Рішення № 43198453, 26.02.2015, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/7924/14-ц

Провадження № 2/500/443/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

при секретарі - Сирбу Г.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Прибиткової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

28.11.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, які заявою від 28.01.2015 року уточнила та якими просить визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом, право власності на 151/540 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що державним нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із тим, що існує розбіжність у визначенні типу об'єкта в документах: в правовстановлюючому документі свідоцтві про право власності № 645, виданому виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 26.06.2007 року, зареєстрованому комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.07.2007 року за реєстраційним номером 18839985, номер запису 280 в книзі 51, вказано - домоволодіння, а в довідці комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», виданій 12.03.2014 року за № 223 вказано - житловий будинок, та відсутні підстави зміни типу об'єкта.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечує проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить 151/540 частин житлового будинку, які складаються з літ. «А» квартира № 1, приміщення І, ІІ - веранда, 1 - коридор, 2 - умивальня, 3 - санвузол, 4 - кухня, 5, 6 - житлові, І - підвал 1/2 частка, загальною площею 74,5 кв.м., житлова площа 33,0 кв.м., 1/5 частка сараю літ. «Е», 1/5 частка вбиральні літ. «В», розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 151/540 частин житлового будинку з надвірними спорудами, які складаються з літ. «А» квартира № 1, приміщення І, ІІ - веранда, 1 - коридор, 2 - умивальня, 3 - санвузол, 4 - кухня, 5, 6 - житлові, І - підвал 1/2 частка, загальною площею 74,5 кв.м., житлова площа 33,0 кв.м., 1/5 частка сараю літ. «Е», 1/5 частка вбиральні літ. «В», розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 23.03.2005 року приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 886, ОСОБА_4 заповів усе його майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день його смерті і на що він матиме право - ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 39003365 від 26.11.2014 року, наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_4 від 23.03.2005 року, зареєстрований за № 886 не змінювався та не скасовувався.

Частиною 1 статті 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Як було встановлено в судовому засіданні, дружина померлого ОСОБА_7 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3, видане 07.06.1958 року бюро записів актів громадянського стану) на час відкриття спадщини була непрацездатною за віком, тобто має право на обов'язкову частку, яка складає 1/2 частку у всьому спадковому майні.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно будинкової книги на будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_7 на час відкриття спадщини мешкала разом із спадкодавцем, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини, що підтверджено витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 39003327 від 26.11.2014 року, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Після смерті ОСОБА_7 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 151/1080 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до заповіту, посвідченого 03.10.2006 року приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 3651, ОСОБА_7 заповіла усе її майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день її смерті і на що вона матиме право - ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 39003674 від 26.11.2014 року, наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_7 від 03.10.2006 року, зареєстрований за № 3651 не змінювався та не скасовувався.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_7 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Крижановської С.М. за № 2739/2-15 від 26.11.2014 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із тим, що існує розбіжність у визначенні типу об'єкта в документах: в правовстановлюючому документі свідоцтві про право власності № 645, виданому виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 26.06.2007 року, зареєстрованому комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.07.2007 року за реєстраційним номером 18839985, номер запису 280 в книзі 51, вказано - домоволодіння, а в довідці комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», виданій 12.03.2014 року за № 223 вказано - житловий будинок, та відсутні підстави зміни типу об'єкта.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1241, 1269 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 151/540 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.Я.Присакар