Ухвала суду № 43195534, 20.03.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Кеміня М.П.,

суддів - Боднар О.В., Джуги С.Д.

при секретарі: Чейпеш С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 січня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, міського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и л а :

Відділу примусового виконання рішень ДВС України оскаржив в апеляційному порядку рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 січня 2015 року, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та звільнено з-під арешту нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку розташованих за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування скарги зазначає, що судом допущено неповне з'ясування всіх обставин справи. Зокрема судом не вказано розмір заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» та вартість предмета застави, що має значення в даному випадку, зважаючи на приписи ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження». Також посилається на те, що суд не залучив у якості відповідачів усіх стягувачів чим порушено їхні права та інтереси.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що 12.12.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит у сумі 200 000 доларів США (а.с.7-11).

В рахунок забезпечення зобов'язання по даному кредитному договору, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 12.12.2007 року укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка розташовані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12-16).

Постановами державного виконавця від 19.02.2013 року, 06.11.2013 року,02.06.2014 року, накладено арешт на все майно ОСОБА_2 (а.с.24, 26, 27).

Частиною 4 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя га звернення до суду про звільнення заставного майна з-під арешту.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» як заставодержатель має право вимагати звільнення предмета застави з-під арешту.

З даним висновком суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах матеріального права та відповідає обставинам справи.

Доводи апеляційної про те, що судом не з'ясовано вартість предмету застави та розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», що має значення для вирішення питання щодо можливості звільнення майна з-під арешту згідно п.5 ч.3 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно вищезазначеної норми для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

В своєму рішенні суд першої інстанції дійсно не вказав вартість предмета застави та розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», що має значення для даної справи.

Разом з тим, відповідно до п.33.4 іпотечного договору вартість предмета іпотеки становить 1 275 000 грн., а згідно розрахунку банку розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" складає 1 207 274,79 доларів США, що є більшим ніж вартість предмета застави.

Тобто, в даному випадку наявні всі підстави для задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк», а дані доводи апеляції є безпідставними.

З приводу посилання апелянта на те, що рішення може вплинути на права та обов'язки стягувачів, яких не було залучено до справи, колегія суддів констатує, що зазначена обставина безпосередньо не порушує права апелянта ДВС України. В матеріалах справи відсутні жодні відомості про те, що ДВС України має право діяти в інтересах кого-небудь із стягувачів, а відтак з цих підстав не може оскаржувати рішення суду в апеляційному порядку. При цьому зазначене не перешкоджає стягувачам в подальшому оскаржити рішення суду першої інстанції в порядку ст. 318 ЦПК України, якщо вони вважатимуть, що рішенням суду вирішено питання про їхні права чи обов'язки.

За таких обставин апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

За подачу даної апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 121,80 грн. Під час відкриття апеляційного провадження апелянту було відстрочено сплату судового збору до вирішення справи апеляційним судом, а тому вказана сума судового збору підлягає стягненню з апелянта на користь Держави згідно приписів ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 січня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державної виконавчої служби України (04053, м.Київ, вул..Артема, 73. ЄДРПОУ 37471975) на користь Держави судовий збір у розмірі 121 (сто двадцять одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді