Ухвала суду № 43205169, 12.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2015 рокусправа № 808/4188/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства

«Запорізький завод металевих конструкцій»,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 23 липня 2014 року

у справі № 808/4188/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України

в Заводському районі м. Запоріжжя,

вул. Союзна, 32, м. Запоріжжя, 69067;

до відповідача Публічного акціонерного товариства

«Запорізький завод металевих конструкцій»,

Заводський район, м. Запоріжжя, 69008;

про стягнення 34.408,05 грн., -

встановив: Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Запоріжжя подано позов до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод металевих конструкцій» про стягнення 34.408,05 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у відповідності з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII по пенсіонерам, що знаходяться на обліку в Управлінні, за період з 08.05.2012 року по 20.07.2013 року.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Кисіль Р.В.) своєю постановою від 23 липня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод металевих конструкцій», як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на її виплату і доставку у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод металевих конструкцій», Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на пропуск Позивачем строку звернення до суду, оскільки порушення прав тер управління Пенсійного фонду мало усвідомлювати щомісячно, 26 числа кожного місяця. Починаючи з травня 2012 року по липень 2013 року, шестимісячний строк для звернення до суду закінчився з 26.11.2012 року по 26.01.2014 року, відповідно.

Той факт, що позивач своєчасно (тобто щомісячно) не надсилав відповідачу розрахунки за спірними сумами є порушенням з боку позивача і не впливає на перебіг встановлених законом строків.

Крім того, Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року N 3668-VI, яким змінено умови призначення пенсії за віком, набув чинності 01.10.2011 року, та не може мати зворотної дії на працівників, які перебували на пільговій пенсію.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати. Позов залишити без розгляду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII («Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом N 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком N 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону N 1788-XII.

При цьому, що виходячи з аналізу положень наведених вище законів обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом України.

В силу приписів частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

В будь якому випадку, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були отримані уповноваженим представником відповідача 31.03.2014 року. При цьому, листом від 23.04.2014 року відповідач відмовився сплачувати суму, визначену у зазначених розрахунках. Відтак, лише з 23.04.2014 року повинен відраховуватися строк звернення до суду із позовом, оскільки саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав.

Щодо Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року N 3668-VI, яким змінено умови призначення пенсії за віком.

В силу частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод металевих конструкцій» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року у справі № 808/4188/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна