Рішення № 43190935, 02.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/403/15 Справа № 200/18246/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т. В. Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

02 березня 2015 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2014року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

24 грудня 2013 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2014року надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2014року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1), ОСОБА_4 (і.н. НОМЕР_2), ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_3), ОСОБА_5 (і.н. НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» ( код ЄДРПОУ 19356840, п/р 36195300000001, МФО 300164, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівка, 18-В) заборгованість за кредитним договором № CDN-001/10-ІТ від 28.09.2010року станом на 25.06.2013року у сумі 2 420 956,87 ( два мільйони чотириста двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 87 копійок та складається з : суми заборгованості за відсотками у розмірі 2 252 502,28 (два мільйони двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятсот дві) гривні 28 копійки; пені у розмірі 168 454,59 (сто шістдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривень 59 копійки.

Стягнуто з ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (код ЄДРПОУ 19356840, п/р 36195300000001, МФО 300164, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В) судові витрати в сумі 860,25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 (і.н. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (код ЄДРПОУ 19356840, п/р 36195300000001, МФО 300164, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В) судові витрати в сумі 860,25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (код ЄДРПОУ 19356840, п/р 36195300000001, МФО 300164, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В) судові витрати в сумі 860,25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 (і.н. НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (код ЄДРПОУ 19356840, п/р 36195300000001, МФО 300164, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В) судові витрати в сумі 860,25 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2014року та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Омега Банк».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні в частині розміру стягнення моральної шкоди.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», районний суд прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачі солідарно з позичальником несуть відповідальність за заборгованість перед позивачем за кредитним договором № CDN-001/10-IT від 28.09.2010 року станом на 25.06.2013 року у сумі 2 420 956,87 грн. 87 коп., яка до цього часу не погашена.

Проте з таким висновком та рішенням суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Згідно з п.1 Договору поруки ОСОБА_2 приймав на себе зобов'язання щодо виконання позичальником ТОВ «Арена» своїх зобов'язань по кредитному договору, згідно якого видано кредитні кошти в сумі 9000000,00 грн. строком до 27.09.2012року під 24% (або 26% у разі порушення) річних.

Відповідно до п.4 Договору поруки у разі невиконання умов Кредитного договору

позичальником в строк ОСОБА_2 зобов'язувався погасити заборгованість позичальника на першу вимогу позивача протягом 5 днів з моменту отримання банком письмової заяви про невиконання, надісланої на адресу, зазначену в Договорі поруки.

В матеріалах справи відсутні докази отримання претензії №119 ДПА від 08.07.2013р.

Більш того, надіслання претензії не відповідає умовам п.4 договору поруки - оскільки позивач мав надіслати заяву про невиконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань. Зазначене суттєво впливає на початок строку виконання зобов'язання, при правильному визначенні якого починає обчислюватись строк пред'явлення вимог до поручителя.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду до поручителя протягом шести місяців з цієї дати.

У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи строк дії кредитного договору закінчився 27 вересня 2012 року, а з позовом до поручителя банк звернувся лише 24 грудня 2013 року, а отже с пропуском строку позовної давності.

Виходячи з вищевикладеного,колегія суддів вважає,що вішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2014року в частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 необхідно скасувати і в позові Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2014року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 - скасувати.

В позові Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді

О.П.Варенко

Е.Л.Демченко