Ухвала суду № 43184618, 12.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 876/11822/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Домінко Р.Р. ВП № 44328319 "Про накладення штрафу" від 05.09.2014 р. та визнати протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Домінко Р.Р. при винесенні даної постанови.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 р. в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржив ОСОБА_1 Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскільки обов'язок доказування протиправності свого рішення покладено на Відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції (далі ВДВС Дрогобицького МУЮ), то останній зобов'язаний був подати докази на обґрунтування своїх заперечень. Окрім того, 04.09.2014 р. було подано до відповідача заяву, в якій повідомлено державного виконавця про те, що позивачем подана заява про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.07.2014 р. виконання якого проводиться відділом ДВС. В матеріалах виконавчого провадження відсутні повідомлення про вручення рекомендованим листом постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій би було встановлено семиденний термін для добровільного виконання рішення суду. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що 08.08.2014 р. відповідачем були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень №44328319, №44326882, №44326974 про примусове виконання виконавчих листів № 442/439/14-ц, виданих 25.07.2014 р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області. Одночасно боржнику скеровано листи від 08.08.2014 р. з вимогою виконати рішення суду по виконавчих провадженнях та попереджено про застосування штрафних санкцій та кримінальну відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, постанови про відкриття виконавчого провадження та виклик державного виконавця, ОСОБА_1 отримав 19.08.2014 р.

Державним виконавцем Домінком P.P. 02.09.2014 р. було здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, з метою перевірки виконання рішення суду, про що складено відповідний акт, згідно якого в присутності понятих, за участі ст. лейтенанта міліції Гайдука М.О. та боржника ОСОБА_1, який зобов'язався виконати рішення суду 04.09.2014 р, що підтверджується його письмовим поясненням.

Державним виконавцем Домінком P.P. 04.09.2014 р. здійснено повторний вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, з метою перевірки виконання рішення та встановлено, що у наданий добровільний термін боржником рішення суду виконано не було, про що було складено відповідний акт державного виконавця.

05.09.2014 р. відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 170,00 грн., за невиконання рішення суду, постановленого в порядку, визначеному ЦПК України та вимог державного виконавця без поважних причин.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 05.09.2014 р. до ВДВС Дрогобицького МРУЮ надійшла заява ОСОБА_1, відповідно до якої позивач просив призупинити примусове виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.07.2014 р., оскільки 02.09.2014 р. він звернувся у Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області з заявою про перегляд заочного рішення від 03.07.2014 р., проте ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.09.2014 р. вказану заяву було залишено без задоволення.

Державним виконавцем Домінком P.P. 17.09.2014 р. було скеровано виклик позивачу з вимогою з'явитись до державного виконавця для сплати боргу за виконавчим листом № 442/439/14-ц, однак боржник вимогу державного виконавця не виконав, суму штрафу не сплатив.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення штрафу ВП №44328319 є належним способом забезпечення виконання рішення суду і винесена у порядок та спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. (ч.1, п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»)

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Частинами 1, 2 статті 25 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа вносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу та призначає новий строк для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець неодноразово виходив за місцем проживання ОСОБА_1, з метою повідомити його про необхідність виконання судового рішення, про що було складено відповідний акт.

Крім того, жодних документів, які б підтверджували скасування вказаних виконавчих листів чи постанов про відкриття виконавчих проваджень до ВДВС Дрогобицького МРУЮ не надходило, тому в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження» відсутні підстави для невиконання чи призупинення виконання рішення суду Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.07.2014 р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність обґрунтованих та достатніх підстав для невиконання позивачем рішення суду, що набрало законної сили, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу ВП №44328319 від 05.09.2014 р. прийнята державним виконавцем ВДВС Дрогобицького МРУЮ в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством та є належним способом забезпечення виконання рішення суду.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року в справі № 813/6617/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В. Кухтей

Судді : І.О. Яворський

С.П. Нос