Ухвала суду № 43186065, 18.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р.Справа № 816/4972/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 816/4972/14

за позовом ОСОБА_2

до Національного банку України третя особа Публічне акціонерне товариство "Імексбанк"

про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Національного банку України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" про визнання неправомірною бездіяльності щодо здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю ПАТ "Імексбанк", визнання неправомірною бездіяльності в частині неприйняття рішення про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних, зобов'язання прийняти рішення про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на імперативність вимог статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за якими Національний банк України у спірних відносинах зобов'язаний був за зверненням ОСОБА_2 прийняти рішення про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних, оскільки банком не виконано вимогу вкладника (позивача), строк якої настав п'ять і більше днів тому. На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною та суперечить вимогам статей 55, 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі № 816/4972/14 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що відмовляючи позивачу в видачі з відкритих на його ім'я рахунків належних йому коштів, ПАТ "Імексбанк" порушує його права, норми законодавства та умови договору, що свідчить про те, що банк не має можливості своєчасно та в повному і обсязі виконати законні вимоги позивача. Тому, твердження суду першої інстанції про відсутність ознак неплатоспроможності третьої особи не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в своєму клопотанні просив суд розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи, Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.09.2014 між ОСОБА_2 та ПАТ "Імексбанк" в особі начальника відділення №346 ПАТ "Імексбанк" Олефір Л.В. укладено договір банківського вкладу №1320001675, за умовами якого банк прийняв у вкладника грошові кошти на строковий банківський депозит в розмірі 222 600 грн строком на 26 днів на депозитний рахунок № 26301460617008//26304110346239 зі сплатою 22,00% річних. Дата повернення вкладу - 21.10.2014.

Внесення вкладником коштів в розмірі 222 600 грн на депозитний рахунок 2630.1.460617.008 банку підтверджено копією виписки з особистого рахунку від 14.10.2014 (а.с. 14).

ОСОБА_2 22.10.2014, на наступний день після закінчення строку розміщення грошових коштів на вкладному (депозитному) рахунку, звернувся до ПАТ "Імексбанк" з листом про повернення внесених коштів (а.с. 11-12).

У відповідь на вказане звернення, листом від 02.12.2014 №47-606/71456, ПАТ "Імексбанк" повідомило позивача про те, що 21.10.2014, у день закінчення строку розміщення грошових коштів на вкладному (депозитному) рахунку, банком, на виконання власних зобов'язань, норм чинного законодавства та умов укладеного депозитного договору, повернуто належні позивачу депозитні кошти, шляхом їх перерахування на рахунок, з якого ОСОБА_2 має можливість їх отримати - у безготівковій або готівковій формі, з урахуванням обмежень на видачу (отримання) готівкових коштів, встановлених постановою правління Національного банку України від 29.08.2014 №540 (а.с. 21).

28.10.2014 ОСОБА_2 звернувся до Національного банку України із заявою про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань, передбачених умовами Депозитного договору №1320001675 (а.с. 8-9).

Листом від 02.12.2014 №47-606/71456 відповідач роз'яснив ОСОБА_2, що в силу положень Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Цивільного кодексу України невиконання банком своїх зобов'язань, передбачених відповідним депозитним договором, є підставою для звернення вкладника до суду за захистом своїх порушених прав. Стосовно визнання банку проблемним, то вирішення даного питання відноситься до компетенції Національного банку України, не може бути порушено на підставі заяви вкладника та становить банківську таємницю (а.с.18-19).

Наведене стало передумовою для звернення ОСОБА_2, в порядку цивільного судочинства, до суду з позовом до ПАТ "Імексбанк" про повернення банківського вкладу. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, стягнуто з ПАТ "Імексбанк" на користь ОСОБА_2 278 040,15 грн (а.с. 41-43).

Вважаючи рішення Октябрського районного суду м. Полтави недостатнім для відновлення порушених прав, а бездіяльність відповідача щодо задоволення вимог заяви від 28.10.2014 неправомірною, позивач звернувся до суду з позовом визнання неправомірною бездіяльності щодо здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю ПАТ "Імексбанк", визнання неправомірною бездіяльності в частині неприйняття рішення про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних, зобов'язання прийняти рішення про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 99 Конституції України та статті 6 Закону України "Про Національний банк України" основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При виконанні своєї основної функції Національний банк України має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк України, у межах своїх повноважень, сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій статті 6 Закону України про Національний банк України.

За приписами статті 7 вищевказаного Закону однією з функцій Національного банку України є здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

За змістом статті 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року №2121-III Національний банк України здійснює банківський нагляд та застосовує заходи впливу за порушення вимог законодавства щодо банківської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 73 вищевказаного Закону, у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, НБУ адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в своїй заяві від 28.10.2014, адресованій Національному банку України, позивачем фактично ставиться питання про наявність ознак неплатоспроможності ПАТ "Імексбанк" та віднесення останнього до категорії проблемних (а.с. 8,9).

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неплатоспроможністю банку в розумінні приписів Закону України "Про банки і банківську діяльність" є неспроможність банку своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру регулятивного капіталу банку (стаття 2 Закону).

Таким чином, ознаками неплатоспроможності банку є відсутність коштів та зменшення розміру капіталу такого банку про що позивач ані в заяві від 28.10.2014, ані в обґрунтуванні позовних вимог не зазначає.

Також, порядок віднесення банку до категорії неплатоспроможного та умови, за яких банк може бути віднесено до цієї категорії, визначені статтею 76 "Про банки і банківську діяльність" та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346.

Відповідно до пункту 3.2 вищевказаного Положення заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення Національного банку України, викладене у додаткових запереченнях 28.01.2015 року, ПАТ "Імексбанк" з 15 січня 2015 року віднесено до категорії проблемних та встановлено строк для вжиття заходів щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства України, (а.с. 55-57).

Враховуючи вище викладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача в частині визнання неправомірною бездіяльності Національного банку України щодо здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю ПАТ "Імексбанк" та визнання неправомірною бездіяльності в частині неприйняття рішення про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200, п. 1 ч. 1 ст.ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 816/4972/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 23.03.2015 р.