Ухвала суду № 43190892, 17.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 441/8943/12 Головуючий у 1-й інстанції

№ провадження 22-ц/774/107/К/15 суддя Демиденко Ю.Ю.

Категорія - 24 (I) Доповідач Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Зубакової В.П., Соколан Н.О.

при секретарі - Булах К.А.

за участі: представника позивача Бисової Вікторії Альбертівни, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 06 листопада 2014 року по справі за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 14" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2012 року Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №14" (далі - КП "ЖЕО №14") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги посилаючись на те, що відповідач зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються КП "ЖЕО №14", проте оплата за отримані послуги нею здійснюється частково. Уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача на користь підприємства суму боргу по оплаті за комунальні послуги в розмірі 576,66 грн.та судові витрати в розмірі 214,60 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 06 листопада 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП "ЖЕО №14" 576,66 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період з 01.02.2009 року по 01.05.2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 214,60 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач поставила питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судом неповно з'ясовано обставини справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначила, що судом було відмовлено в задоволенні її клопотання про витребування у відповідача відомостей про якісну та кількісну характеристику виконаних робіт. Зазначила, що їй не зрозуміла природа нарахованих сум. Також відповідач зазначила, що судом не враховано, що з неї за судовим наказом від 29.09.2011 року вже було утримано кошти в рахунок погашення заборгованості в розмірі 974,16 грн. при цьому даний судовий наказ згодом було скасовано.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Будинок АДРЕСА_1 знаходився на обслуговуванні КП "ЖЕО №14", яке й надавало житлово-комунальні послуги його мешканцям у 2009-2012 роках.

У зв'язку з несплатою в повному обсязі житлово-комунальних послуг відповідачем - ОСОБА_3, яка зареєстрована в квартирі та проживає в ній, утворилася заборгованість за період з 01.02.2009 року по 01.05.2012 року в сумі 576,66 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з фактичного надання позивачем житлово-комунальних послуг відповідачу й обов'язку останньої сплачувати вартість отриманих послуг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема, такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що на виконання зазначених вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між сторонами виникли правовідносини фактичного користування житлово-комунальними послугами, які надаються позивачем відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 й підлягають регулюванню нормами ст.ст. 66, 67, 68, 162 ЖК України, які покладають на власника житла та членів його сім'ї обов'язок своєчасно вносити плату за комунальні послуги та квартирну плату.

Стаття 151 ЖК України покладає обов'язок на громадян, які мають в приватній власності жилий будинок, квартиру, забезпечувати утримання свого житла, проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Згідно ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 01.02.2009 року по 01.05.2012 року відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 позивачем надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення.

За надання вказаних послуг позивачем нараховувалася плата за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до даних інформації про стан особового рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_3, в період з 01.02.2009 року по 01.05.2012 року, відповідачем здійснювалась оплата за надані житлово-комунальні послуги частково, що й призвело до утворення заборгованості в сумі 576,66 грн. (а.с.77-84).

Також колегія суддів погоджується з висновком суду з приводу обов'язку відповідача сплачувати комунальні послуги в тому числі за відсутності укладеного між сторонами договору про надання послуг, оскільки обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладається саме на власника (наймача) житла (п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992р.), а не реалізація ним цього права за наявності доказів підтвердження фактичного надання послуг, не може бути підставою для відмови виконавцю цих послуг у стягненні заборгованості по ним.

Висновки суду першої інстанції щодо звернення позивача з вказаним позовом в межах строку позовної даності колегія суддів також вважає вірними виходячи з наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

А стаття 257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. ( ч.ч. 1, 2 ст.264 ЦК).

З матеріалів справи убачається, що позивач звертався до Тернівського районного суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника ОСОБА_3 заборгованості в сумі 823,15 грн. згодом судовий наказ від 29 вересня 2011 року, було скасовано ухвалою того ж суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, строк позовної давності переривався подією - зверненням КП "ЖЕО №14" із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 29 вересня 2011 року, що свідчить про звернення позивача з в казаним позовом до суду в межах строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги щодо не витребування судом першої інстанції кількісної та якісної характеристики наданих позивачем послуг та посилання ОСОБА_3 на низький рівень послуг, що надавались, колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено порядок звернення споживача з претензією щодо виконуваних робіт надавачем послуг, порядок розгляду такої претензії та у разі її обґрунтованості - перерахунку платежів. Також вказаною нормою передбачено, що за відсутності відповідної претензії, зобов'язання повинно виконуватись належним чином.

Відтак, доводи апеляційної скарги з цього приводу колегія суддів не приймає до уваги, оскільки представником відповідача не зазначено посилань на докази звернення до КП "ЖЕО № 14" з відповідною претензією у встановленому порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції її посилань на судовий наказ від 29.09.2011 року, за яким частину заборгованості в розмірі 974,16 грн. вже стягнуто з пенсії відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно розрахунку заборгованості (а.с.82) стягнута за судовим наказом сума заборгованості врахована позивачем.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони є незгодою з висновками суду по оцінці доказів та фактично зводяться до їх переоцінки.

На думку колегії суддів, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав, передбачених законом, для скасування рішення суду немає, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 06 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: