Постанова № 43207502, 10.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 березня 2015 року №2а-7130/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

до

Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів – Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2009 №0001194120/0, від 15.12.2009 №0001194120/1, від 07.05.2010 №0001914120/2, від 07.05.2010 №0001914120/3,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів – Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 02.10.2009 №0001194120/0, від 15.12.2009 №0001194120/1, від 07.05.2010 №0001914120/2, від 07.05.2010 №0001914120/3.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів – Центральним офісом з обслуговування великих платників необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.10.2009 №0001194120/0, від 15.12.2009 №0001194120/1, від 07.05.2010 №0001914120/2, від 07.05.2010 №0001914120/3, оскільки з боку позивача строки сплати грошових зобов’язань порушено не було.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 02.10.2009 №0001194120/0, від 15.12.2009 №0001194120/1, від 07.05.2010 №0001914120/2, від 07.05.2010 №0001914120/3.

Під час судового розгляду справи провадження у справі зупинялось згідно із приписами статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Справу №2а-7130/10/2670 розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів – Центральним офісом з обслуговування великих платників (попереднє найменування – Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків) проведено невиїзну документальну перевірку відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» з питань правильності нарахування та сплати сум податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта» підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: товариство несвоєчасно подало платіжні доручення на сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, чим затримано сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 3 933 312,00 грн. на 18 днів.

За наслідками перевірки Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів – Центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт від 21.09.2009 №410/41-20/31570412 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 02.10.2009 №0001194120/0, яким визначено штраф у розмірі 393 331,20 грн.;

від 15.12.2009 №0001194120/1, яким визначено штраф у розмірі 393 331,20 грн.;

від 07.05.2010 №0001914120/2, яким визначено штраф у розмірі 29151,50 грн.;

від 07.05.2010 №0001914120/3, яким визначено штраф у розмірі 29151,50 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта» 17.04.2009 подало до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів – Центрального офісу з обслуговування великих платників податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року, відповідно до якої в рядку 27 декларації визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4 229 107,00 грн.

Граничний термін сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість до 30.04.2009.

Як вбачається із акту перевірки акт від 21.09.2009 №410/41-20/31570412, враховуючи, що станом на 30.04.2009 за товариством обліковувалась переплата із податку на додану вартість у сумі 295 713 грн., сума відповідного грошового зобов’язання, що підлягала сплаті як узгоджена на підставі декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, становила розмір 3 933 334 грн.

За посиланням позивача, 12.03.2009 товариством подано до акціонерного комерційного банку «Європейський» платіжне доручення від 12.03.2009 №694 на перерахування до Шевченківського районного відділу державного казначейства податку на додану вартість у розмірі 20 000 000,00 грн., проте акціонерний комерційний банк «Європейський» надіслав товариству повідомлення від 13.03.2009 №4 про невиконання розрахункового документа від 12.03.2009 №694.

Враховуючи зазначене, позивач надіслав до акціонерного комерційного банку «Європейський» лист від 18.05.2009 №27-00/290/2337, в якому платіжне доручення від 12.03.2009 №694 замінив на наступні: від 18.05.2009 №715, від 18.05.2009 №716, від 18.05.2009 №717, від 18.05.2009 №718, від 18.05.2009 №719. Вказані платіжні доручення банком теж не виконано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 №41/301 зобов’язано акціонерний комерційний банк «Європейський» виконати платіжні доручення: №715 від 18.05.2009 року на суму 4 000 000,00 грн.; №716 від 18.05.2009 року на суму 4 000 000,00 грн.; №717 від 18.05.2009 року на суму 4 000 000,00 грн.; №718 від 18.05.2009 року на суму 4 000 000,00 грн.; №719 від 18.05.2009 року на суму 4 000 000,00 грн.; №696 від 13.03.2009 року на суму 7 000 000 грн.; №697 від 13.03.2009 року на суму 7 000 000,00 грн.; №698 від 13.03.2009 року на суму 7 000 000, 00 грн.; №699 від 13.03.2009 року на суму 7 000 000,00 грн.; №700 від 13.03.2009 року на суму 7 000 000,00 грн.; №701 від 13.03.2009 року на суму 7 000 000,00 грн.; №702 від 13.03.2009 року на суму 7 000 000,00 грн.; №703 від 13.03.2009 року на суму 7 000 000,00 грн.; №704 від 13.03.2009 року на суму 6 270 000,00 грн.; №705 від 13.03.2009 року на суму 6 000 000,00 грн.; №706 від 01.04.2009 року суму 7 000 000,00 грн.; №708 від 03.04.2009 року на суму 7 000 000,00 грн.; №709 від 03.04.2009 року на суму 7 000 000,00 грн.; №710 від 03.04.2009 року на суму 7 000 000,00 грн.; №711 від 03.04.2009 року суму 7 000 000,00 грн., які подані відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта» до акціонерного комерційного банку «Європейський».

За посиланням відповідача, податок вважається сплаченим у разі фактичного зарахування визначеної суми на відповідний рахунок Державного казначейства України, а оскільки установою банка сума податку на додану вартість не була перерахована до бюджету, тому за позивачем обліковується податковий борг.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками наявності у позивача податкового боргу, контролюючий орган виніс першу та другу податкові вимоги від 06.05.2009 №1/28 та від 17.06.2009 №2/35.

Також, з матеріалів справи вбачається, що питання наявності у відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» податкового боргу внаслідок невиконання акціонерним комерційним банком «Європейський» свого обов’язку по переказу грошей за платіжними дорученнями від 12.03.2009 №694, від 18.05.2009 №715, від 18.05.2009 №716, від 18.05.2009 №717, від 18.05.2009 №718, від 18.05.2009 №719 було предметом судових досліджень в адміністративних справах №2а-5312/09/2670, № 2а-7323/12/2670, №2а-7571/09/2670, №2а-14316/09/2670.

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2009 №2а-7571/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2010 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014 №К-33911/10, скасовано другу податкову вимогу від 17.06.2009 №2/35 з підстав відсутності з боку відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» порушень строків перерахування до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, а також наявності у товариства станом на 17.06.2009 переплати з податку на додану вартість у сумі 3 641 797 грн. (згідно ухвали Вищого адміністративного суду України).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2010 №2а-14316/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011, відмовлено у задоволенні позову спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про стягнення податкового боргу, зокрема, із податку на додану вартість за березень 2009 року, з огляду на сплату відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта» відповідного грошового зобов’язання платіжними дорученнями від 18.05.2009 №715, від 18.05.2009 №716, від 18.05.2009 №717, від 18.05.2009 №718, від 18.05.2009 №719 на загальну суму 20 000 000 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов’язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Отже, покладення на платника податків відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з причин, що не залежать від такого платника, не ґрунтується на положеннях законодавства, зокрема на підпункті 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким відповідальність за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку, покладається на такий банк. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Встановлені судом обставини свідчать про неперерахування акціонерним комерційним банком «Європейський» ініційованих ВАТ «Укртранснафта» платежів з причин, які не стосуються фінансово-господарської діяльності останнього.

Враховуючи принцип обов’язковості судових рішень, що набрали законної сили, преюдиційність обставин, які є предметом дослідження в цій адміністративній справі, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості податкових повідомлень-рішень від 02.10.2009 №0001194120/0, від 15.12.2009 №0001194120/1, від 07.05.2010 №0001914120/2, від 07.05.2010 №0001914120/3.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 02.10.2009 №0001194120/0, від 15.12.2009 №0001194120/1, від 07.05.2010 №0001914120/2, від 07.05.2010 №0001914120/3.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.