Постанова № 43189879, 18.03.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14675/14-а

2-а/201/34/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства українська страхова компанія "Гарант-Авто" про визнання незаконним ненадання відповіді на запит та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому з уточненням своїх позовних вимог просить визнати незаконним не надання відповіді на інформаційний запит; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 6 000 грн. та зобов'язати відповідача розглянути інформаційний запит та надати відповідь на нього. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 30 квітня 2014 року він звернувся до відповідача з інформаційним запитом про надання інформації про нормативно-правові акти, порядок нарахування страхового відшкодування та документах, на підставі яких оцінений розмір спричиненої шкоди та встановлена сума, що підлягає виплаті в результаті ДТП. Вказаний запит відповідачем було отримано 13 травня 2014 року, однак до теперішнього часу не розглянутий та відповідь на запит не надана. Діями відповідача йому була завдана моральна шкода, яка виразилася у необхідності вживання додаткових зусиль для оформлення позову та звернення до суду, а також тим, що був порушений звичайний ритм його життя. Ненадання відповіді викликало сильні душевні хвилювання та переживання позивача. Моральну шкоду позивач оцінює в 6 000 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. ст. ЗУ "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, що 30 квітня 2014 року на адресу Одеської філії ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" було направлено інформаційний запит щодо надання інформації про нормативно-правові акти, порядок нарахування страхового відшкодування і документах, що стали підставою оцінки розміру спричиненої шкоди та встановлена сума, що підлягає виплаті по справі № 13663 (1217) на автомобіль ЗАЗ 968 МБ державний номер НОМЕР_1 /а.с.17/. Згідно поштового повідомлення зазначений інформаційний запит було отримано 13 травня 2014 року /а.с.17/. На даний час позивачем відповідь на інформаційний запит не отримана, в порушення ч.1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 20 ЗУ "Про доступ публічної інформації" встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит про інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 24 цього Закону встановлена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації, а саме встановлена відповідальність винної особи за вчиненні такого порушення, як несвоєчасно надана інформації.

Частиною 2 ст. 24 зазначеного Закону також встановлено, що особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Статтею ч. 3 ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено пред'явлення відповідного позову до суду в порядку, передбаченому КАС України.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним ненадання відповіді на інформаційний запит та зобов'язання відповідача розглянути інформаційний запит та надати відповідь на нього підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача спричиненої моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: несвоєчасне надання інформації.

Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку визначеному законом.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачем, інших цивільних прав, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено спричиненої відповідачем моральної шкоди за наведеними вище критеріями їх оцінки, а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При таких обставинах суд вважає, що факти викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не ґрунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства українська страхова компанія "Гарант-Авто" про визнання незаконним ненадання відповіді на запит та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним ненадання Одеською філією публічного акціонерного товариства українська страхова компанія "Гарант-Авто" відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 30 квітня 2014 року.

Зобов'язати Одеську філію публічного акціонерного товариства українська страхова компанія "Гарант-Авто" розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 30 квітня 2014 року та надати відповідь на нього відповідно до вимог чинного законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги.

Суддя С.О. Демидова