зареєстрована.

На підставі даних Єдиного ліцензійного реєстру судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" має ліцензію на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (ліцензія серії АВ588607, строк дії ліцензії - з 29.08.2011 року по 08.09.2015 року).

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлено з урахуванням якісних характеристик отриманих послуг, які б однозначно свідчили про їх призначення для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Таким чином, враховуючи, предмет спірних правочинів, беручи до уваги вид діяльності позивача та його контрагента, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ "Запорожский коксохимремонт" підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище операції використано позивачем у власній господарській діяльності.

Разом з тим, позивачем, у суді апеляційної інстанції, надано додаткові документи на підтвердження товарності укладеної угоди з ТОВ "Запорожский коксохимремонт", зокрема, позивачем надано суду апеляційної інстанції фото будівельних майданчиків на об'єктах будівництва; копії Товарно-транспортних накладних та Довідки з надання транспортних послуг; копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (технічні паспорти), які належать на праві власності позивачу і фото цих транспортних засобів, з логотипом підприємства Позивача; технічна документація, згідно вимог ДБН та інших нормативно-правових актів у галузі будівництва (схеми, акти на закриття прихованих робіт, накази про організацію будівельно-монтажної дільниці та призначення відповідальних осіб на об'єктах будівництва).

Так, товарно-транспортні накладні свідчать про доставку будівельних матеріалів на об'єкти будівництва (а.с.107-184 т.3).

З довідки з надання транспортних послуг, колегією суддів встановлено на якому автомобілі, коли саме та що саме перевозилось контрагентом позивача (а.с.103 т.3).

Також, позивачем надано акти виконаних робіт з надання послуг будівельної техніки (екскаватори) та звіти по роботі механізму (зазначеної техніки), що фактично підтверджують виконання робіт на об'єкти у відповідних проміжок часу.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи та вказані документи, колегія суддів приходить до висновку, що вони в повній мірі підтверджують товарність та реальність господарський операцій зі спірним контрагентом.

Тобто, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції досліджено всі первинні документи надані позивачем на підтвердження реальності та товарності укладених договорів, та колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз зазначених вище документів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. у вказаних документах зафіксовано факти здійснення господарських операцій

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами відповідачем не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та зазначеними мали реальний товарний характер.

Щодо відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів, то відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Так, до висновку про безтоварність господарських операцій, відповідач дійшов на підставі висновків акту про неможливість проведення перевірки інших платників податків, з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" мало господарські взаємовідносини, стверджували про відсутність них адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань перед ТОВ "Запорожский коксохимремонт".

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний акт жодним чином не стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ «НІК».

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт порушення контрагентом своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Дані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору як в суді першої, так і апеляційної інстанцій.

Так, при розгляді справи судом першої інстанції було перевірено чи мали операції між позивачем та його контрагентами мали реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

Відповідачем, в порушення ст.71 КАС України, доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що контрагенти позивача не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що акти перевірки контрагентів позивача не можуть бути належними доказами на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій, на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд першої інстанції правомірно звертає увагу на те, що позивач, як покупець, не може нести відповідальності за неправомірні дії контрагента.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 23 березня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Горбань Н.І.