ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2015 р. Справа № 820/14517/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 820/14517/14
за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області
до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"
про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та просила суд постановити рішення, згідно якого зобов"язати виконати вимогу від 17.04.2014 № 760-10/1111, а саме: забезпечити зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зайво нарахований на суми матеріальної допомоги разового характеру в сумі 193,7 тис. грн, або повернути помилково сплачені суми на розрахунковий рахунок підприємства; провести перерахунки працівникам зайво утриманого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суми матеріальної допомоги разового характеру в сумі 18,26 тис. гривень; забезпечити відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства завищених витрат на оплату ремонтно - будівельних робіт на загальну суму 164,11 тис. грн, (в розрізі підрядних організацій ТОВ "Рада - 2007" - 12,73 тис. грн, ТОВ "Інженерна група "АСФА" -7,34 тис. грн, ТОВ "БІЛДІНГ КОНСТРАКТ" - 29,74 тис. грн, ТОВ ВКФ "Будівельний альянс" - 8,93 тис. грн, ТОВ ФПГ "СТІЛ-ЛЮКС"- 53,93 тис. грн, ТОВ "Дебора - Електро" - 9,9 тис. грн, ТОВ "Спецвогнезахист" - 9,54 тис. грн, ДП ПВП "ДВН" -28,91 тис. грн, ТОВ "ВІРКС" - 3,08 тис. грн) або забезпечити виконання відповідного обсягу робіт; забезпечити відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства завищених витрат в сумі 6,31 тис. грн, які виникли внаслідок понаднормового списання матеріалів (уайт- спириту, модифікатора); забезпечити відшкодування завищених витрат (продуктів харчування) на проведення культурно - масових, спортивних та оздоровчих заходів в сумі 192,16 тис. грн, або в порядку та розмірах, передбачених ст.ст. 130-136 КЗпП України - винними особами шкоду (збитки), заподіяних внаслідок зайвих витрат на проведення вищезазначених заходів; забезпечити відшкодування завищених витрат з оплати комунальних послуг, спожитих мешканцями гуртожитків, на загальну суму 326,47 тис грн, в тому числі: з водопостачання - 27,88 тис. грн, та опалення та гарячого водопостачання - 298,59 тис. грн, проведених за рахунок підприємства.; забезпечити відшкодування безпідставно наданої стороннім організаціям благодійної допомоги на загальну суму - 20325,00 грн, або в порядку та розмірах, передбачених ст.ст. 130-136 КЗпП України - винними особами шкоду (збитки), заподіяних внаслідок проведення зайвих витрат на надання благодійної допомоги; провести коригування, шляхом зменшення, зайво нарахованих витрат (безпідставного нарахування амортизації) в сумі 161,59 тис. грн.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 10.11.14 позов задоволено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" звернулось до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДФІ у Харківській області проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності та стану збереження державного майна Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" за період 01.08.2012 р. по 30.11.2013 року.
Ревізією встановлено ряд порушень фінансової дисципліни. За результатами ревізії складено акт №760-15/002 від 19.03.2014 року.
На підставі п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (зі змінами та доповненнями) і п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 № 550 (зі змінами та доповненнями), директору ДП "Укрспецвагон" Бурцеву Г.Є. пред'явлено вимогу від 17.04.2014 №760-10/1111 про усунення виявлених порушень законодавства в строк до 17.05.2014 року.
До теперішнього часу зазначені порушення не усунуті, що свідчить про не виконання вимоги в повному обсязі та є порушенням ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача виконати вимогу в частині забезпечення зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зайво нарахований на суми матеріальної допомоги разового характеру в сумі 193,7 тис. грн, або повернути помилково сплачені суми на розрахунковий рахунок підприємства; провести перерахунки працівникам зайво утриманого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суми матеріальної допомоги разового характеру в сумі 18,26 тис. гривень суд першої інстанції виходив з того, що у позивача є право заявляти таку вимогу.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Положенням про Держфінінспекцію її визначено як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція утворена шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010.
Частиною першою статті 2 Закону № 2939-ХІІ встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Пункт 7 статті 10 Закону № 2939-XII закріплює право контролюючого органу пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
За змістом частини шостої статті 2 Закону № 2939-XII порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, за правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Разом із тим пунктом 19 Порядку проведення інспектування встановлено, що якщо під час ревізії Держфінінспекцією виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції контролюючого органу (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи контролюючого органу невідкладно письмово повідомляють про це керівнику контролюючого органу чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.
З огляду на встановлене у статті 10 Закону № 2939-XII право Держфінінспекції пред'являти вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства лише з питань збереження і використання державної власності та фінансів та Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким контроль щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на Пенсійний фонд України та його територіальні органи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у Держфінінспекції повноважень заявляти вимогу про зобов"язання відповідача забезпечити зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зайво нарахований на суми матеріальної допомоги разового характеру в сумі 193,7 тис. грн, або повернути помилково сплачені суми на розрахунковий рахунок підприємства; провести перерахунки працівникам зайво утриманого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суми матеріальної допомоги разового характеру в сумі 18,26 тис. гривень.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача виконати вимогу щодо забезпечення відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства завищених витрат на оплату ремонтно - будівельних робіт на загальну суму 164,11 тис. грн, (в розрізі підрядних організацій ТОВ "Рада - 2007" - 12,73 тис. грн, ТОВ "Інженерна група "АСФА" -7,34 тис. грн, ТОВ "БІЛДІНГ КОНСТРАКТ" - 29,74 тис. грн, ТОВ ВКФ "Будівельний альянс" - 8,93 тис. грн, ТОВ ФПГ "СТІЛ-ЛЮКС"- 53,93 тис. грн, ТОВ "Дебора - Електро" - 9,9 тис. грн, ТОВ "Спецвогнезахист" - 9,54 тис. грн, ДП ПВП "ДВН" -28,91 тис. грн, ТОВ "ВІРКС" - 3,08 тис. грн) або забезпечити виконання відповідного обсягу робіт; забезпечення відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства завищених витрат в сумі 6,31 тис. грн, які виникли внаслідок понаднормового списання матеріалів (уайт- спириту, модифікатора); забезпечити відшкодування завищених витрат (продуктів харчування) на проведення культурно - масових, спортивних та оздоровчих заходів в сумі 192,16 тис. грн, або в порядку та розмірах, передбачених ст.ст. 130-136 КЗпП України - винними особами шкоду (збитки), заподіяних внаслідок зайвих витрат на проведення вищезазначених заходів; забезпечити відшкодування завищених витрат з оплати комунальних послуг, спожитих мешканцями гуртожитків, на загальну суму 326,47 тис грн, в тому числі: з водопостачання - 27,88 тис. грн, та опалення та гарячого водопостачання - 298,59 тис. грн, проведених за рахунок підприємства.; забезпечити відшкодування безпідставно наданої стороннім організаціям благодійної допомоги на загальну суму - 20325,00 грн, або в порядку та розмірах, передбачених ст.ст. 130-136 КЗпП України - винними особами шкоду (збитки), заподіяних внаслідок проведення зайвих витрат на надання благодійної допомоги суд першої інстанції виходив з того, що відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність яких зазначено у вимозі, можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги.
Колегія суддів не може погодитися з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення про Держфінінспекцію, Держфінінспекція відповідно), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).
Відповідно до пункту 6 зазначеного Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням про Держфінінспекцію установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ), згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо зобов"язання відповідача виконати вимогу від 17.04.2014 № 760-10/1111 в частині проведення коригування, шляхом зменшення, зайво нарахованих витрат (безпідставного нарахування амортизації) в сумі 161,59 тис. грн. виходячи з наступного.
Ревізією правильності нарахування амортизації встановлено безпідставне нарахування амортизації на загальну суму 161595,62 грн. за нежитлові приміщення, які не ведені в експлуатацію, що є порушенням Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 яким передбачено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта.
В ході ревізії основних засобів проведено огляд нежитлових приміщень № 163 та № 167, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний 46, які на момент проведення ревізії не введені в експлуатацію, про що складено відповідний акт.
Під час огляду встановлено, що дані приміщення фактично не використовуються (відсутні водопостачання та електропостачання).
В бухгалтерському обліку на нежитлові приміщення № 163 та 167, розташовані за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний 46, за період з 31.08.2012 по 30.11.2013 нарахована амортизація на загальну суму 161595,57 гривень.
Амортизація, нарахована на основні засоби загальногосподарського призначення (офіси) відноситься на збільшення адміністративних витрат.
Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи наведе, колегія суддів надходить до висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині позовних вимог, що привело до неправильного вирішення справи, та постанова в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 820/14517/14 скасувати в частині зобов'язання Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" виконати вимогу від 17.04.2014 № 760-10/1111, а саме: забезпечити зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зайво нарахований на суми матеріальної допомоги разового характеру в сумі 193,7 тис. грн., або повернути помилково сплачені суми на розрахунковий рахунок підприємства; провести перерахунки працівникам зайво утриманого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суми матеріальної допомоги разового характеру в сумі 18,26 тис. гривень; забезпечити відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства завищених витрат на оплату ремонтно - будівельних робіт на загальну суму 164,11 тис. грн., або забезпечити виконання відповідного обсягу робіт; забезпечити відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства завищених витрат в сумі 6,31 тис. грн., які виникли внаслідок понаднормового списання матеріалів (уайт-спириту, модифікатора); забезпечити відшкодування завищених витрат (продуктів харчування) на проведення культурно - масових, спортивних та оздоровчих заходів в сумі 192,16 тис. грн., або в порядку та розмірах, передбачених ст.ст. 130-136 КЗпП України - винними особами шкоду (збитки), заподіяних внаслідок зайвих витрат на проведення вищезазначених заходів; забезпечити відшкодування завищених витрат з оплати комунальних послуг, спожитих мешканцями гуртожитків, на загальну суму 326,47 тис грн., в тому числі: з водопостачання - 27,88 тис. грн., та опалення та гарячого водопостачання - 298,59 тис. грн., проведених за рахунок підприємства.; забезпечити відшкодування безпідставно наданої стороннім організаціям благодійної допомоги на загальну суму - 20325,00 грн., або в порядку та розмірах, передбачених ст.ст. 130-136 КЗпП України - винними особами шкоду (збитки), заподіяних внаслідок проведення зайвих витрат на надання благодійної допомоги.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст постанови виготовлений 18.03.2015 р.
Судове рішення № 43185554, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/14517/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: