Рішення № 43185215, 17.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р.Справа № 922/1149/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків, до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків, м.Харків, про виконання договірних зобов'язань за участю представників:

позивача - Сітаро О.В. (довіреність № 01-42юр/1655 від 02.03.2015р.);

відповідача - Кероп'яна С.Є. (довіреність № 5 від 05.01.2015р.);

Сікаленко Ю.В. (довіреність № 860 від 23.02.2015р.);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків, 5317,62 грн. за ППЕ (перевищення договірних величин), згідно Договору про постачання електричної енергії № 050662 від 25.05.2004р. за період жовтень-листопад 2014 року; 340,43 грн. пені за період з березня по грудень 2014 року; 87,78 грн. - 3% річних за період з лютого 2012 року по грудень 2014 року; 523,08 грн. індексу інфляції за період з лютого 2012 року по грудень 2014 року. Витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2015р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1149/15 та розгляд справи призначено на 17.03.2015р. о 12:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.03.2015р., представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та вимогу суду надала копію витягу з ЄДРПОУ щодо позивача станом на 13.02.2013р.; довідку про юридичну адресу і банківські рахунки позивача.

Надані представником позивача документи були долучені судом до матеріалів справи.

Представники відповідача визнали суму основного боргу, яка виникла внаслідок перевищення договірних величин, та суму 3% річних. З урахуванням незадовільного майнового стану відповідача, просили зменшити розмір пені на 90% та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 523,08 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з їх невірним розрахунком.

На вимогу суду представники відповідача надали відзив на позовну заяву та установчі документи, які були долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25.05.2004р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивачем) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Харків (відповідачем) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 050662, згідно п. 1 якого позивач (постачальник) постачає електричну енергію відповідачу (споживачу), а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 9.11. Договору, дію даного Договору було пролонговано сторонами на 2014 рік.

Пунктом 2.1.2. Договору встановлено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору, відповідно до Додатка 1 "Договірні величини споживання" та Додатка 2 "Порядок розрахунків".

Згідно п. 2.2.5. Договору, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування.

Пунктом 2 Додатку 2 до Договору визначено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 5 Додатку 2 до Договору, споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

Згідно абз. 6 п. 4.2. "Правил користування електричною енергією", у п. 5.1. Договору сторонами були визначені договірні величини споживання електричної енергії (Додаток № 1 до Договору).

Протягом розрахункового періоду коригування договірної величини електроспоживання відповідачем не проводилось, і договірна величина споживання електричної енергії на жовтень та листопад 2014 року залишилась на рівні, узгодженому Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до звіту (протоколу контрольних вимірів) за жовтень 2014 року, відповідачем фактично було використано електричну енергію в кількості 8230 кВт/год. замість 6500 кВт/год.

Таким чином, відповідач перевищив договірні величини споживання на 1730 кВт/год.

На підставі п. 6.14. "Правил користування електричною енергією" позивачем було складене Повідомлення № 12033 від 10.11.2014р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за підсумками розрахункового періоду за жовтень 2014 pоку, яким доведено до відома відповідача про перевищення ним договірних величин споживання електричної енергії на 2133,96 кВт/год., а саме: 1730 кВт/год (перевищення договірної величини) * 1,2335 (тариф) = 21333,96 грн.).

Відповідно до звіту (протоколу контрольних вимірів) за листопад 2014 року, відповідачем фактично було використано електричну енергію в кількості 9581 кВт/год. замість 7000 кВт/год., встановлених на листопад 2014 року.

Таким чином, відповідач перевищив договірні величини споживання на 2581 кВт/год.

На підставі п. 6.14. "Правил користування електричною енергією" позивачем було складене Повідомлення № 13286 від 10.12.2014р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за підсумками розрахункового періоду за листопад 2014 pоку, яким доведено до відома відповідача про перевищення ним договірних величин споживання електричної енергії на 3183,66 кВт/год., а саме: 2581 кВт/год (перевищення договірної величини) * 1,233499 (тариф) = 3183,66 грн.).

Оплата за електроенергію, спожиту з перевищенням договірних величин, відповідачем проведена не була.

Станом на 01.01.2015р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин склав 5317,62 грн.

Дана заборгованість визнана представниками відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно Закону України "Про елекроенергетику" від 16.10.1997р. № 575/97-ВР та "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної вартості різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.

Згідно п. 4.2.1. Договору, при порушенні термінів розрахунку за спожиту електричну енергію споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

На підставі вищевказаного пункту Договору, з урахуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивачем було здійснено розрахунок пені за період з лютого 2012 року по грудень 2014 року, розмір якої склав 340,43 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд визнав його обґрунтованим, проте, приймаючи до уваги клопотання відповідача, вирішив зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова, на 90%, виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідач у справі, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків, є неприбутковою установою, яка утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати даної установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати її фінансування, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України від 21.09.1999р. № 1076-ХІV "Про господарську діяльність в Збройних Силах України", згідно якої Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків, як суб'єкт господарської діяльності, за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на його рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини (установи) несе Міністерство оборони України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 219 Господарського кодексу України, за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами, засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб'єкта.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, вина відповідача у невиконанні (неналежному виконанні) даних зобов'язань відсутня, суд визнав за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 90%.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 34,04 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних в розмірі 87,78 грн. за період з лютого 2012 року по грудень 2014 року, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку про його правомірність та обґрунтованість.

Проте, суд не погоджується із заявленим до стягнення інфляційних втрат в розмірі 523,08 грн., розрахунок якого був здійснений позивачем за період з лютого 2012 року по грудень 2014 року, виходячи з наступного.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку інфляційних витрат вбачається, що виставлені рахунки та проведені відповідачем оплати мали місце на протязі одного календарного місяця.

Вищий господарський суд України у своїх постановах від 27.10.2010р. у справі № 6/92/38, від 19.01.2011р. у справі № 4/54-10-1818, від 15.02.2012р. у справі № 5021/1596/2011 та від 10.07.2013р. у справі № 5002-33/4081-2012 зазначив, що індекс інфляції - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання. Індекс інфляції обраховується Держкомстатом, і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

Як зазначає Верховний Суд України у своїх рішеннях, індекс інфляції - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання. Індекс обраховується Держкомстатом, і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

Згідно наказу Держкомстату "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін" від 27.07.2007р. № 265, розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року й таке інше проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних) індексів.

У своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з КЕВ м.Харків інфляційні витрати за період, менший за місяць, оскільки виставлені рахунки та проведені оплати мали місце в одному місяці, що виключає можливість стягнення індексу інфляції з відповідача.

З урахуванням викладе ного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат через їх неправомірне нарахування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерної компанії "Харкіобленерго" в частині стягнення 5317,62 грн. заборгованості за перевищення договірних величин, а також 87,78 грн. - 3% річних, обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 306,39 грн. пені суд відмовляє у задоволенні позову, у зв'язку зі зменшенням розміру пені, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат суд відмовляє повністю через їх неправомірне нарахування.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в частині, пропорційній розміру інфляційних втрат, покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою у позові в цій частині, в іншій частині судові витрати покладаються відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 219 Господарського кодексу України, ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність в Збройних Силах України", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків (61024, м.Харків, вул.Пушкінська, 61; код ЄДРПОУ: 07923280; р/р 35211001015404 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 149; код ЄДРПОУ: 00131954)

- на п/р 260323012307 у філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823 - 5317,62 грн. за ППЕ (перевищення договірних величин) за період жовтень-листопад 2014р.;

- на п/р 2600111646 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629 - 87,78 грн. - 3% річних за період з лютого 2012 р. по грудень 2014 р.; 34,04 грн. пені за період з березня по грудень 2014 р.; 1674,55 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 306,39 грн. пені та 523,08 грн. інфляційних втрат у позові відмовити.

Повне рішення складено 19.03.2015 р.

Суддя Н.М. Кухар