Постанова № 43204702, 18.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р. Справа№ 911/5057/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

при секретарі Бурдейній Н.В.

перевіривши матеріали

апеляційної скарги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

на рішення господарського суду Київської області

від 23.12.2014 р.

у справі №911/5057/14 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона"

Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро"

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

про стягнення 2 020 123,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 23.12.2014 р. у справі №911/5057/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на користь Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" 1 705 396,15грн. основної заборгованості, 55 507,14грн. - 3 % річних, 259 220,17грн. інфляційних втрат та 4 002,47грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду Київської області від 23.12.2014 р. у справі №911/5057/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційні вимоги, вважає рішення господарського суду таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечували, просили залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 30.08.2012 Дочірнім підприємством "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" (генпідрядник) та Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" ( замовник) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 30/12, відповідно до умов якого генпідрядник зобов'язується у 2012 році виконати роботи, зазначені в локальних кошторисах, що додаються, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи: реконструкція КЛ - 6 кВ "ПС 9-110-Гаевого 1" № 1, № 2, "ПС-9-110-Гаевого 2" № 1, № 2 м. Горлівка. Ціна Договору тверда і становить 1 908 326,40грн., в т.ч. ПДВ, та складається з вартості будівельно-монтажних робіт .

Додатковою угодою від 21.12.2012 № 1 до Договору сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2013.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

За актами приймання виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) за серпень 2013 року здійснено робот на суму 1 705 396,15 грн. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-3) від 30.08.2013, виконано на суму 1 705 396,15 грн., що підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Позивач, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що відповідач порушує умови договору в частині здійснення оплати за виконані підрядні роботи. На адресу відповідача направлена претензія щодо сплати боргу, але претензія залишена без задоволення, борг в розмірі 1 705 396,15грн. не сплачений. Крім того, просить стягнути суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що позовна вимога про стягнення 1 705 396,15 грн. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак, підлягає задоволенню з урахуванням приписів статті 625 Цивільного кодексу України до стягнення також підлягають 3% річних у розмірі 55 507,14 грн. та інфляційні втрати у розмірі 259 220,17грн.

Заперечуючи проти рішення суду, відповідач наголошує на тому, що повноваження особи, що підписала акти приймання-передачі виконаних робіт від імені замовника та про яку суд не мав відомостей, що саме вона є керівником підприємства, могли бути підтверджені лише довіреністю на право вчинення відповідних дій. Зазначену обставину суд не врахував, хоча повинен був зробити в силу ст.92 ЦК, ст. 65 ГК України

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання це є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З системного аналізу наведених приписів норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у підрядника права вимоги оплати виконаних будівельних робіт за договором підряду є виконання ним робіт належним чином і в погоджений строк, у відповідності до проектно-кошторисної документації, а саме належне виконання зазначених робіт - є обов'язком підрядника.

За умови договору та додатків до нього, строк виконання робіт становить 120 календарних днів з моменту підписання договору, передачі будівельного майданчика.

При цьому, слід зауважити, що даний строк не пов'язаний з подальшим погодженням чи затвердженням куратора чи інших осіб.

Відповідно до п. 6.3 договору, на позивача покладається обов'язок виконати роботи у встановлений сторонами строк.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівкової формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок протягом 30-ти банківських днів після підписання актів приймання робіт по формі КБ2, КБ 3.

Матеріали справи містять акти форми КБ-2, КБ-3 підписані обома сторонами та скріплені печатками без будь яких зауважень. З актів приймання-передачі робіт, банківських виписок щодо руху коштів вбачається, що відповідачем не оплачені роботи на суму 1 705 396,15грн.

Крім того, наявна заборгованість підтверджується податковими накладними, оборотно- сальдовою відомістю відповідача.

Направлений на адресу відповідача акт звіряння розрахунків (а.с.51), не повернутий, заперечень щодо суми заборгованості не має.

Щодо посилань відповідача на те, що довідки за формою КБ 2, КБ 3 не містять візи куратора замовника, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. Зміст ст. 882 ЦК України не передбачає іншого способу оформлення передачі робот, виконаних за договором підряду, ніж акт.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 844 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

На підставі статті 877 цього ж Кодексу підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин 198.1., 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом першої інстанції встановлено, що зі спірних операцій позивачем виписано відповідачу податкову накладну за операціями з отримання послуг. Копія податкової накладної з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в розрізі контрагентів наявна в матеріалах справи.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, обов'язок здійснити оплату за виконані роботи у відповідача виник у строк до 01.10.2013р., відсутність візування куратором актів за формою КБ2,КБ3 не звільняє відповідача від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Оскільки, відповідач не відповів на претензію щодо сплати боргу, акт звірки станом на 27.10.2014 не підписаний, не повернутий, зауважень чи спростувань щодо суми боргу відповідачем не наведено, вимога про стягнення боргу є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, висновки господарського суду про задоволення позовних вимог з урахуванням річних та інфляційних втрат є обґрунтованим.

Оскільки відповідачем не надано доказів, що б спростовували факти, викладені в рішенні суду, тому апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області № 911/5057/14 від 23.12.2014- без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду Київської області .

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко