Ухвала суду № 43207656, 19.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5921/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2014/000188/2 від 16.04.2014, № 100250002/2014/000169/2 від 15.04.2014, № 100250002/2014/000201/2 від 06.05.2014, № 100270002/2014/000220/2 від 05.05.2014 та № 100270002/2014/000206/2 від 24.04.2014.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що прийняте митним органом рішення повністю відповідає вимогам ст. 55 Митного кодексу України.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм митного законодавства, а відтак, відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що в квітні та в травні 2014 року позивач здійснював ввезення на територію України товару: риби свіжомороженої морської - Скумбрія (Frozen mackerel/Scomber Scombrus), філе риби Мінтай замороженої (Frozen Alaska Pollock Fillet/Theragra Chalcogramma) та риби свіжомороженої горбуша (Frozen Pink Salmon/Oncorhynchus Gorbuscha), - придбаних у фірми «INVERSO LLP» (Великобританія) на підставі контракту № 482 від 13.02.2013 (а.с. 37-42), митне оформлення яких здійснювалось через Київську міжрегіональну митницю Міндоходів. Загалом упродовж вказаного періоду позивач здійснював розмитнення товару на підставі п'яти митних декларацій.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію (МД) № 100270002/2014/299696 від 16.04.2014 (а.с. 80).

16.04.2014 інспектор органу доходів і зборів, який здійснював митні процедури, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару витребував від декларанта додаткові документи.

Київська міжрегіональна митниця Міндоходів 16.04.2014 прийняла рішення № 100270002/2014/000188/2 щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за резервним методом у сумі 43485,00 USD за 19500 кг (2,23 USD за 1 кг) (а.с. 98-99).

Згідно рішення, орган доходів і зборів зазначив, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та неподання декларантом додаткових документа в повному обсязі на письмову вимогу митного органу. У митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Методи 2, 3 не застосовані - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 4, 5 - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість визначена за резервним методом з урахуванням вимог ст. 64 МК України та ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД № 112050000/2014/002011 від 06.02.2014.

Позивач листом № 784 від 16.04.2014 надав відповідачу додаткові документи, а саме: комерційну пропозицію б/н від 10.03.2014; прайс-лист б/н від 10.03.2014; огляд цін стосовно вартості риби на світових ринках від 16.04.2014; митну декларацію країни експортера №14LTLUA00013DE3147 від 31.03.2014. Інших запитаних до митного оформлення документів позивачем не надано.

Оскільки позивач відмовився надати додаткові документи в повному обсязі, посадовою особою органу доходів і зборів прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою № 100270002/2014/30273 від 16.04.2014.

Також, з метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію (МД) від 15.04.2014 №100250002/2014/063573, в якій задекларував товар - риба свіжоморожена морська - Скумбрія (Frozen mackerel/Scomber Scombrus), заявив його вартість у загальній сумі 42859,08 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD: 12,97709) становить 556186,19 грн. і визначив код товару згідно з УКТЗЕД.

15.04.2014 інспектор органу доходів і зборів, який здійснював митні процедури, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару витребував від декларанта додаткові документи.

15.04.2014 Київська міжрегіональна митниця Міндоходів прийняла рішення № 100250002/2014/000169/2 щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за резервним методом у сумі 43485,00 USD за 19500 кг (2,23 USD за 1 кг).

Як вбачається з рішення, орган доходів і зборів зазначив, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митого кодексу України та неподання декларантом додаткових документа в повному обсязі на письмову вимогу митного органу, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості. Попередні методи не застосовані, методи 2-а, 2-б - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 2-а, 2-г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. В митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту, шляхом надіслання електронного повідомлення, було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Митна вартість визначена за резервним методом, з урахуванням вимог ст. 64 Митного кодексу України (МД №112050000/2014/002011 від 06.02.2014).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач листом №769 від 15.04.2014 надав відповідачу додаткові документи, а саме: прайс-лист б/н від 25.03.2014; комерційну пропозицію б/н від 25.03.2014; огляд цін стосовно вартості риби на світових ринках від 15.04.2014. Інших документів позивачем не надано.

Оскільки позивач відмовився надати додаткові документи в повному обсязі, посадовою особою органу доходів і зборів прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою № 100250002/2014/00196 від 15.04.2014.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію (МД) № 100250002/2014/064234 від 06.05.2014, в якій задекларував товар - риба свіжоморожена морська - Скумбрія (Frozen mackerel/Scomber Scombrus), заявив його вартість у загальній сумі 43029,93 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD: 11,4) становить 490541,24 грн і визначив код товару згідно з УКТЗЕД.

06.05.2014 інспектор органу доходів і зборів, який здійснював митні процедури, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару витребував від декларанта додаткові документи.

Київська міжрегіональна митниця Міндоходів прийняла рішення №100250002/2014/000201/2 від 06.05.2014 щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за резервним методом у сумі 43485,00 USD за 19500 кг (2,23 USD за 1 кг).

Як вбачається з рішення, орган доходів і зборів зазначив, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митого кодексу України та неподання декларантом додаткових документа в повному обсязі на письмову вимогу митного органу, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості. Попередні методи не застосовані, методи 2-а, 2-б - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 2-а, 2-г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. В митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту, шляхом надіслання електронного повідомлення, було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Митна вартість визначена за резервним методом, з урахуванням вимог ст. 64 Митного кодексу України (МД №112050000/2014/002011 від 06.02.2014).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач листом № 923 від 06.05.2014 надав відповідачу додаткові документи, а саме: прайс-лист б/н від 28.04.2014; комерційну пропозицію б/н від 28.04.2014; огляд цін стосовно вартості риби на світових ринках від 06.05.2014. Інших документів надати не мав можливості.

Оскільки позивач відмовився надати додаткові документи в повному обсязі, посадовою особою органу доходів і зборів прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою №100250002/2014/00235 від 06.05.2014.

Також, з метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію (МД) № 100270002/2014/300266 від 30.04.2014, в якій задекларував товар - філе риби Мінтай заморожене (Frozen Alaska Pollock Fillet/Theragra Chalcogramma), заявив його вартість у загальній сумі 40111,96 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD: 11,408089) становить 457600,76 грн і визначив код товару згідно з УКТЗЕД.

Інспектор органу доходів і зборів, який здійснював митні процедури, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару витребував від декларанта додаткові документи.

Київська міжрегіональна митниця Міндоходів прийняла рішення № 100270002/2014/000220/2 від 05.05.2014 щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за резервним методом у сумі 40560,00 USD за 19500 кг (2,08 USD за 1 кг).

Як вбачається з рішення, орган доходів і зборів зазначив, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст. 55 МК України у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності). У митного органу наявна інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту, шляхом надіслання електронного повідомлення, було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; страхові документи та документи, що підтверджують вартість страхування; платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації товару; копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларантом не надано додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 МК України. Метод 1 не застосований - відповідно до вимог статті 58 Митного Кодексу України. Метод 2 не був використаний у зв'язку з відсутністю у митного органу цінової інформації за ціною угоди на ідентичні товари. Метод 3 не використаний у зв'язку з відсутністю у митного органу та декларанта цінової інформації за ціною угоди на подібні (аналогічні) товари. Методи 4 та 5 не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість, визначена за резервним методом, з урахуванням вимог ст. 64 МК України

Із матеріалів справи вбачається, що позивач листом № 914 від 05.05.2014 надав відповідачу додаткові документи, а саме: прайс-лист б/н від 26.03.2014; комерційну пропозицію б/н від 26.03.2014; договір (контракт) про перевезення № ЛОГ-28 від 25.12.2013; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 482 від 13.02.2013. Інших документів позивачем не надано.

Оскільки позивач відмовився надати додаткові документи в повному обсязі, посадовою особою органу доходів і зборів прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою № 100270002/2014/30310 від 05.05.2014.

Також, з метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію (МД) № 100270002/2014/299991 від 24.04.2014, в якій задекларував товар - риба свіжоморожена горбуша (Frozen Pink Salmon/Oncorhynchus Gorbuscha), заявив його вартість у загальній сумі 51636,21 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD: 11,51285) становить 594479,93 грн. і визначив код товару згідно з УКТЗЕД.

Інспектор органу доходів і зборів, який здійснював митні процедури, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару витребував від декларанта додаткові документи.

24.04.2014 Київська міжрегіональна митниця Міндоходів прийняла рішення № 100270002/2014/000206/2 від 24.04.2014 щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за резервним методом у сумі 53489,93 USD за 16873,796 кг (3,17 USD за 1 кг).

Як вбачається з рішення, орган доходів і зборів зазначив, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) через неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів та через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митого кодексу України. У митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Попередні методи не застосовані, методи 2-а, 2-б - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 2-а, 2-г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Факти, які вплинули на коригування, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально (МД №125130003/2014/502123 від 08.04.2014).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач листом № 863 від 24.04.2014 надав відповідачу додаткові документи, а саме: прайс-лист б/н від 26.03.2014; комерційну пропозицію б/н від 26.03.2014; експортну декларацію № 14LTLUB00013Е38780 від 11.04.2014; договір (контракт) про перевезення № 24 від 13.03.2012. Інших документів надати не мав можливості.

Оскільки позивач відмовився надати додаткові документи в повному обсязі, посадовою особою органу доходів і зборів прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою від 24.04.2014 №100270002/2014/30294.

З метою випуску задекларованого товару у вільний обіг позивач подав до митного органу нові митні декларації, в яких скоригував митну вартість товару з урахуванням рішень митного органу, сплатив митні платежі та перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов'язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Позивач відповідно до приписів частини 8 статті 55 Митного кодексу України звертався до органу доходів і зборів із заявами про визнання заявленої митної вартості та скасування рішень про коригування заявленої митної вартості, за результатом розгляду яких відповідачем прийнято рішення про відмову у перегляді та скасуванні оскаржуваних рішень, про що позивач був повідомлений відповідними листами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Так, з аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України № 3018-VI від 15.02.2011»Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Однак, повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Приводом для витребування митним органом додаткових документів стало те, що надані документи містять неповні відомості, однак, відповідачем не зазначено, які саме документи місять неповні відомості.

В супереч частини другої статті 55 Митного кодексу України, відповідачем не вказано: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірних рішеннях, а лише містяться посилання на норми закону. Крім того, митним органом не зазначено це в письмовому поясненні, після митного оформлення товарів.

В порушення частини третьої статті 53 Митного кодексу України представники митного органу не довели декларанту про те, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Під час митного оформлення товарів, за якими були винесені оскаржувані рішення, позивачем надавались усі необхідні основі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Будь-яких розбіжностей у зазначених документах митним органом не було вказано. Дане, зокрема, підтверджується і копіями електронних листів від митного органу про необхідність надання додаткових документів (копії 5-х листів по всім поставкам наявні в матеріалах справи). При цьому, митний орган не вказує, які саме факти чи складові митної вартості потрібно підтвердити запитуваними документами. Не вказується і причини та підстави необхідності надання таких документів, а також не вказується про будь-які розбіжності чи наявні ознаки підробки в таких основних документах.

Право митниці на витребування додаткових документів закон тісно пов'язує з наявністю розбіжностей чи ознак підробки у основних документах, які повинні доводитись митним органом при витребувані додаткових документів.

Однак, відповідач жодним чином не вказує на наявність розбіжностей чи ознак підробки в поданих документах, а лише безпідставно витребовує додаткові.

Крім того, зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що всі відомості, необхідні для перевірки числового значення складових митної вартості, наявні.

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається органом доходів i зборів виключно у випадках, якщо встановлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, в тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Перелік таких випадків є виключний та визначений частиною шостою статті 54 Митного кодексу України.

Суд звертає увагу, що у рішеннях про коригування митної вартості товарів повинні обов'язково вказуватись визначені Кодексом підстави його прийняття із зазначенням конкретних джерел інформації та відомостей у цих джерелах, що свідчать про наявність таких підстав.

Проте, митний орган вказаних вимог законодавства не дотримався.

Слід зазначити, що підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 Митного кодексу України. Відповідно до вищевказаної норми, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Відносно визначення митної вартості товарів за методом 2-ґ (стаття 57 Митного кодексу України, за резервним методом), слід зазначити наступне.

Митним органом не доведено, що неможливо було застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім резервного.

Згідно з частиною третьою статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно зі статтями 59, 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами або подібними (аналогічними), що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до даних ДП «Держзовніінформ» (витягів з бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків» за березень-травень 2013 року) вартість імпортованих товарів (свіжоморожена скумбрія) за березень 2014 року складає 1,88 доларів США за 1 кг, за квітень 2014 року - 2,05 доларів США за 1 кг, за травень 2014 року - 1,93 доларів США.

Відповідно до листа Держслужби статистики України від 16.07.2014 вих.15.1-20/913ПІ вартість імпортних товарів за січень-травень 2014 року «Філе Мінтая» складає 1,78 доларів США за 1 кг та «Свіжоморожена Горбуша» складає 3,05 доларів США за 1 кг.

Таким чином вбачається, що ТОВ «Фоззі-Фуд» імпортувало рибу: «Свіжоморожена скумбрія» за 2,20 - 2,22 доларів США за 1 кг, «Філе Мінтая» за 2,06 доларів США за 1 кг, «Свіжоморожена Горбуша» за 3,06 доларів США за 1 кг, а митний орган безпідставно визначав митні вартості вказаних товарів за вищою ціною, необґрунтовано посилаючись в оскаржуваному рішенні про відсутність інформації щодо ідентичних або подібних товарів.

Відповідно до частини першої статті 452 Митного кодексу України, інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органам виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово) або на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно).

Таким чином вбачається, що середня вартість імпорту аналогічних/подібних товарів тієї самої країни походження є набагато нижчою за визначену митним органом і навіть нижче вартості, заявленої позивачем, а тому митний орган мав можливість застосувати метод 2-а або 2-б визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо ідентичних або подібних товарів), проте цього не зробив, застосувавши метод 2-ґ (резервний).

Згідно пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом ДМС України від 13.07.2012 № 362, який є обов'язковим для виконання для митного органу, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо).

Таким чином вбачається, що у митного органу були відсутні обґрунтовані сумніви у визначені митної вартості з посиланням на дані автоматизованої системи Державної митної служби України.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, у митного органу була наявна інформація щодо вартості аналогічних товарів. Проте, митний орган з незрозумілих підстав не використав наявну в нього інформацію з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. При цьому, одним суб'єктам господарювання відповідач випускає у вільний обіг товари за значно нижчими цінами, ніж задекларовані були позивачем.

Відповідач посилається на неможливість застосування другого та третього методів у зв'язку з відсутністю інформації. Але, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, така інформація була наявна та доступна для відповідача, при цьому останній в порушення вимог Митного кодексу України, не використав її.

Таким чином, оскаржувані рішення містять протилежні визначення про відсутність інформації щодо подібних товарів та застосування такої інформації одночасно.

Крім того, в рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.

У відповідності до статті 64 Митного кодексу України, графи 33 розділу 2 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 відповідач в порушення вимог Митного кодексу України, не зазначає необхідної інформації в оскаржуваних рішеннях, що є підставою для визнання їх протиправними та, відповідно, їх скасування.

На підставі частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, графи 33 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття ним заходів з метою дотримання процедури консультацій.

Так, митне оформлення товарів здійснювалось шляхом електронного декларування. При цьому, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів та прийнятого рішення про коригування митної вартості до позивача не надходило, що свідчить про відсутність зі сторони митного органу будь-якої мети щодо визначення основи вартості. Також позивач не засвідчував жодним чином запис у рішенні про коригування митної вартості про проведення консультацій, що також підтверджується матеріалами справи.

При цьому, в графі 33 рішень не зафіксовані результати проведеної консультації, а лише вказані причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів.

Митний орган в оскаржуваних рішеннях зазначає про проведення процедури консультацій з Декларантом (позивачем). Проте зазначення про проведення консультацій в оскаржуваних рішеннях не є достатнім та належним доказом того, що такі консультації дійсно проводились.

При цьому, позивач категорично заперечив факт проведення процедури консультацій. Натомість відповідачем дані твердження спростовано не було.

Зазначене свідчить, що відповідач не дотримався передбаченого статтею 266 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару.

За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 20.03.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.