Постанова № 43185254, 16.03.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року

Справа № 803/395/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (УПФ України в м. Ковелі та Ковельському районі) звернулося з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Ковельсільмаш” (ПАТ “Ковельсільмаш”) заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року в сумі 908763 грн. 07 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов’язаний вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів “б”-”з” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, частини другої розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. УПФ України в місті Ковелі та Ковельському районі було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, які перебували в трудових відносинах з відповідачем та вийшли на пенсію.

Відповідач свій обов’язок у встановлений строк не виконав. Заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року становить 908763 грн. 07 коп, яку позивач і просить стягнути.

В судове засідання позивач не прибув. В позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, надіслав 16.03.2015 року до суду відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити, та провести розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, позивач просили розгляд справи здійснювати за відсутності представників, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Згідно з частиною 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Стаття 4 цього Закону визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об’єкта оподаткування.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується пенсіонери-пільговики яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

У відповідності до частини 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, пільгові пенсії призначаються відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Судом встановлено, що ПАТ “Ковельсільмаш” є юридичною особою, перебуває на обліку в УПФ України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зобов’язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідач ПАТ “Ковельсільмаш” підпадає під дію частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та пунктів “б”-”з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України з 2014 року, а тому повинне сплачувати до Пенсійного фонду фактичні витрати на доставку та виплату пенсій.

УПФУ в м. Ковелі та Ковельському районі проведено та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за 2014 – 2015 роки по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем (а.с. 8-41)

Факт наявності заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року в загальній сумі 908763 грн. 07 коп підтверджується розрахунком суми боргу та картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 3-7).

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов від 16.03.2015 року, де зазначено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.01.2013 введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів, і підприємство на даний час перебуває на стадії санації, оскільки дія мораторію не поширюється на зобов’язання відповідача, які виникли після порушення провадження в справі про банкрутство, а процес санації не звільняє від обов’язку сплачувати платежі на відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, оскільки за відповідачем, як платником страхових внесків, рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року в сумі 908763 грн. 07 коп., доказів сплати вказаних коштів відповідачем не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Ковельсільмаш” (45007, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська 1, код ЄДРПОУ 00238138) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності 101, код ЄДРПОУ 37788984) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року в розмірі 908763 (дев’ятсот вісім тисяч сімсот шістдесят три) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк