Вирок № 43191868, 16.03.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/408/15-к

1-КП/415/147/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л. І.,

при секретарі Нескородовій Г. А.,

за участю прокурора Зіньковського А. Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, не працюючого, з вищою освітою, одруженого, не судимого в порядку ст. 89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2014 року приблизно о 15 годині, більш точний час під ас досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1, знаходячись у подвір'ї будинку АДРЕСА_4 м. Лисичанська, знайшов бойовий припас - ручну осколкову гранату РГД-5 придатну до вибуху, і, діючи умисно на придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, залишив його собі та переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_5, де став його зберігати без передбаченого законом дозволу.

07 серпня 2014 року в період часу з 10 години до 10 годину 50 хвилин під час огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_1 за вказаною адресою працівниками міліції було виявлено та вилучено бойовий припас - ручну осколкову гранату РГД-5, яку він придбав, переніс та зберігав при вищевказаних обставинах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 від надання показань відмовився, на питання суду пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні, щодо до тих обставин, яки ніким не оспорюються. Обвинувачений проти даного рішення суду не заперечував.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу доведена у повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України, не судимий, не працює, інвалідом не являється, в побути характеризується задовільне.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання своєї провини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 263 КК України.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і тому до Сухапчова слід застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде необхіднім та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням вибухотехнічної експертизи № 350 від 20.11.2014 року у розмірі 393 гривень 12 копійок.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази, а саме: ручну осколкову гранату РГД-5, яка знаходиться на зберіганні у дозвільному відділу Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області - знищіти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення вибухотехнічної експертизи в сумі 393 (триста дев'яносто три) гривні 12 коп. за наступними реквізитами: рахунок №31117115700051, код бюджетної класифікації 24060300, одержувач коштів УДКСУ м. Лисичанська, ідентифікаційний код 37800278, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя