Ухвала суду № 43202511, 18.03.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/9577/13-ц

2-п/465/11/15

УХВАЛА

іменем України

18 березня 2015 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Янковській С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові заяву про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 липня 2014 року у цивільній справі № 2/465/9577/13- ц за позовом Піблічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором кредиту № 049 -2008 - 1432 від 12 травня 2008 року, додаткових Угод до даного Договору та Договору поруки № 49 - 2008 -1432 - Р/1 від 12 травня 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2013 року, позивач звернувся в суд із позовними вимогами до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором кредиту № 049 -2008 - 1432 від 12 травня 2008 року, додаткових Угод до даного Договору та Договору поруки № 49 - 2008 -1432 - Р/1 від 12 травня 2008 року.

Відповідно до ухвали суду від 01 листопада 2013 року у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд (ас. 1 - 116).

В судове засідання 09 грудня 2013 року відповідачі не прибули, а 18 грудня 2013 року, представник за дорученням, подав апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження, яка у відповідності з ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2014 року, відхилена (ас. 127 - 132, 151 - 152).

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03 липня 2014 року, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Універсал банк» задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з заочним рішенням, відповідач ОСОБА_1, 22 липня 2014 року подала заяву про його перегляд заочного рішення, яка згідно з ухвалою суду від 24 липня 2014 року залишена без руху, а відтак, відповідно до ухвали від 12 вересня 2015 року повернута заявнику, у зв'язку з неоплатою судового збору та не усунення недоліків вказаних судом ( ас.168 - 176).

Не погоджуючись і з даною ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу від 24 вересня 2014 року, яку уточнила 10 листопада 2014 року ( ас. 179 - 186).

Згідно з ухвалою апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2014 року ухвала про повернення щодо перегляду заочного рішення скасована а справу скеровано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ухвали суду першої інстанції від 26 грудня 2014 року, матеріали заяви про перегляд заочного рішення залишено без руху та надано заявнику час для оплати судового збору та доручення доказів про час отримання заочного рішення ( ас. 200 - 201 ).

06 січня 2015 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 подав уточнення до заяви про перегляд заочного рішення суду та квитанцію про сплату судового збору за її подання (ас. 202 - 204).

Відповідно до ухвали суду першої інстанції від 19 січня 2015 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено судовий розгляд на 03 лютого 2015 року ( ас. 206).

Заяву мотивує тим, що суд прийняв рішення з порушенням процесуальних вимог, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, лише у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зважаючи, що відповідач вперше не зявився в судове засідання, підстав для ухвалення заочного рішення у суду не було.

При цьому, заявник звертає увагу, що судом правильно встановлено, що зобов'язання за договором кредиту № 049 - 2008 -1432 від 12 травня 2008 року неодноразово уточнювались та змінювались шляхом укладення додаткових угод. Вважає, що суд приймаючи рішення не взяв до уваги, що дія договору кредиту встановлена до 10 травня 2038 року. Інших дат у договорі не встановлено та відсутні норми закону, які б давали право позивачу стягувати борг і всю суму кредиту, а суд цього до уваги не взяв. У заочному рішенні суду відсутнє рішення про зміну або розірвання договору, а відтак, вважає представник, суд поклав на відповідача додаткові , не передбачені чинним законодавством та укладеними правочинами зобов'язання.

Просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

В судові засідання 03 лютого 2015 року та 18 березня 2015 року, відповідачі, які були повідомлені належним чином про час та місце розгляду заяви, не прибули, про причини неявки суд не повідомили. Адвокат двічі подав клопотання про перенесення розгляду заяви, проте в судові засідання не прибув, об'єктивних підстав відсутності суду не представив, у зв'язку з чим, суд визнає їх неявку безпідставною та повторною.

Згідно клопотання від 17 березня 2015 року, адвокат зазначає, що відкладення розгляду справи необхідне для повного та об'єктивного вирішення даної справи, адже на даний час ОСОБА_1 вживає заходи, спрямовані на мирне врегулювання спору та погашення заборгованості шляхом відчуження заставного майна. Тобто представник визнає наявність боргу, який стягнуто судом.

Представник позивача в черговому судовому засіданні проти перегляду заочного рішення заперечив просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення за відсутності на те підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення та уточнення до неї, заслухавши заперечення представника позивача, вважаю, що така підлягає залишенню без задоволення.

Так, відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення суду підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Належне повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи підтверджується поштовими картками ( ас. 120 - 122, 154 - 156 ). Будь яких заяв чи клопотань від відповідачів чи представника не поступало, що підтверджується їх відсутністю у матеріалах справи, а отже твердження представника в цій частині не відповідають дійсності.

Що стосується фактичних обставин справи, які встановлені судом при прийнятті заочного рішення, то такий факт визнається самим представником у клопотанні.

Будь яких доказів, які б спростовували позовні вимоги і які не були предметом дослідження в суді, але впливають на рішення суду ні відповідач, ні представник не подали.

Що стосується інших аргументів заявника, як на його думку, не правильного застосування норм процесуального права та достатніх для скасування заочного рішення, то суд відхиляє такі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що справа розглянута у відповідності до вимог процесуального законодавства, а рішення прийнято відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України.

Покликання заявника на інші доводи, не є тими доказами , що мають істотне значення для правильного вирішення справи і не могли вплинути на результати судового рішення.

Отже, слід прийти до висновку, що судом розглянуто справу повно, всебічно і об'єктивно та ухвалено правильне рішення

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 230 -232 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 липня 2014 року у цивільній справі № 2/465/9577/13- ц за позовом Піблічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором кредиту № 049 -2008 - 1432 від 12 травня 2008 року, додаткових Угод до даного Договору та Договору поруки № 49 - 2008 -1432 - Р/1 від 12 травня 2008 року та уточнення до заяви подані представником - адвокатом ОСОБА_3. - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів, з дня постановлення даної ухвали через суд першої інстанції.

Суддя В. Кузь