Постанова № 43207420, 18.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 р. Справа № 804/1808/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача:Панченко Я.І. Скотникова Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФТЕХІНСТРУМЕНТ» до Криворізької Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФТЕХІНСТРУМЕНТ» звернулося з позовом до Криворізької Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування у акті №1830/22-01/34810550 від 20.11.2014 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Профтехінструмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Про Сервіс» за липень-серпень 2014 року» висновків про документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Про Сервіс» - ТОВ «Профтехінструмент» та контрагентами - покупцями за липень-серпень 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Профтехінструмент» за липень-серпень 2014 року, яке вчинено на підставі акту №1830/22-01/34810550 від 20.11.2014 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Профтехінструмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Про Сервіс» за липень-серпень 2014 року», у тому числі з виключення з електронної бази «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Профтехінструмент» у податкових деклараціях за липень-серпень 2014 року;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності позивача за липень-серпень 2014 року,у тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань у податку на додану вартість, які ТОВ «Профтехінструмент» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за липень-серпень 2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 10.11.2014р. по 14.11.2014р. посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Про Сервіс» за липень-серпень 2014 року за результатами якої було складено акт №1830/22-01/34810550 від 20.11.2014р. за висновками якого було встановлено не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Про Сервіс» - ТОВ «Профтехінструмент» та контрагентами - покупцями за наслідками чого позивачем завищено податковий кредит за липень-серпень 2014р. на загальну суму ПДВ 396187,15 грн., при цьому, згідно вказаних висновків відповідачем було внесено до АІС «Податковий блок» на рівні ДПС України та без винесення відповідного рішення, проведено коригування в АІС «Податковий блок» в інформаційній базі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», а саме: виключено показники податкової звітності позивача з податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Про Сервіс» за липень-серпень 2014р., що підтверджується витягом із вказаної інформаційної бази. Позивач вважає, що відповідач під час перевірки та формування висновків щодо визначення правочинів такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та вчинення дій з коригування показників податкової звітності позивача без прийняття відповідного рішення, вийшов за межі своїх повноважень та такі дії відповідача є протиправними, оскільки позивач не порушував вимог податкового законодавства, висновки за актом перевірки є необ'єктивними, суперечать дослідженим обставинам та документам, ґрунтуються на припущеннях та помилкових трактуваннях норм права і жодним чином не можуть бути підставою для коригування з боку відповідача показників податкової звітності позивача без винесення відповідного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 10.02.2015р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с.30 том 3).

17.02.2015р. засобами електронного зв'язку відповідачем були направлені на адресу суду письмові заперечення на позов у яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю посилаючись на те, що податкова інспекція наділена повноваженнями щодо вчинення дій по проведенню перевірок та складання актів перевірок, перевірка позивача була проведена у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами якої правомірно складений акт перевірки, який не є рішенням контролюючого органу, він складається інспектором відповідного податкового органу, не встановлює обов'язкові правові наслідки та є тільки носієм інформації. Стосовно позовних вимог позивача щодо протиправності дій з приводу коригування податкової звітності позивача у інформаційній базі, то відповідач посилається на те, що за результатами акту перевірки від 20.11.2014р. проведено коригування в АІС «Податковий блок» в інформаційній базі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» за липень-серпень 2014р. за результатами зібраної податкової інформації згідно з нормами ст.ст.66,74 ПК України, при цьому, відповідач вказує на те, що таке коригування у інформаційних базах податкового органу є рівнем податкового контролю на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Отже, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів використовується лише підрозділами органів Міністерства доходів і зборів України у своїй роботі та такі результати є лише статистичною інформацією, яка без винесення податкового повідомлення-рішення, не призводить до порушення прав та інтересів платника податків. За результатами вищевказаної перевірки податковою інспекцією будь-якого податкового повідомлення-рішення не приймалось та згідно зворотного боку облікової картки позивача з ПДВ видно відсутність проведених коригувань сум нарахованих податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту від 20.11.2014р. З огляду на наведене, відповідач вважає, що наявність відповідної інформації в ІС «Податковий блок» безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків.

При цьому, у вказаних вище запереченнях, відповідач просив розглянути дану справу без участі податкового органу посилаючись на тимчасову відсутність фінансування витрат на відрядження представників ОДПС (а.с. 36 том 3).

Згідно до ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа,яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи наведене, заслухавши думку представника позивача, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням наданих ним письмових заперечень на позов та норм ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФТЕХІНСТРУМЕНТ» зареєстровано 14.12.2006р. як юридична особа за місцезнаходженням: м. Кривий Ріг, Довгинцевський район, вул. Л.Бородича, буд.7/В, з 15.12.2006р. перебуває на обліку у Криворізькій Центральній ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніропетровській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується даними наведеними в акті від 20.11.2014р.(а.с.13-14 том 1).

У період з 10.11.2014р. по 14.11.2014р. посадовою особою податкової інспекції на підставі наказу №669 від 06.11.2014р., повідомлення про проведення перевірки від 06.11.2014р., згідно п.20.1.4 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Про Сервіс» за липень-серпень 2014р. за результатами якої був складений акт за №№1830/22-01/34810550 від 20.11.2014р. за висновками якого встановлено, що перевіркою позивача документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «Про Сервіс» - ТОВ «Профтехінструмент» та контрагентами - покупцями за наслідками чого позивачем завищено податковий кредит за липень-серпень 2014р. на загальну суму ПДВ 396 187,15 грн.(а.с.13-38 том 1).

Як встановлено в судовому засіданні, а також підтверджено і змістом заперечень, які надані відповідачем, на підставі вищевказаного акту перевірки будь-якого податкового повідомлення-рішення відповідачем не приймалося.

Як зазначає позивач у позові, податковою інспекцією на підставі вищевказаного акту перевірки від 20.11.2014р. без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення були вчинені дії щодо коригування в інформаційній базі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників податкової звітності за серпень 2014р. задекларованих самостійно позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за вказаний період, що підтверджено листом від 12.12.2014р. №19120/10/22-01 (а.с.41-56 том 1).

Позивач не погоджується з вищенаведеними діями відповідача щодо формування висновків у акті перевірки від 20.11.2014р. про не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Про Сервіс» - ТОВ «Профтехінструмент» та контрагентами - покупцями за липень-серпень 2014р., а також з діями відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача , задекларованих позивачем самостійно у податкових деклараціях з ПДВ за липень-серпень 2014р. без прийняття податкового повідомлення-рішення, просив їх визнати протиправними та зобов'язати відповідача відновити вищезазначені показники податкової звітності позивача з ПДВ за липень-серпень 2014р., які були самостійно відображені позивачем у податкових деклараціях у інформаційній базі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» посилаючись на протиправність дій податкової інспекції.

Заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не находить обґрунтованих правових підстав для задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачеві в частині визнання протиправними дій відповідача щодо формування у акті №1830/22-01/34810550 від 20.11.2014 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Профтехінструмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Про Сервіс» за липень-серпень 2014 року» висновків про документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Про Сервіс» - ТОВ «Профтехінструмент» та контрагентами - покупцями за липень-серпень 2014 року, суд виходить з наступного.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, в контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено також і представником позивача в судовому засіданні, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Про Сервіс» за липень-серпень 2014р. за результатами якої був складений акт за№1830/22-01/34810550 від 20.11.2014 року.(а.с.13-38 том 1).

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що самі дії відповідача з формування висновків у акті перевірки та зі складання вищевказаного акту перевірки від 20.11.2014р. не спричинили у позивача будь-яких прав та обов'язків, які є обов'язковими до виконання позивачем, що також було підтверджено і представником позивача в судовому засіданні.

Отже, з аналізу наведених норм та обставин у справі, суд приходить до висновку, що дії відповідача з формування висновків у акті перевірки про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Про Сервіс» - ТОВ «Профтехінструмент» та контрагентами-покупцями не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а тому відповідні дії не можуть порушувати права платника.

Це ж саме стосується і висновків, які формуються за результатами перевірок посадовими особами контролюючих органів.

Відповідна правова позиція також узгоджується і з позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного Суду України від 23.07.2014р. №К/800/17695/14 та позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.09.2013р. у справі №21-237а13, від 09.12.2014р., яка для суду першої інстанції є обов'язковою для врахування при розгляді справ відповідної категорії згідно до вимог ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не підлягають задоволенню також і позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо коригування відповідачем в інформаційній базі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Профтехінструмент» у податкових деклараціях за липень-серпень 2014 року, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.171 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх осадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим Кодексом України.

У пункті 61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 6.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно п.п.72.1.1 .72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За приписами ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; дані перевірок платників податків.

Експлуатація інформаційних баз даних здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012р. №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС «Податковий блок» містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», «Реєстрація платників податків», «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів», «Податковий аудит», а також «Скарга» та «Суди».

Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - «Аналітична система» за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.

Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватися, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС «Податковий блок».

Отже, в ІС «Податковий блок» спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Інформація з ІС «Податковий блок» використовується територіальними органами Міндоходів, в тому числі під час проведення перевірок та звірок.

Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Порядок з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

Таким чином відображення співробітниками контролюючих органів в інформаційних базах даних результатів податкового контролю щодо платників податків не є зміною показників податкової звітності з податку на додану вартість платника податків, а є лише відображенням відомостей ( податкової інформації) щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати, при цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.

Отже, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відображення в інформаційних електронних базах даних контролюючих органів відомостей (податкової інформації) щодо проведення перевірок та звірок є лише збиранням податкової інформації у формі податкового контролю, які не впливають на права та обов'язки позивача, оскільки не змінюють майнового стану платника податків без прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного податкового повідомлення-рішення.

Також, судом при прийнятті вказаного рішення в частині позовних вимог позивача з приводу визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності в інформаційній базі: «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» враховується і правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 09.12.2014р., яка є обов'язкововою для суду першої інстанції відповідно до вимог ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, і частина 1 статті 71 КАС України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником позивача у ході судового розгляду справи не наведено жодних підстав та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що формування відповідачем висновків у акті від 20.11.2014р., внесення результатів перевірки до інформаційних баз податкової служби та відображення відповідачем в інформаційний електронних базах даних податкової служби податкової інформації за актом від 20.11.2014р. створили, змінили юридичні права та обов'язки платника податку, тобто вказані дії відповідача породили для позивача будь-які правові наслідки, які є обов'язковими для виконання позивачем.

Не було надано позивачем і доказів щодо оскарження позивачем дій відповідача з проведення перевірки, яка відбулася 20.11.2014р.

Також, представником позивача не надано і доказів збільшення чи зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за даними облікової картки платника податків - позивача, навпаки, відповідачем до письмових заперечень була долучена облікова картка позивача зі змісту якої вбачається, що будь-якого коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за актом перевірки від 20.11.2014р. відповідачем не проводилось (а.с.37-38 том 3).

Не можуть бути задоволені і позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість в інформаційній базі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» за липень-серпень 2014р., оскільки ці позовні вимоги є похідними та можуть бути задоволені лише за умови визнання протиправними дій відповідача з проведення перевірки.

В той же час, оскільки позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача не підлягають задоволенню, то не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення зазначеного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З огляду на викладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у відповідності до вимог ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФТЕХІНСТРУМЕНТ» до Криворізької Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23.02.2015р.

Суддя С.О. Конєва