Рішення № 43206073, 16.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/2950/15-г

За позовом: Державного підприємства "Енергоринок"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 284 981 738,02 грн.

Суддя Лиськов М.О.

У судовому засіданні брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Саква Д.Ю. (дов. № 01/44-734Д)

Стилик О.Ю. (дов. № 01/44-741Д від 25.12.2014)

від відповідача: Гуменюк Т.М. (дов. №91/2014/10/06-2 від 06.10.2014)

Щербина Д.В. (дов. № 91/2015/02/02-9)

В судовому засіданні 16.03.2015 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.02.2015 Державне підприємствоа "Енергоринок" звернулося з позовною заявою № 01/44-1361 від 05.02.2015 до Господарського суду міста Києва до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 284 981 738,02 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за договором купівлі продажу електричної енергії № 4721/01 від 30.05.2008, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 284 981 738,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2015 порушено провадження у справі №910/2960/15-г та призначено розгляд справи на 02.03.2015.

25.02.2015 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли пояснення від представника позивача.

В судове засідання, призначене на 02.03.2015, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 02.03.2015, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду надав документи та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 16.03.2015.

У судовому засіданні 16.03.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій до 10% від ціни позову, тобто, до 553 441,87 грн.,

У судовому засіданні 07.04.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2008 між Державним підприємством "Енергоринок" та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", було укладено Договір № 4721/01, відповідно до якого позивач зобов'язувався продавати, а відповідач купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.

На виконання умов Договору № 4721/01 від 30.05.2008 відповідач купував у позивача електричну енергію за період з 01.08.2014 по 30.11.2014, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 6.3 Договору, 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДП "Енергоринок" перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, як оплата ПАТ "Київенерго" електричної енергії, купленої за першу другу та третю декаду місяця відповідно.

На виконання умов Договору, Позивач надав електроенергію Відповідачеві на суму 2 657621 074,68 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 6.4 Договору остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших рахунків ЕК.

Проте всупереч умовам Договору, відповідач не виконав в повному обсязі та у встановлений строк взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виник основний борг в сумі 267 616 188,09 грн. за період з 01.08.2014 по 30.11.2014.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідачем у порушення пункту 6.3 Договору здійснювалось прострочення оплати купленої у позивача електроенергії (здійснення подекадних розрахунків). Даний факт сторонами не оспорюється.

Зазначені порушення подекадних розрахунків також підтверджуються повідомленнями про замовлені обсяги купівлі електричної енергії, звітами про надходження коштів від ПАТ "Київенерго" та претензіями про сплату штрафних санкцій за відповідні місяці копії яких містяться у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо оплати електричної енергії відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 267 616 188,09 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.п.7.3.2 розділу 7 Договору ЕК несе відповідальність за порушення строків оплати за отриману електроенергію, передбачених розділом 6 цього Договору. В разі несплати ЕК за куплену в ДПЕ електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4 цього Договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нарахувати пеню ЕК у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягнути штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.

Отже, у зв'язку з порушенням Відповідачем умов договору щодо строків оплати купованої електроенергії, з останнього підлягає стягненню 5 534 418,75 грн. пені, а також 100 628,80 грн. штрафу відповідно до обґрунтованого розрахунку пені та штрафу на заборгованість Відповідача за спірний період.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 711 254,32 трьох відсотків річних та 11 019 248,06 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Наведений позивачем розрахунок штрафу відповідає умовам Договору № 4721/01 від 30.05.2008 та вимогам чинного законодавства України, а також не заперечується відповідачем.

Відтак, позовні вимоги є законними та обгрунтованими.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення закріплені й у частині 3 статті 551 ЦК України, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При розгляді спору по суті судом враховано, що господарською діяльністю ПАТ "Київенерго" є постачання електричної енергії всім споживачам міста Києва.

Основним джерелом доходів відповідача є кошти, які надходять на рахунки від здійснення таких видів діяльності як виробництво, передача та постачання електричної енергії,а також виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

За законодавством України ПАТ "Київенерго" може діяти виключно в межах дозволяючих або забороняючих норм чинного законодавства, що регулює енергетичну галузь, а тому зобов'язано безперебійно забезпечувати електричною та тепловою енергією споживачів м. Києва за встановленими органами державної влади та місцевого самоврядування тарифами.

Встановлені на цей час тарифи для здійснення зазначених вище видів діяльності відповідача фактично є збитковими, не покривають обов'язкові до виконання статті витрат (вартість спожитого природного газу, електричну енергію, заробітну плату та ін.), що призводить до несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань перед своїми кредиторами, у тому числі й позивачем.

Стягнення штрафу в заявленій позивачем сумі призведе до подальшого накопичення у відповідача заборгованості за куповану електроенергію перед позивачем, що може призвести до наступного прострочення виконання ним своїх зобов'язань з оплати отриманої від позивача електроенергії.

За таких обставин, беручи до уваги особливий статус та роль відповідача у постачанні електричної енергії споживачам міста Києва, враховуючи матеріальне становище відповідача, а також те, що відповідач повністю погасив основну суму заборгованості, а позивач не вказав, що останнім було отримано які-небудь збитки внаслідок наявності вказаної заборгованості, суд, керуючись пунктом 3 статті 83 ГПК України, статтею 233 ГК України та частиною 3 статті 551 ЦК України, вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до 10% від заявленої до стягнення суми, тобто до 553 441,87 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у зазначеній сумі пені.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору судом враховані роз'яснення, викладені у пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у яких зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відтак, судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 21515381) 267 616 188 (двісті шістдесят сім мільйонів шістсот шістнадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн.09 коп. - основної заборгованості, 553 441 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі чотириста сорок одна) грн.. 87 коп. - пені, 100 628 (сто тисяч шістсот двадцять вісім) грн.. 80 - штрафу, 11 019 248 (одинадцять мільйонів дев'ятнадцять тисяч двісті сорок вісім) грн.. 06 коп. - інфляційні втрати, 711 254 (сімсот одинадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 32 коп. - 3 відсотки річних та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено 20.03.2015

Суддя М.О. Лиськов