Ухвала суду № 43184671, 18.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р. Справа № 821/4813/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Скадовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Валерія» до Скадовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року фермерське господарство (далі ФГ) «Валерія» звернулося до суду з адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі Скадовська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000992200 від 18.08.2014 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 104 850 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 83 880 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 20 970 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач дійшов висновку про порушення підприємством п.308.1 ст. 308 ПК України, яке призвело до невірного визначення частки сільськогосподарського товаровиробника, у зв'язку з чим було прийнято оскаржуване рішення. На думку позивача, вказаний висновок є безпідставним.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перевіркою встановлено, що ФГ «Валерія» не вірно визначено частку сільськогосподарського товаровиробника, у зв'язку з тим, що частина земельної площі, що ввійшла до розрахунку фіксованого податку, не належить фермерському господарству ні на правах власності, ні на правах оренди, оскільки певні договори оренди є незареєстрованими у встановленому Законом порядку. Наведене порушення призвело до неправомірного використання пільг з ПДВ, тому оскаржуване рішення є правомірним.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Скадовської ОДПІ №0000992200 від 18.08.2014 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 104 850 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 83 880 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 20 970 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Скадовська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 15.07.2014 року по 16.07.2014 року, з 29.07.2014 року по 31.07.2014 р. та з 01.08.2014 року по 04.08.2014 року, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства «Валерія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.01.2014 р. За результатами перевірки складено акт №254/22/22750747 від 11.08.2014 року.

З вищенаведеного акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення вимог п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.308.4 ст. 308 Податкового кодексу України, а саме: перевіряєме підприємство не вірно визначило частку сільськогосподарського товаровиробництва, що призвело до заниження ПДВ, що перераховується до бюджету (загальна декларація) за період з 01.01.2013 р. по 31.05.2014 р. у сумі 83880,00 грн., втому числі: січень 2013 р. в сумі 2991,00 грн., лютий 2013 р. в сумі 733,00 грн., березень 2013 р. в сумі 626,00 грн., квітень 2013 р. в сумі 2225,00 грн., травень 2013 р. в сумі 1877,00 грн., червень 2013 р. в сумі 4472,00 грн., липень 2013 р. в сумі 2729,00 грн., серпень 2013 р. в сумі 10778,00 грн., вересень 2013 р. в сумі 21320,00 грн., жовтень 2013 р. в сумі 22917,00 грн., листопад 2013 р. в сумі 5277,00 грн., за грудень 2013 р. в сумі 3855,00 грн., лютий 2014 р. в сумі 29,00 грн., березень 2014 р. в сумі 1737,00 грн., квітень 2014 р. в сумі 2251,0 грн., травень 2014 р. в сумі 63,00 грн.

Також, встановлено порушення вимог п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.308.4 Податкового кодексу України, а саме: перевіряєме підприємство не вірно визначило частку сільськогосподарського товаровиробництва, що призвело до завищення ПДВ, що залишається у розпорядженні господарства та перераховується на спецрахунок (спеціальна декларація) за період з 01.01.2013 р. по 31.05.2014 р. у сумі 83880,00 грн., в тому числі: за січень 2013 р. в сумі 2991,00 грн., лютий 2013 р. в сумі 733,00 грн., березень 2013 р. в сумі 626,00 грн., квітень 2013 р. в сумі 2225,00 грн., травень 2013 р. в сумі 1877,00 грн., червень 2013 р. в сумі 4472,00 грн., липень 2013 р. в сумі 2729,00 грн., серпень 2013 р. в сумі 10778,00 грн., вересень 2013 р. в сумі 21320,00 грн., жовтень 2013 р. в сумі 22917,00 грн., листопад 2013 р. в сумі 5277,00 грн., за грудень 2013 р. в сумі 3855,00 грн., лютий 2014 р. в сумі 29,00 грн., березень 2014 р. в сумі 1737,00 грн., квітень 2014 р. в сумі 2251,0 грн., травень 2014 р. в сумі 63,00 грн.

Крім цього, встановлено порушення п.302.1 ст. 302 Податкового кодексу України, ф/г «Валерія» невірно розрахувало об'єкт оподаткування та не в повному обсязі відобразило в розрахунках площу орендованої землі, розташованої на території Володимирської сільської ради. В результаті встановлених порушень донараховано фіксованого сільськогосподарського податку за перевіряємий період з 01.01.2013 р. по 31.05.2014 р. загальною сумою 3,84 грн., в т.ч.: за 2013 р. (+3,29,грн.), в т.ч. за січень - (+0,11)грн., лютий - (+0,11)грн., березень -(+0,11) грн., квітень - (+0,11)грн., травень - (+0,11)грн., червень - (+0,11)грн., липень - (+0,55)грн.., серпень - (+0,55)грн., вересень - (+0,55)грн., жовтень - (+0,33)грн., листопад - (+0,33)грн.., грудень - (+0,32)грн.; за січень - травень 2014 р. (+0,55)грн., в т.ч. січень - -(+0,11)грн., лютий - (+0,11) грн., березень - (+0,11) грн., квітень - (+0,11)грн., травень - (+0,11) грн.

На порушення ст. 51, пп.70.16.1 п.70.16 ст. 70 Податкового кодексу України платником подано до Скадовської ОДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми №1 ДФ за перевіряємий період з недостовірними відомостями, помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 1 кв.2013 р., ІІ кв.2013 р., ІІІ кв. 2013р., за IV кв. 2013 р., за І кв. 2014 р., в результаті чого за період І кв. 2013 р. - І кв. 2014р.: занижено суми нарахованого/виплаченого доходу на загальну суму 181153,04 грн., занижено суми ПДФО на загальну суму 23224,42 грн., занижено суми утриманого/перерахованого ПДФО на загальну суму 23137,2 грн.

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000992200 від 18.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 104850,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 83880, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 20970, 00 грн.

ФГ «Валерія» протягом періоду перебування на спеціальному податковому режимі у 2013 - 2014 р. користувалося крім земельних паїв, які перебували у власності учасників господарства, земельними паями фізичних осіб на підставі договорів оренди (101), які пройшли державну реєстрацію з актами приймання - передачі земельної ділянки в натурі на загальну площу 569,43 га.

Додатково у 2013 - 2014 роках позивачем укладено договори оренди на 10 років з одинадцятьма фізичними особами на загальну площу 49,7009 га. Зазначені договори оренди, були подані на реєстрацію, але у зв'язку із змінами законодавства були повернуті на дооформлення.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що така частка у 2013 р. складає лише 93,46% у 2014 р. - 99,46% у зв'язку з тим, що частина земельної площі (46,1524 га або 6,54 % у 2013 р. та 3,5485 га або 0,54% у 2014 р.), що ввійшла до розрахунку фіксованого податку, не належить фермерському господарству на правах оренди. У зв'язку з чим податковим органом встановлено порушення п.308.1 ст. 308 ПКУ, у зв'язку з чим позивачем невірно визначено частку сільськогосподарського товаровиробника.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу ХІV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки. Відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського товаровиробництва. Таким чином, відсутні підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстроване, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда чи інше право користування якими оформленні з недоліками. Сільськогосподарська продукція рослинництва, вирощена платником фіксованого сільськогосподарського податку на будь-яких використовуваних ним земельних ділянок, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів, не може оподатковуватися за іншими правилами, ніж у режимі фіксованого сільськогосподарського податку.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

В апеляційній скарзі Скадовської ОДПІ вказується, що перевіркою встановлено, що ФГ «Валерія» не вірно визначено частку сільськогосподарського товаровиробника, у зв'язку з тим, що частина земельної площі, що ввійшла до розрахунку фіксованого податку, не належить фермерському господарству ні на правах власності, ні на правах оренди, оскільки певні договори оренди є незареєстрованими у встановленому Законом порядку. Таким чином, ФГ «Валерія» неправомірно користується пільгами з ПДВ, що помилково не враховано судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

З набранням чинності ПК України у судовій практиці виникли питання, пов'язані із застосуванням норм цього Кодексу, які регулюють справляння фіксованого сільськогосподарського податку та застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства.

На підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 28 грудня 2013 року №2614/12/13-12 надав вичерпні роз'яснення з приводу вказаних питань.

Зокрема в роз'ясненнях зазначено: «… у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільськогосподарського податку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового. Отже, податковими органами не може бути прийнято рішення про скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку з тих підстав, що платником не дотримано вимог щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції рослинництва. Так само сільськогосподарська продукція рослинництва, вирощена платником фіксованого сільськогосподарського податку на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів, не може оподатковуватися за іншими правилами, ніж у режимі фіксованого сільськогосподарського податку…Таким чином, фіксований сільськогосподарський податок сплачується з усіх земель, що фактично використовуються платником цього податку для виробництва сільськогосподарської продукції».

Висновки суду першої інстанції є аналогічними наведеним висновкам Вищого адміністративного суду України, а доводи апелянта, які суперечать наведеним висновкам, є безпідставними.

Також, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про заниження позивачем податку з доходів з фізичних осіб, оскільки спірні правовідносини стосуються виключно нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О.Кравець