Ухвала суду № 43185428, 12.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2015 рокусправа № 808/5231/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю..

за участю:

представника відповідача: Харламова О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі №808/5231/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація» до державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с та н о в и в :

15 серпня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Прмінвестекскавація» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене ДПІ в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0001312211 від 04.08.2014 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 445 647.00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 111 411.75 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що висновки відповідача про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» та ТОВ «СЕМИКС» є необґрунтованими, оскільки за даними операціями товар був поставлений, а роботи виконані, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовувався в межах господарської діяльності платника податків. Зазначає також, що надані позивачем податкові та видаткові накладні, інші первинні бухгалтерські документи, складені у спірний період по зазначеним постачальникам, є доказом підтвердження виникнення у товариства права на податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 04.08.2014 №0001312211 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 557 058.75 грн., в т.ч. 445 647 грн. за основним платежем та 11 411.75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допущено порушення вимог норм чинного законодавства при формуванні податку на додану вартість, внаслідок укладення нікчемних (удаваних) правочинів з метою отримання податкової вигоди, у зв'язку з зазначеним, податковий орган правомірно зазначив у висновках акту перевірки про виявлені порушення, та прийняв на їх підставі податкове повідомлення - рішення, яке є правомірним та обґрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що період з 16 липня 2014 року по 17.07.2014 року посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя було проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «ПРОМБУД МРАКЕТ» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, ТОВ «СЕМИКС» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, за результатами якого складено акт перевірки від 18.07.2014 року №694/08-272211/33273087.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Промінвестекскавація» :

п.198.1 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 445647 грн. у т.ч.: за січень 2014 року у сумі 445647 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001312211 від 04.08.2014 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 445647 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 111411.75 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0001312211 від 04.08.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства, також дії відповідача щодо проведення перевірки носять протиправний характер, оскільки здійснені із порушенням порядку та меж визначених наказом для проведення перевірки. Вказане, на думку суду першої інстанції свідчить про протиправність податкового повідомлення - рішення, а також про наявність достатніх підстав для його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» (підрядник) та ТОВ «Промінвестекскавація» (замовник) укладено наступні договори підряду № 0301/ЖК від 03.01.2014, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на власний ризик виконати субпідрядні роботи з транспортування глини у Жовтокам`яному кар'єрі, визначені вказаним договором за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи; договір підряду № 2910/АК від 29.10.2013, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на власний ризик виконати субпідрядні роботи з транспортування гірничої маси у межах Артемівського кар'єру; договір підряду № 2910/АБ від 29.10.2013, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на власний ризик виконати субпідрядні роботи бульдозерної техніки у межах Артемівського кар'єру.

Відповідно до п. 3.4 вказаних договорів, днем приймання виконаних робіт є день підписання актів приймання виконаних підрядних робіт.

На виконання умов договору сторонами оформлені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2014 № 15586 за договором підряду № 2910/АК від 29.10.2013; від 31.01.2014 № 15587 за договором підряду № 2910/АБ від 29.10.2013; від 31.01.2014 № 15588 за договором підряду № 0301/ЖК від 03.01.2014.

Як докази фактичного виконання робіт за вказаними договорами представником позивача надані не передбачені умовами договору як обов'язкові - звернення ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» із листами до позивача щодо надання дозволу на роботу у межах промислових території техніки в Артемівському кар'єрі та акт допуску до роботи в Жовтокам`яному кар'єрі тощо.

Підрядником виписані позивачу податкові накладні № 15586 від 31.01.2014, № 15587 від 31.01.2014, № 15588 від 31.01.2014.

Розрахунки за надані послуги проведені сторонами безготівковим коштом, що підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень № 624 від 31.01.2014, № 685 від 04.02.2014, № 686 від 04.02.2014, № 735 від 11.02.2014, № 735 від 11.02.2014, № 776 від 18.02.2014, № 777 від 18.02.2014, № 778 від 18.02.2014.

Послуги підряду використані позивачем у власній господарській діяльності, а покупцями субпідрядних робіт були ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна», що підтверджується переліком первинних документів, наведених в акті.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «СЕМИКС» укладено договір купівлі-продажу від 02.12.2013 № 0212/Ш, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору ціни на товар вказуються в протоколі погодження цін, що є невід'ємною частиною даного договору.

02.12.2013 та 03.01.2014 сторони підписали протоколи № 1 та № 2 погодження цін, відповідно до яких сторони погодили умови поставки шини 33.00-51нс56 (58) ФТ-116 АМ-2 ТУ РБ 700016217.126-2001 на суму 136 440,60 грн. та шини пневматичної гумової 24.00R35Е4 (в компл. З 2-ма ущільнів.кільцями) по 3 шт.) вартістю 46 140,34 грн.

За видатковою накладною № 15166 від 31.01.2014 ТОВ «СЕМИКС» передало, а позивач прийняв шину пневматичну гумову 24.00R35Е4 (в компл. з 2-ма ущільнів.кільцями) по 3 шт.) в кількості 12 шт. на загальну суму 553 684,03 грн.

Товар прийняв представник позивача за довіреністю № 3101 від 31.01.2014.

На поставку товару ТОВ «СЕМИКС» виписало позивачу податкову накладну № 15166 від 31.01.2014.

Перевезення товару за вказаним договором здійснювалось безпосередньо самим позивачем власним автотранспортом, що підтверджується долученою до справи копією товарно-транспортної накладної № 193 від 31.01.2014.

Оплата придбаного товару проведена позивачем безготівковим розрахунком, що підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень № 684 від 04.02.2014, № 804 від 25.02.2014.

Як докази оприбуткування придбаного товару позивачем надані: копія наказу товариства № 7-14ОС від 31.03.2014 про введення в експлуатацію для подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, оборотно-сальдову відомість по рахунку 1521 за 1 квартал 2014 року.

Придбані ТМЦ та послуги були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ «Промінвестекскавація» на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт та видаткових накладних, оплачені, та в подальшому реалізовані або використані у власній діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, наслідком яких є поставка товару та надання послуг.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, отримані за рахунок договорів, укладених позивачем з означеними контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі №808/5231/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко