Рішення № 43201185, 10.02.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-ц/796/248/15 Головуючий у 1-й інстанції: Чередніченко Н.П.

Доповідач: Волошина В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г.,Слюсар Т.А.

при секретарі Круглик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, 15 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір про іпотечний договір № 15-Д із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.02.2013. У відповідності до договору кредиту банк надав позичальнику кредит в розмірі 700 000,00 грн., строком до 05 квітня 2038 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14%. Видача кредиту стверджується випискою по особовому рахунку.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед позивачем за кредитним договором, з ОСОБА_3 15.04.2008 було укладено договір поруки № 15-Д/1. Відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язувався відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_4 усіх зобов'язань, які виникли з кредитного договору.

ОСОБА_4 свої зобов′язання за договором кредиту належним чином не виконує, через що виникла заборгованість, яка станом на 02.08.2013 складає 1069 910,50 грн., з яких заборгованість по кредиту 680 555,60 грн.; заборгованість по відсотках 347321,88 грн.; та пені 42033,02 грн.

Боржнику та поручителю було направлено претензії від 05.04.2013 щодо повернення заборгованості по кредиту, а також відсотків за користування кредитом, які залишені без задоволення.

12.12.2013 позивач - ПАТ «Енергобанк» подав до суду заяву про уточнення позовних вимог у відповідності до якої збільшив позовні вимоги і просив стягнути з поручителя ОСОБА_3 на користь ПАТ «Енергобанк» заборгованості в розмірі 1 116 021, 03 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 680 555,60 грн. ; заборгованість за відсотками - 349 647,65грн.; пеня за прострочення сплати чергового платежу - 25 397,39 грн.; пеня згідно п. 6.5 Кредитного договору - 60 420, 39 грн.

Не визнаючи позовні вимоги ПАТ «Енергобанк» відповідачем ОСОБА_3 було подано зустрічний позов про визнання поруки припиненою. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 квітня 2008 року між ним та ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» був укладений договір поруки № 15-Д/1. Відповідно до договору поруки він зобов'язувався відповідати перед банком солідарно з ОСОБА_4 в повному обсязі за своєчасне виконання ОСОБА_4 усіх її зобов'язань за договором про іпотечний кредит № 15-Д від 15.04.2008. Умовами договору про іпотечний кредит було передбачено, що ОСОБА_4 отримала від банку кредит в розмірі 700 000,00 грн. під 14% річних на строк до 05.04.2038 року. Як з'ясувалось пізніше 01 лютого 2013 року між банком та ОСОБА_4, була укладена додаткова угода № 1 до Договором про іпотечний кредит № 15-Д від 15.04.2008, яка свідчить про те, що банк та ОСОБА_4 досягли нових домовленостей, в результаті чого виросла загальна вартість кредиту. Він, як поручитель, не був повідомлений про наміри сторін договору про іпотечний кредит збільшити розмір основного зобов′язання, своєї згоди на ці зміни не надавав, а тому згідно з ч.1 ст. 559 ЦК України вважає, що договір поруки припинив свою чинність з часу укладення між банком та позичальником ОСОБА_4 додаткової угоди від 01 лютого 2013 року.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, уродженця м Дніпропетровськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Енергобанк" ( м. Київ , вул. Воздвиженська, 56, Рах. 37397911, МФО 300272, ЄДРПОУ 19357762 ) заборгованість за договором про іпотечний кредит в розмірі 1 069910,50 грн. ( один мільйон шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот десять гривень 50 коп.) з яких заборгованість за кредитом - 680 555,60 грн.; заборгованість за відсотками - 349 647,65грн.; пеня за прострочення сплати чергового платежу - 25 397,39 грн.; пеня згідно п. 6.5 Кредитного договору - 60 420, 39 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" судовий збір в розмірі 3441,00 грн. ( три тисячі чотириста сорок одна гривня ).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник відповідача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник відповідача порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3, визнавши припиненою поруку, укладену між ОСОБА_3 та Акціонерним банком «Енергобанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергобанк») договором поруки № 15-Д/1 від 15 квітня 2008 року, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача суму повної заборгованості як із самостійного боржника, а не солідарного з третьою особою. Крім того, договір поруки припинив свою чинність з того часу, коли позивач і третя особа уклали Додаткову угоду №1, оскільки відповідач не був повідомлений про наміри сторін Договору про іпотечний кредит змінити цей договір в такий спосіб, яким збільшився розмір основного зобов'язання. Своєї згоди на ці зміни відповідач не надавав.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2008 року між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_4 - третя особа, укладений договір про іпотечний кредит № 15-Д із змінами та доповненнями, внесеними в зазначений договір згідно додаткової угоди №1 від 01.02.2013 року (6-11, 12 том 1).

У відповідності до п. 1.1. договору кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах кредитного договору грошові кошти в сумі 700 000,00 гривень, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 700 000,00 гривен, а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 14 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором. Пунктом 1.2 договору кредиту передбачено, що кредит надається строком погашення не пізніше « 05» квітня 2038 року для поліпшення житлових умов.

Позичальник зобов'язується щомісячно до 05 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання договору кредиту здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки у відповідності до умов кредитного договору - пункт 2.4 договору.

Згідно п. 2.5. Кредитного договору, нарахування відсотків здійснюється, починаючи з дати списання коштів із позичкового рахунку, до дати повного погашення кредиту. Відсотки нараховуються на фактичний залишок заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й фактичної кількості днів у році (365 або 366). Відсотки нараховуються щомісяця, за період з першої дати поточного періоду сплати по останню дату поточного періоду сплати включно. Дата остаточного погашення кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми кредиту. Періодом сплати або платіжним періодом вважається період, у якому позичальник повинен сплатити черговий платіж, згідно графіку погашення, і дорівнює одному місяцю.

Відповідно до п. 5.2.1. Кредитного договору, Кредитор має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, а відповідно до п. 5.2.4. Договору кредиту, Кредитор має право вимагати від Позичальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати відсотків за його користування та інших платежів, що належать до сплати за Договором кредиту, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за Договором кредиту або за Іпотечним договором.

Відповідно до п. 5.3.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором на цілі, визначені в п.1.2. Кредитного договору.

Відповідно до п.п. 5.3.2. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повернути Кредит в сумі, вказаній у п.1.1. Кредитного договору, своєчасно сплачувати відсотки за користування Кредитом, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Кредитним договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені цим Кредитним договором.

Відповідно до п. 6.4. Договору кредиту передбачається виконання Боржником вимоги кредитора щодо дострокового повернення суми Кредиту та інших платежів відповідно до п. 5.2.4. Договору кредиту повинно бути здійснено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання кредитором відповідної вимоги.

Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі та на умовах встановлених Кредитним договором та додатковими угодами до нього.

В порушення п. 1.1, 2.4, 2.5, 5.3.1., 5.3.2., 5.3.3., 6.5 Кредитного договору, щодо своєчасного обслуговування та погашення кредиту, а також у зв'язку із не внесенням чергових платежів по кредиту відповідно Графіку погашення іпотечного кредиту, у Позичальника утворилась значна кредитна заборгованість.

Станом на 06.12.2013 загальна сума заборгованості позичальника по кредиту, що підлягає поверненню становить 1 116 021, 03 (один мільйон сто шістнадцять тисяч двадцять одна) гривня 03 копійки.

В забезпечення своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір поруки № 15-Д/1 від 15 квітня 2008 року. У відповідності до п.1. Договору поруки, поручитель зобов'язується перед банком відповідати по зобов'язаннях позичальника, що випливають з договір про іпотечний кредит № 15-Д від 15.04.2008 зі всіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 700 000,00 гривень 00 коп. на строк по 05.04.2038 під 14 % річних. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною - п. 3.2 договору. Пунктом 4.2 договору поруки визначено, що поруки припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов′язання за договором про іпотечний кредит.

01.02.2013 між ПАТ «Енергобанк» та позичальником ОСОБА_4 укладена додаткова угода № 1 до Договору про іпотечний кредит № 15-Д від 15.04.2008. Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що сторони домовилися, що графік погашення іпотечного кредиту, викладений у Додатку до Договору про іпотечний кредит, втрачає чинність з моменту підписання цієї Додаткової угоди. Позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості згідно Додатку № 2 до Договору, починаючи з 05.02.2013.

Відповідно до п. 6.5. Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 01.02.2013, сплата пені та штрафів, нарахованих за кредитним договором у період з 02.02.2012 по 01.02.2013 у сумі 60 420, 39 (шістдесят тисяч чотириста двадцять) гривень 39 копійок в кінці дії Договору, вказаного в п.1.2 цього Договору.

У зв'язку з порушенням позичальником строків повернення кредиту, що встановлені угодами та виникненням заборгованості за кредитними договорами кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та пунктом 6.4 кредитного договору право на односторонню зміну умов кредитного договору, надіславши 05 квітня 2013 року боржнику і поручителю повідомлення про дострокове повернення повної суми заборгованості по кредитному договору та пов'язаних із ним платежів протягом тридцяти днів з дати надіслання кредитором відповідної вимоги (а.с. 31-34, 35 том 1).

Досудова вимога залишилась без задоволення.

Згідно зі статтею 543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор ПАТ «Енергобанк» скористався своїм правом і пред′явив 19 серпня 2013 року позов до поручителя ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник ОСОБА_4 належним чином свої зобов'язання за договором про іпотечний кредит не виконала, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв'язку із чим на підставі статей 526, 543, 554, 1050 ЦК України поручитель, як солідарний боржник, несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою, суд першої інстанції керувався тим, що у відповідності до вимог ч. 1 статті 559 ЦК України порука не є припиненою.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо визначеного періоду та суми нарахованої заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_3, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як убачається з договору про іпотечний кредит та графіка погашення кредиту, чергові платежі позичальник повинен був здійснювати не пізніше 05 числа кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя з урахуванням того, що умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконувала, перестала сплачувати щомісячні платежі з погашення кредиту з 06 лютого 2009 року, а по сплаті відсотків за користування кредитом з 05 травня 2008 року.

Після припинення позичальником виконання зобов′язання, кредитор у встановленому законом порядку з часу здійснення позичальником останнього платежу не звертався до боржника та поручителя з будь-якою вимогою про погашення заборгованості за кредитом.

Разом з тим, 01.02.2013 між ПАТ «Енергобанк» та позичальником ОСОБА_4 укладена додаткова угода № 1 до Договору про іпотечний кредит № 15-Д від 15.04.2008. Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що сторони домовилися, що графік погашення іпотечного кредиту, викладений у Додатку до Договору про іпотечний кредит, втрачає чинність з моменту підписання цієї додаткової угоди. Позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості згідно Додатку № 2 до Договору, починаючи з 05.02.2013.

Як пояснив представник позивача та вбачається із графіку платежів до додаткової угоди № 1, що між кредитором та позичальником здійснено реструктуризацію суми заборгованості за кредитом з урахуванням несплачених сум за минулий період. Так, в період з 05.02.2013 по 05.01.2014 сума щомісячних платежів по погашенню тіла кредиту становить 9 560, 16 грн. з урахуванням заборгованості по тілу кредиту за попередні періоди до реструктуризації. Заборгованість по процентам, яка на момент реструктуризації становила 293 026, 58 грн. відображена в колонці графіку погашення «проценти, нараховані за попередні періоди» з розрахунком сплати суми у розмірі 24 418, 88 грн. на місяць (період сплати з 05.02.2013-05.01.2014).

Крім того, додатковою угодою від 01.02.2013 доповнено розділ 6 договору «відповідальність сторін» пунктом 6.5. щодо сплата пені та штрафів, нарахованих за кредитним договором у період з 02.02.2012 по 01.02.2013 у сумі 60 420, 39 (шістдесят тисяч чотириста двадцять) гривень 39 копійок в кінці дії договору.

Додаткова угода № 1 до Договору про іпотечний кредит № 15-Д від 15.04.2008 від 01.02.2013 у відповідності до пункту 6.6. договору поруки поручителем підписана не була.

Узв'язку з порушенням позичальником строків повернення кредиту, що встановлені угодами та виникненням заборгованості за кредитними договорами кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та пунктом 6.4 кредитного договору право на односторонню зміну умов кредитного договору, надіславши 05 квітня 2013 року боржнику і поручителю повідомлення про дострокове повернення повної суми заборгованості по кредитному договору та пов'язаних із ним платежів протягом тридцяти днів з дати надіслання кредитором відповідної вимоги (а.с. 31-34, 35 том 1).Таким чином, термін повернення кредиту в повному обсязі та процентів за користування кредитом є таким, що настав 05 травня 2013 року.

З позовом до поручителя кредитор звернувся 19 серпня 2013 року, тобто в межах шестимісячного строку з моменту виникнення права в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Таким чином, з моменту виникнення права вимоги до поручителя ОСОБА_3, який настав 05 травня 2013 року, слід обчислювати нарахування боргових сум, які підлягають стягненню з поручителя. В частині щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів за період який виник до 05 травня 2013 року, в тому числі реструктуризованих сум заборгованості за кредитом за минулий період на підставі додаткової угоди № 1 від 01.02.2013 заборгованість не підлягає стягненню з поручителя, оскільки в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України в цій частині вимог порука є припиненою.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом та графіку платежу, починаючи з 05 травня 2013 року з поручителя ОСОБА_3 на користь ПАТ «Енергобанк» слід стягнути: дострокове повернення частини кредиту, що залишилася в сумі 583 333,64 грн., заборгованість за відсотками за період з 05 травня 2013 року по 06 грудня 2013 року в сумі 53 956,72 грн., а також пеню за прострочення сплати мінімального платежу.

При визначенні розміру пені за прострочення строків виконання зобов'язання, колегія суддів виходить з наступного:

Частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача ОСОБА_3 пені за період з 06 лютого 2013 року по 06 грудня 2013 року, тоді як з позовом до суду кредитор звернувся 19 серпня 2013 року, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення в цій частині вимог.

З урахуванням положень ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку, що сума пені підлягає обрахуванню за останній рік невиконання основного зобов'язання, в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням за період з 19 серпня 2012 року по 19 серпня 2013 року. Згідно розрахунку пені за прострочення сплати мінімального платежу, в межах вимог, заявлених позивачем у суді першої інстанції (а.с. 103 том 1) розмір пені за період з 06 лютого 2013 року по 19 серпня 2013 року становить - 3 281,55 грн.

За таких обставин, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Енергобанк" заборгованість за договором про іпотечний кредит слід змінити, зменшивши суми заборгованості з 1 116 021, 03 грн. до 640 571,91 грн., з яких заборгованість за кредитом - 583 333,65 грн.; заборгованість за відсотками - 53 956,72 грн.; пеня за прострочення сплати чергового платежу - 3 281,55 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_3 уродженця м Дніпропетровськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Енергобанк" ( м. Київ , вул. Воздвиженська, 56, Рах. 37397911, МФО 300272, ЄДРПОУ 19357762 ) заборгованість за договором про іпотечний кредит змінити, зменшивши суму заборгованості з 1 116 021, 03 грн. ( один мільйон сто шістнадцять тисяч двадцять одна гривня 03 копійки) до 640 571,91 грн. (шістсот сорок тисяч п′ятсот сімдесят одна гривня 91 копійок), з яких заборгованість за кредитом - 583 333,65 грн.; заборгованість за відсотками - 53 956,72 грн.; пеня за прострочення сплати чергового платежу - 3 281,55 грн. В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: