Ухвала суду № 43185519, 11.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2015 року

справа № 804/5462/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №804/5462/14

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс»

до

про

Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило:

-визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС” з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “ТДТП” за вересень 2013 року та складання акту від 31.01.2014 року № 67/2204/34918787;

-визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області щодо виключення (коригування), на підставі Акту № 67/2204/34918787 від 31.01.2014р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2013 року, з електронної бази даних “Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України “Податковий блок” та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ “ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС” у податковій декларації;

-зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області відновити в електронній базі даних “Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України “Податковий блок” показники податкової звітності ТОВ “ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС” зазначених останнім в податковій декларації за вересень 2013 року. (т.1 а.с. 4-8)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/5462/14. (т. 1 а.с.1)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діючим податковим законодавством передбачено, що коригування показників податкової звітності платника податків здійснюється за наявності узгодженого грошового зобов’язання, оскільки такої узгодженості не має, то у податкового органу відсутні правові підстави для коригування показників податкової звітності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №804/5462/14 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії щодо виключення (коригування) показників податкової звітності; зобов'язано відновити в електронній базі даних “Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України “Податковий блок” показники податкової звітності ТОВ “ПП ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС” зазначених останнім в податковій декларації за вересень 2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (суддя – Юрков Е.О.) (т.2 а.с.8-13)

Відповідач – Дніпропетровська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №804/5462/14 та відмовити у задоволені адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в ході перевірки не підтверджено реальність здійснення операцій з контрагентами. Будь – які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Юридичні наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 20.02.2007 року № 12031020000026851.

В період з 22.01.2014 р. по 27.01.2014р. працівниками Дніпропетровської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово – господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ТДТП» за вересень 2013 року, результати якої оформлено актом № 67/2204/34918787 від 31.01.2014 року (т.1 а.с. 9-22)

Згідно наданої суду ксерокопії зазначеного акту, перевіркою встановлені наступні порушення, а саме:

-не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ “ПП Інтерстройсервіс” з контрагентом-постачальником ТОВ “ТДТП” за вересень 2013 року та встановлено відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій ТОВ “ПП Інтерстройсервіс” по ланцюгу постачання з контрагентом-покупцем ТОВ АТБ-Маркет” за вересень 2013 року;

-на порушення п. 185.1 ст. 185 п. 188.1 ст. 188 п. 198.3 п. 198.6 с. 198 ТОВ “ПП Інтерстройсервіс” завищено податковий кредит за вересень 2013 року та податкові зобов'язання за той же період на суму 227 430, 09 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем податкові повідомлення – рішення стосовно позивача – не приймались.

Судом першої інстанції встановлено, що висновки зазначені в акті перевірки стали підставою для зміни податковою службою показників податкових зобов’язань та податкового кредиту позивача в електронних інформаційних базах.

Правомірність дій посадових осіб відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі вказаного акту, є предметом судового спору.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зміна показників податкового кредиту та податкових зобов’язань підприємства на підставі акту, без прийняття податкового повідомлення – рішення та без зміни цих показників підприємством самостійно шляхом подання декларації (розрахунків), порушує права та інтереси останнього, тому відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, які передбачені чинним податковим законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на те, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом у разі наявності у його розпорядженні первинних документів або надання таких документів платником податків на обов’язковій письмовий запит податкового органу. За своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється з метою документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано первинні документи для підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами у перевіряємому періоді, які відповідають чинному законодавству України та використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як бузу так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

Зі змісту Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом ДПА України від 22.04.2011 року №236 вбачається, що обов’язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов’язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому, до електронної бази даних податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов’язань конкретного платника податків.

Отже, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами суми податкових зобов’язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, але зазначений етап не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (неправильності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків зобов’язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що коригування облікових даних платника податків в електронних базах даних, ведення яких покладено на контролюючий орган, на підставі акта перевірки без винесення відповідного рішення про визначення податкових зобов’язань, є підставою для визнання дій податкового органу такими що порушують права суб’єкта господарювання.

Таким чином, самостійна зміна податковим органом в електронних базах даних показників податкової звітності без змін цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує його права та інтереси, оскільки платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним у податкових деклараціях показники відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З огляду на викладене колегія суддів робить висновок, що контролюючий орган, визначаючи суми податкових зобов’язань платника податків, при цьому не приймаючи ППР, порушив його особисте право на самостійне їх декларування.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 12 червня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №804/5462/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 12 березня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна