Ухвала суду № 43194257, 17.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №616/739/14-к Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 11-кп/790/295/15 Малюкін Ю.П.

Категорія: ст.186 ч.1 КК України Доповідач: Алексєєв О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015р. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді Алексєєва О.О.,

суддів Очеретного С.С., Савенка М.Є.,

при секретарі Корецької М.І.

За участю:

прокурора Мазепіної М.В.,

адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08.12.2014р., -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08 грудня 2014р.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Шепувате Великобурлуцького району Харківської області, громадянин України, українець, непрацюючий, з середньою спеціальною освітою, неодружений, проживаючий АДРЕСА_1, несудимий,-

засуджений за ст.185 ч.1 КК України к 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 146грн. 70коп.

Питання щодо речових доказів вирішено.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені злочину за таких обставин.

02.10.2014р., о 13-00 годин, ОСОБА_4 виконуючи за отриманим нарядом в якості слюсаря роботу по демонтажу обладнання на СТФ ТОВ «Зоря» по вул. Шелестова, 57 в с. Шипувате, Великобурлуцького району, Харківської області, таємно викрав 105 кг. металобрухту на суму 168 грн. Викрадений металобрухт ОСОБА_4 здав в пункт прийому металобрухту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з недоведеністю його вини у скоєні злочину. Ухвалити новий вирок, яким виправдати його за ст.185 ч.1 КК України, у зв'язку з недоведеністю його вини.

ОСОБА_3 вказав, що в заяві про скоєння крадіжки зазначено, що було вкрадено 105кг. Металобрухту. Однак, в матеріалах справи відсутній акт інвентаризації, оприходовування демонтованого обладнання, тобто ТОВ «Зоря» не могла зазначити ваги металобрухту, а тому вага у 105кг. не відповідає дійсності. ОСОБА_3 зазначив, що працівники міліції 08.10.2014р. почали розслідувати злочин. Разом з цім, відомості про злочин внесенні до реєстру досудових розслідувань 09.10.2014р., тобто, працівники міліції почали розслідувати злочин ще до внесення його до реєстру досудових розслідувань.

ОСОБА_3 вказав, що його пояснення про те, що знайшов у землі металобрухт, суд не прийняв до уваги та вони не перевірялись на досудовому слідстві. Він же, стверджує, що жоден свідок не зміг пояснити, що металобрухт відноситься до демонтованої кормокухні. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази його вини у цьому злочині.

Заслухавши суддю доповідача; пояснення ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2, яки просили задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Колегія суддів, відповідно до ст.404 ч.1 КПК України , переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 у скоєні злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та підтверджується сукупністю доказів, наведених у судовому рішенні.

Представник ТОВ «Зоря» ОСОБА_5 показав, що при демонтажі обладнання із СТФ в с. Шипувате, яке обліковується по бухгалтерським документам як металобрухт, ОСОБА_3 вчинив крадіжку 105 кг. металобрухту. Викрадений металобрухт міліцією був вилучений в пункті прийому металобрухту і повернутий господарству.

Свідок ОСОБА_6, головний енергетик ТОВ «Зоря» показав, що 02.10.2014р. зранку дав наряд ОСОБА_4, ОСОБА_7 на демонтаж обладнання із СТФ, а саме, металевих труб та транспортерних ліній. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_4 вчинив крадіжку металобрухту із СТФ. В той день ОСОБА_4 приїхав на роботу на мотоциклі червоного кольору.

Свідок ОСОБА_7 показав, що 02.10.2014р. в обідній час, під час розмови із ОСОБА_4 вони зізнались один одному у вчиненні крадіжок металобрухту із демонтованою обладнання СТФ ТОВ «Зоря». В суді ОСОБА_4 підтвердив факт такої розмови.

Свідок ОСОБА_8 показав, що 02.10.2014р. ОСОБА_4 на мотоциклі червоного кольору привіз порізані кислородом труби та секцію транспортерної лінії. ОСОБА_8 дав йому за це 150грн. Пізніше міліція все привезене ОСОБА_4 вилучила, оскільки, воно було викрадене.

Винність ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України також підтверджується.

Заявою ТОВ «Зоря» від 08.10.2014р. за фактом вчиненої крадіжки 105кг. металобрухту.

Даними протоколу огляду місця події від 08.10.2014р. та фотографіями до нього.

Довідкою ТОВ «Зоря» від 09.10.2014р. про кількість металобрухту на балансі ТОВ «Зоря» станом на 01..10.2014р., а також про то, що кількість металобрухту викраденого 02.10.2014р. складає 105 кг.

Актом списання основних засобів ТОВ «Зоря» від 10.09.2014р.

Довідкою ТОВ «Зоря» від 09.10.2014р. про балансову вартість металобрухту

Технічним паспортом та іншими документами, які підтверджують право власності ТОВ «Зоря» на демонтоване СТФ в с. Шипувате Великобурлцького району.

Згідно довідок ТОВ «Зоря» від 09.10.2014р. станом на 02.10.2014р. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 працювали в ТОВ «Зоря».

Даними протоколу огляду викраденого металобрухту.

Постановою слідчого від 10.10.2014р. про визнання викраденого металобрухту речовим доказом у справі.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №3322 від 13.10.2014р. вартість лому чорного металу загальною масою до 105кг. станом на 02.10.2014р. становить 168грн.

Відповідно до вісновку від 27.11.2014р. прокуратурою Великобурлуцького району Харківської області було проведено перевірку заява ОСОБА_4 про застосування до нього психологічного тиску з боку працівника Великобурлупького РВ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_9 Однак,обставини на яки вказував ОСОБА_3 нічим не підтверджені, а тому підстав для вжиття актів прокурорського реагування не встановлено.

Цим доказам, у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, суд у вироку надав належну оцінку, дії ОСОБА_3 за ст.185 ч.1 КК України кваліфікував вірно.

Колегія суддів вважає, що районний суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання, дотримався вимог ст.ст.65, 66, 67 КК України, з урахуванням ступені тяжкості скоєного злочину, конкретних обставин справи, а також даних про особу обвинуваченого, який раніше несудимий, характеризується позитивно, не працює, неодружений. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Покарання, призначене ОСОБА_3 за вироком районного суду у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, знаходиться у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Тому вважати призначене покарання судом першої інстанції обвинуваченому, несправедливим, внаслідок суворости підстав не має. Суд також обґрунтовано звільнив ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та з урахуванням даних про особу обвинуваченого вірно дійшов до висновку, що виправлення його можливо без ізоляції від суспільства.

Дали, доводи ОСОБА_3 щодо незаконності, необґрунтованості та невідповідністі фактичним обставинам справи судового рішення, порушення норм кримінального процесуального закону при розгляді справи, колегія суддів визнає необґрунтованими. Оскільки, вони спростовуються сукупністю приведених вище доказів.

Ствердження ОСОБА_3 про застосування до нього психологічного тиску з боку працівників Великобурлупького РВ ГУ МВС України в Харківській області є також необґрунтованими, так як, спростовуються вісновком від 27.11.2014р. прокуратури Великобурлуцького району Харківської області

Колегія суддів також вважає, що ніяких порушень вимог кримінального та кримінально-процесуального законів, які б тягли за собою зміну або скасування постановленого вироку, не вбачається, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.349, 404, 405, 407, 418 ч.2, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити, - без задоволення.

Вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08.12.2014р. за обвинуваченням ОСОБА_3 1992 року народження у скоєні злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України, залишити - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена сторонами кримінального провадження в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий

Судді: