Постанова № 43184167, 17.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 876/8962/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 2 липня 2014 року у справі за позовом Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроринок Беарс Хуст» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року позивач - Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроринок Беарс Хуст», в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 2341,71 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року позов задоволено частково. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроринок Беарс Хуст» податковий борг у сумі 1662,71 грн. 71 коп.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 2341,71 грн., у тому числі 2143,79 грн. (2040,00 грн. штрафних санкцій + 510,00 грн. недоїмки - 406,21 грн. сплаченої суми) штрафних (фінансових санкцій) та 197,92 грн. пені.

Разом з тим, суд першої інстанції посилається на те, що згідно до п.6 Перехідних положень ПК України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому-четвергову календарних кварталах 2011 року. У відповідності до п. 7 Перехідний положень ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, на підставі вищенаведеного за 1-2 кв. 2011 року штрафні санкції становлять 1 грн., а не 170 грн., за 2-3 кв. 2011 року - 0 грн. та за 2-4 кв. 2011 року також - 0 грн. Отже, 170 грн. х 4 - 1 грн. = 679 грн., а тому податковий борг відповідача становить 2341,71 грн. - 679 грн. = 1662,71 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального, Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 2 липня 2014 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог та винести нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт стверджує, що предметом даного судового спору є стягнення заборгованості за узгодженим податковим боргом. Заборгованість у сумі 2341,71 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.02.2012 р. №0001141540, яке належним чином вручене платнику та ним не оскаржене. У разі незгоди із прийнятим рішенням Хустської ОДПІ платник мав право оскаржити їх в адміністративному та судовому порядку в порядку та терміни, встановлені Податковим кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України, однак він цього не зробив.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення ПКУ регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням сплатою податків та зборів.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 17.02.2012 року № 99/15 встановлено, зокрема, порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартали 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, чим порушено вимоги п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу України.

На підставі вказаного акта перевірки Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 року №0001141540, яким до платника було застосовано фінансові санкції у розмірі 2040 грн., які платником не сплачені.

Вказане податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 року №0001141540 отримане відповідачем 17.02.2012 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області відповідачем не оскаржувалось, а тому згідно з підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України є узгодженим.

Згідно пп. 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог п. 31.1. ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В силу п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.

Згідно п.129.1.1 ст.129 Податкового Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як слідує із матеріалів справи, станом на 26.05.2014 року за ТзОВ «Агроринок Беарс Хуст» рахується податковий борг у сумі 2341,71 грн., у тому числі 2143,79 грн. (2040,00 грн. штрафних санкцій + 510,00 грн. недоїмки - 406,21 грн. сплаченої суми) штрафних (фінансових санкцій) та 197,92 грн. пені., що підтверджується довідкою Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 27.05.2014 року №1033/10/0715-10-00 про стан заборгованості до бюджету відповідача.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органам Державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Разом з тим, апеляційний суд вважає безпідставним посилання суду першої на неправомірність застосування податковим органом до ТзОВ «Агроринок Беарс Хуст» фінансових санкцій у розмірі 2040 грн. податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2012 року №0001141540, оскільки таке є узгодженим і не є предметом спору у даній справі.

В силу п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового борту такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Встановлено, що будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаного податкового зобов'язання відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що факт наявності спірного податкового боргу відповідача в сумі 2341,71 грн. є доведеним, а тому підлягають задоволеню позовні вимоги Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроринок Беарс Хуст» про його стягнення.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 2 липня 2014 року у справі №807/1942/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроринок Беарс Хуст» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроринок Беарс Хуст» податковий борг у сумі 2341,71 грн. (дві тисячі триста сорок одну грн. сімдесят одну коп.).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник